92. Порядок укладання договорів на вантажне перевезення залізничним транспортом.

За договором перевезення вантажу транспортна організація (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі Статутом залізниць начальник відділку залізниці до настання планового місяця за погодженням з вантажовідправником встановлює порядок виконання плану, що забезпечує рівномірність і ритмічність навантаження транспортних засобів протягом місяця та кожної доби, а також збільшення перевезень і виконання завдань по перевезенню вантажів маршрутами.

Погоджений порядок виконання плану заноситься до облікової картки

Заявка на позапланове перевезення подається перевізникові не пізніш як за п'ять днів до дня навантаження.

За неподання залізницею вагонів для виконання планів перевезення і за невикористання відправником поданих вагонів або відмову від них сплачується штраф. Окремо передбачена відповідальність за невиконання планів перевезення у контейнерах, по залізницях призначення (ст.144 Статуту залізниць).

Перевезення вантажу оформляється спеціальним транспортним документом, який супроводжує вантаж і по суті є письмовою формою договору. Такими документами при перевезеннях вантажів залізничним транспортом є накладна.

Договір перевезення вантажу укладають шляхом зустрічних дій обох сторін: передачу перевізником транспортного засобу і пред'явлення відправником вантажу разом із заповненим на кожну відправку транспортним документом (наприклад, накладною). У ньому зазначаються найголовніші умови договору перевезення: найменування учасників, характеристика вантажу, дата прийому його для перевезення тощо.

Перевізник має право перевіряти ці документи щодо їх точності та достовірності. Основний перевізний документ супроводжує вантаж і в пункті призначення видається одержувачеві разом з вантажем.

93. Відповідальність сторін за договором перевезення.

1. Перевізник за ненадання транспортного засобу для перевезення вантажу, а відправник за ненадання вантажу або невикористання наданого транспортного засобу несе відповідальність, установлену договором, якщо інше не встановлено транспортними кодексами (уставами).

Перевізник і відправник вантажу звільняються від відповідальності, якщо ненадання транспортного засобу або невикористання наданого транспортного засобу відбулося не з їхньої вини, зокрема у випадку припинення (обмеження) перевезення вантажу в певних напрямках, установленого у випадках і порядку, передбачених транспортними кодексами (уставами)

2. За затримку у відправленні транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запізнення в прибутті такого транспортного засобу в пункт призначення перевізник сплачує пасажирові штраф у розмірі, установленому за домовленістю сторін, транспортними кодексами (уставами), якщо перевізник не доведе, що ці порушення відбулися в результаті непереборної чинності, усунення несправності транспортного засобу, що загрожувала життя або здоров'ю пасажирів, або інших обставин, які не залежали від перевізника.

У випадку відмови пасажира від перевезення через затримку відправлення транспортного засобу перевізник зобов'язаний повернути пасажирові провізну плату.

Якщо поїздка пасажира з пункту пересадження не відбулася в результаті запізнення транспортного засобу, що доставило його в цей пункт, перевізник зобов'язаний відшкодувати пасажирові заподіяні збитки

3. У випадку прострочення доставки вантажу перевізник зобов'язаний відшкодувати іншій стороні збитки, нанесені порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (уставами)

4. Перевізник відповідає за схоронність вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення й до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або ушкодження вантажу, багажу, пошти відбулися в результаті обставин, які перевізник не міг запобігти й усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або ушкодження прийнятих для перевезення вантажу, багажу, пошти в розмірі фактичного збитку, якщо не доведе, що він заподіяний не по його провині