12. Території та об'єкти, що підлягають особливій охороні

12.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка).

Територія Херсонщини має особливе значення для збереження зональної та інтрозональної біоти, зосередженої, в основному, на територіях об’єктів природно-заповідного фонду національного та міжнародного значення. Надмірна розораність сучасної Херсонщини призвела до фрагментарності біотичної системи території області. Гарантом забезпечення, збереження і відтворення генофонду рослинного та тваринного світу, різноманіття природних екосистем є природно-заповідний фонд (ПЗФ) області. Створення природно-заповідного фонду дозволить зберегти залишки природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну, історико-культурну та іншу цінність.

На території області знаходиться 75 об’єктів і території природно-заповідного фонду загальною площею 222188,1 га (близько 7,8 % від площі області), що є добрим показником серед областей України, але не відповідає науковим рекомендаціям для степової зони – 10 %.

П риродно-заповідний фонд Херсонській області налічує 7 категорій територій та об’єктів:

• Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна - загальна площа 33307, 6 га, в т.ч. заповідна - 11054 га;

• Чорноморський біосферний заповідник – загальна площа 89 129 га (в Херсонській області 86 388 га), в т.ч. заповідна – 70 509 га;

• Азово-Сиваський національний природний парк – загальна площа – 52 154 га, в т.ч. заповідна – 38 981 га;

• 1 дендропарк загальнодержавного значення «Асканія-Нова» – площею 183,2 га;

• 7 заказників загальнодержавного значення – загальною площею

22807 га;

• 11 заказників місцевого значення – загальною площею 26206,8 га;

• 32 пам’ятки природи і 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення загальною площею 199,5 га;

• 10 заповідних урочищ загальною площею 942 га.

Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна Української академії аграрних наук – природоохоронна, науково-дослідна установа міжнародного значення (Сертифікат ЮНЕСКО про включення до міжнародної мережі біосферних резерватів від 15.02.85 р.).

На території заповідника знаходяться ландшафти, які представляють собою унікальні природні та штучно створені екосистеми. Заповідник забезпечує комплексне збереження природних екосистем типчаково-ковилового степу, значного генофонду рідкісних та зникаючих видів рослинного і тваринного світу, має виняткову загальнолюдську цінність з точки зору науки, історії та естетичного виховання.

Загальна площа біосферного заповідника складає 33307,6 га; до свого складу включає природне ядро, зони буферну і антропогенних ландшафтів.

Біосферному заповіднику "Асканія-Нова" в безпосереднє землекористування надано площу загальною кількістю 11298,8 га.

До неї входять:

– Заповідний степ (11054 га).

– Дендрологічний парк "Асканія-Нова" загальнодержавного значення (167,3 га).

– Зоологічний парк "Асканія-Нова" (77,5 га).

Заповідний степ "Асканія-Нова" репрезентує типчаково-ковилову підзону. За давністю заповідання асканійський степ є одним з найстаріших на Землі.

Дендрологічний парк "Асканія-Нова" загальнодержавного значення є об’єктом природно-заповідного фонду України. Це унікальний природоохоронний об'єкт, найбільший ландшафтний зрошуваний парк України. Навіть серед найцінніших аналогічних закладів країни парк посідає особливе місце, бо створений він в посушливому безводному степу, практично непридатному для вирощування деревних рослин. Його значення полягає у збереженні та вивченні у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев, чагарників, квітниково-декоративних рослин та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого гуманітарного використання.

Колекція тварин зоологічного парку "Асканія-Нова" внесена до реєстру об'єктів, що становлять наукове Національне надбання України (Постанова Кабінету Міністрів України №472 від 19.08.02 р.). Зоопарк є осередком розведення диких копитних тварин і птахів, має пріоритет в питаннях створення штучних популяцій птахів, одомашнення та роздою антилопи канна, а також об'єктом екскурсійної і туристичної діяльності. Значення зоопарку полягає у збереженні та відтворенні у спеціально створених умовах різноманітних видів тварин, поверненні їх у природу, розвитку наукових знань та сприянню зростання суспільної інформованості про необхідність збереження природних ресурсів. Зоопарк є базою для проведення наукових досліджень з етології, генетики, морфології і біології диких тварин.

У заповіднику налічується 6 рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; 9 видів рослин та 25 видів тварин, занесених до Червоної книги України.

Чорноморський біосферний заповідник створений в 1927 році Постановою РНК УРСР від 14 липня 1927 року № 172 "Про утворення надморських заповідників по берегах Чорного i Азовського морів" з метою захисту берегової смуги Чорного i Азовського морів, зокрема фауну птахів від хижацького знищення їх під час перельоту i гніздування. 25 листопада 1983 року Президія Академії Наук України Постановою № 538 перетворила Чорноморський державний заповідник у біосферний. В 1985 році Чорноморський біосферний заповідник (ЧБЗ) включений у Світову мережу біосферних заповідників, про що виданий сертифікат ЮНЕСКО від 15.02.1985. 26 листопада 1993 року Указом Президента України № 563/93 "Про біосферні заповідники в Україні" існування Чорноморського біосферного заповідника підтверджено згідно із Законом України "Про природно - заповідний фонд України".

Чорноморський біосферний заповідник - один з найстаріших та найбільший заповідник в Україні, є спеціалізованою природоохоронною та науково-дослідною установою. Основний напрямок діяльності ЧБЗ визначає Закон України „Про природно-заповідний фонд України", Положення про Чорноморський біосферний заповідник та його Статут. Як біосферний заповідник ЧБЗ зберігає у природному стані природні комплекси, що входять до заповідного ядра (соге), проводить вивчення основних процесів та явищ, що відбуваються в них, приймає участь у підготовці кваліфікованих кадрів природоохоронного профілю та займається екологічним вихованням населення.

Основний напрям наукових досліджень у Чорноморському біосферному заповіднику проводиться згідно Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Закон передбачає, що основною метою заповідників є "збереження природних комплексів та об'єктів на їх території, проведення наукових досліджень і спостережень ... розробка на їх основі природоохоронних рекомендацій..." (ст. 15) та "вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів" (ст. 41). "Положенням про Чорноморський біосферний заповідник" (затверджене Міністерством охорони навколишнього природного середовища України в 1998 році), визначає діяльність заповідника такою, що "має на меті наукове забезпечення збереження його типових та унікальних природних комплексів". Головними завданнями заповідника як науково-дослідної установи є: "постійне стеження за станом природних комплексів заповідника (моніторинг стану природних комплексів); розробка наукових основ збереження природних комплексів заповідника; розробка і постійне вдосконалення практичних заходів збереження природних комплексів заповідника, а також контроль їх ефективності".

Заповідна зона включає:

• материкові ділянки: Волижин ліс (203 га), Солоноозерна (2293 га), Івано-Рибальчанська (3104 га), Ягорлицький Кут (5540) га, Потіївська (1064 га) та Потіївська Стрілка (91 га);

• острови у Тендрівській та Ягорлицькій затоках Чорного моря: Бабин, Смалений, Орлов, Тендра, Єгипетські, Кінські, Довгий, Круглий, загальною площею 1853 га;

• східну (мілководну) частину Тендрівської затоки Чорного моря площею 36628 га;

• акваторії в Ягорлицькій затоці, а саме: частина затоки, що прилягає до північного берега Ягорлицького півострова (8761 га), однокілометрова смуга вздовж північного берега затоки у межах ділянки Солоноозерної (1000 га), а також навколо Кінських островів (818 га);

• однокілометрові смуги акваторії вздовж островів Довгий та Круглий, південного берега Тендрівської коси загальною площею 9154 га.

Загальна площа заповідної зони ЧБЗ складає 70509 га, в т.ч. 14148 га суші та 56361 га водного простору.

Буферною зоною є частина акваторії Ягорлицької затоки Чорного моря площею 18 620 га.

Навколо заповідних територій встановлено охоронні зони загальною площею 9278 га, які не входять у склад території заповідника, але мають чітко визначений правовий природоохоронний статус і повною мірою виконують роль буферної зони навколо заповідного ядра.

Азово-Сиваський національний природний парк створений Указом Президента України від 25.02.1993 року №62/93 на базі Азово-Сиваського заповідно-мисливського господарства. Розпорядженням керівника Державного управління справами від 11 квітня 2000 року проведено передачу об’єкту до сфери управління Державного управління справами. Території парку внесені до списку водно-болотних угідь міжнародного значення конвенцією про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення (02.02.1971 р. ) Рамсар. Іран.

З метою збереження унікальних природних комплексів північно-західного Приазовя та Сивашу створено Азово-Сиваський національний природний парк. Частка земель, наданих у постійне користування, складає 100%. У парку налічується 2 рослинних угрупування, занесених до Зеленої книги України; 8 видів рослин та 41 вид тварин, занесених до Червоної книги України.

Стан більшості об¢єктів ПЗФ загальнодержавного значення залишається на задовільному рівні завдяки додержання режиму та умов утримання територій природоохоронних установ.

Водно-болотні угіддя (ВБУ) міжнародного значення в області розташовані в приморських регіонах, а саме:

Азовський регіон:

- Східний Сиваш;

- Центральний Сиваш;

- Великий Чапельський під (в складі Біосферного заповідника «Асканія-Нова»)

Чорноморський регіон:

- Каркінітська та Джарилгацька затоки;

- Тендрівська затока;

- Ягорлицька затока;

- Дельта р. Дніпра.

Загальна площа водно-болотних угідь області складає 315829 га. Заходи із охорони і збереження ВБУ, які впроваджувалися Біосферними заповідниками «Асканія-Нова» і Чорноморським, Азово-Сиваським національним природним парком і іншими землевласниками, були спрямовані на підтримку режиму, передбаченого відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Умови Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя міжнародного значення визначають їх, головним чином, як місця проживання водоплавних птахів.

Водно-болотні угіддя міжнародного значення «Тендрівська затока» та «Ягорлицька затока» - одні з найцінніших серед водно-болотних угідь України та Європи. Вони відповідають усім Рамсарським критеріям визначення водно-болотних угідь міжнародного значення.

Негативні чинники, що впливали на угіддя в 2006 році, такі:

• Негативні процеси, в тому числі антропогенний вплив, що має місце у пiвнiчно-захiднiй частині Чорного моря, викликають сукцесії у аквальних комплексах заповідника, посилюють процеси антропогенної трансформації водних екосистем.

• Потерпають аквальні комплекси і від впливу ряду абіотичних факторів, а саме від високого рівня води в затоках, метеорологічної ситуації, інтенсивної хвильової дії. Такі чинники призводять до поступового розмиву островів та їх руйнування. Це, у свою чергу, впливає на зменшення чисельності птахів, що гніздяться на островах. Значну роль у зниженні кількості птахів, що гніздяться на островах, відіграє зміна структури острівного орнітокомплексу, а саме поява небажаних видів-конкурентів.

• Поруч з територіями і акваторіями заповідника розташована оздоровча

• зона "Залізний Порт" (с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області). Розвиток цієї зони протягом останніх років відбувається без урахування елементарних вимог екологічної безпеки. Зона фактично не має очисних споруд. Наявні споруди мають мізерну потужність i працюють зі значним перевантаженням. Брудні побутові стоки скидаються в озеро, частина якого знаходиться на території Потіївської ділянки заповідника.

• Прибережна смуга степу, що є частиною ВБУ, але не є територією заповідника, дуже забруднена сміттям полімерного та іншого походження. Сміттєзвалище, що розташоване на межі заповідника, не обладнане, функціонує стихійно.

Щорічно на території водно-болотних угідь з метою поліпшення їх стану проводяться біотехнічні заходи серед яких: підготовка островів до гніздування колоніальних птахів, підтримка стану колоніальних поселень птахів, спеціальна охорона рідкісних видів птахів. Ведеться контроль за станом адвентивних видів рослин та приймаються заходи щодо утримання осередків цих видів. Виконуються заходи по знищенню адвентивних видів рослин на території заповідника.

Таблиця 12.1. Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду області у 2006р.

№ з/п	Назва об'єкта природно - заповідного фонду	Загальна площа об'єкта ПЗФ, га	Використання орних земель		Збирання ягід, плодів, насіння, грибів		Збирання лікарської сировини		Сінокосіння		Випасання худоби		Використання території в рекреаційних, культурно- освітніх цілях
			ліміт	факт.	ліміт	факт.	ліміт	факт.	ліміт	факт.	ліміт	факт.	ліміт	Факт.
			га	га	га кг	га кг	га кг	га кг	га	га	га гол.	га гол.	га чол.	га чол.
1	2	3	4	5	6 7	7 9	8 11	9 13	10	11	12 17	13 19	14 21	15 23
1.	Біосферний заповідник «Асканія-Нова»	33 307, 6	-	-	30	26,5	-	-	743,4	694,6	6/20	6/20	126500	76519
2.	Чорноморський біосферний заповідник	89 129	2,1	2,1	-	-	-	-	132,0	84,0	1568,0	1568,0	-	-
3.	Азово-Сиваський національний природний парк	52 154	-	-	-	-	-	-	340	340	900	420	3880	1890
	Разом	174 590,6	2,1	2,1	30	26,5	-	-	1215,4	1118,6	2488,0	2008,0	130380	78409

Об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення:

2 Біосферних заповідника; 1 національний природний парк; 7 заказників; 1 дендрологічний парк.

Разом: 11 об’єктів.

Об’єкти ПЗФ місцевого значення:

11 заказників; 30 пам’яток природи;13 парки - пам’ятки садово - паркового мистецтва; 10 заповідних урочищ.

Разом: 64 об’єкта.

Загалом: 75 об’єктів.

Продовження таблиці 12.1.

Використання природних ресурсів у науково-дослідних цілях				Полювання		Рибальство		Інші види використання природних ресурсів та території, наприклад: заготівля очерету (га) або камки ( т)		Здійснення природоохоронних та господарських заходів
вилучення об’єктів тваринного світу		вилучення об’єктів рослинного світу								суцільні, вибіркові санітарні рубки, ліквідація захаращеності		рубки догляду за лісом та інші рубки
ліміт	факт.	ліміт	факт.	ліміт	факт.	загальна квота	факт.	ліміт	факт.	погод-джено	виконано	погод-джено	виконано
екз.	екз.	екз. (т)	екз. (т)	екз.	Екз.	т	т	га , т	га , т	га/мі	га/мі	га/мі	га/мі
16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29
443	38	51	7	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
443	38	51	7	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-

Примітка: використання об’єктів рослинного і тваринного світу подається за видами рослин і тварин згідно з відповідними лімітами (квотами).