46. Облік зобов’язань.

Зобов’язання — це джерела залучених коштів підприємства, які, крім власного капіталу, формують пасив балансу. Згідно стандарту 2 «Баланс» зобов’язання — заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої; як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.01.2000 за № 20.

Згідно з зазначеним положенням зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення.

У бухгалтерську обліку зобов’язання групуються на:

довгострокові,

поточні,

забезпечення,

непередбачені зобов’язання,

доходи майбутніх періодів.

До довгострокових відносяться такі зобов’язання, первинний термін погашення яких був встановлений більше 12 місяців. До них належать довгострокові позики банку, видані на строк більше одного року, довгострокові векселі видані, довгострокові зобов’язання за орендою та зобов’язання за облігаціями.

Поточними (короткостроковими) вважаються зобов’язання, строк погашення яких був початково встановлений протягом поточного року. До них належать зобов’язання перед постачальниками за одержані матеріальні цінності, перед підрядчиками за виконані роботи і послуги, зобов’язання перед працюючими за нарахованою заробітною платою, перед бюджетом, соціальними фондами та іншими кредиторами.

Забезпечення — це зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Непередбаченими вважаються такі зобов’язання, які можуть виникнути внаслідок минулих подій, а існування яких може бути підтверджено майбутніми подіями, або ж зобов’язання, які не можна достовірно визначити.

Доходи майбутніх періодів — це такі доходи, які виникли в даний час, але відносяться до майбутніх періодів.

Обліковуються довгострокові і поточні зобов’язання за їх видами на окремих рахунках бухгалтерського обліку і відображаються окремими розділами пасиву балансу.

Завданнями обліку зобов’язань є своєчасне, повне і правильне документальне оформлення і відображення на рахунках синтетичного і аналітичного обліку господарських операцій з виникнення і погашення кредиторської заборгованості, не допускаючи прострочок у платежах і уникаючи штрафних санкцій.

47. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу.

Заробітна плата – це одна з найскладніших економічних категорій і одне

з найважливіших соціально-економічних явищ. Оскільки, з одного боку, вона

є основним (і часто єдиним) джерелом доходів найманих працівників, основою

матеріального добробуту членів їхніх сімей, а, з іншого боку, – є суттєвою

частиною витрат виробництва й ефективним засобом мотивації працівників

до досягнення цілей підприємства для роботодавців.

Питання організації заробітної плати і формування її рівня разом

з питаннями забезпечення зайнятості складають основу соціально-трудових

відносин у суспільстві, бо включають нагальні інтереси всіх учасників

трудового процесу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації

про виплати за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій

звітності визначені у П(С)БО 26 «Виплати працівникам» [

На 66 рахунку обліковують розрахунки з постійними, тимчасовими

і залученими працівниками за оплатою праці, преміями; допомогою

за тимчасовою працездатністю та депонованими сумами. За кредитом рахунка

66 відображають нараховану працівникам підприємства основну та додаткову

заробітну плату, премії, допомогу за тимчасовою непрацездатністю, інші

нарахування, а за дебетом – виплату заробітної плати, премій, допомоги тощо,

а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із оплати праці.

Нарахування оплати праці нерозривно пов’язане із нарахуваннями витрат

із соціального страхування – зборів, визначення розміру яких залежить від

загального розміру фонду оплати праці підприємства, рис. 19.5.

У той же час слід пам’ятати, що із заробітної плати кожного робітника

здійснюються також утримання щодо загальнообов’язкового державного

соціального страхування:

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування

Збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які

спричинили втрату працездатності

Збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на

випадок безробіття

Збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку

з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням 1,4%