15.Як оцінюється фін стан п-ва?

Виходячи з поставлених завдань та інформаційної бази розрізняють експрес-аналіз і деталізований (поглиблений) аналіз фінансового стану.

Основна мета експрес-аналізу - загальна оцінка майнового стану господарюючого суб'єкта, обсягу і структури залучених ним засобів, його ліквідності та платоспроможності, виявлення основних тенденцій їх зміни.

Експрес-аналіз проводиться за даними фінансової звітності. Такий аналіз здійснюється, як правило, в три етапи

1.Проводиться перевірка показників бухгалтерської звітності за формальними і якісними ознаками, наявність усіх необхідних форм і додатків.

2. Встановлюється характер змін, які мали місце в періоді, що аналізується, у складі засобів підприємства та їх джерел.

3. Здійснюється розрахунок та оцінка динаміки ряду відносних показників (коефіцієнтів), які характеризують фінансовий стан господарюючого суб’єкта.

Оцінку складу і структури активів та пасивів підприємства на підставі даних балансу проводять одним із наступних способів:

1.без попередньої зміни стану балансових статей;

2.формування порівняльного аналітичного балансу шляхом агрегування деяких однорідних за складом елементів балансових статей;

3.додаткове коригування статей балансу на індекс інфляції з наступним їх агрегуванням в необхідних аналітичних розрізах.

Порядок проведення другого етапу аналізу фінансового стану наступний:

1. Загальне ознайомлення з даними балансу. Оцінюється зміна валюти балансу, формується уявлення про діяльність підприємства, виявляються зміни у складі майна та джерелах його утворення, встановлюються зв'язки між різними показниками. Характеристику про якісні зміни в структурі засобів та їх джерел можна отримати за допомогою вертикального та горизонтального аналізу. Для цього визначається питома вага окремих статей активу та пасиву балансу в загальному підсумку (валюті) балансу, розраховуються суми відхи­лень в структурі основних статей балансу порівняно з попереднім періодом.

2. Аналіз структури і динаміки активів. Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та раціональності вкладення фінансових ресурсів в активи. Від того, які кошти (власні чи залучені) вкладені в необоротні і оборотні засоби, скільки їх знаходиться у сфері виробництва і в сфері обігу, в грошовій і матеріальній формах, наскільки оптимальне їх співвідношення, багато в чому залежать результати виробничої і фінансової діяльності, а, отже, і фінансовий стан підприємства.

В процесі функціонування підприємства, величина активів та їх структура постійно змінюються. У зв'язку з цим у процесі аналізу активів підприємства в першу чергу слід вивчити зміни в їх складі, структурі і оцінити їх.

3. Аналіз структури пасивів підприємства проводиться за даним балансу.

Оцінка змін, які відбулися в структурі джерел, може бути різною з позиції інвесторів і з позиції підприємства. Для інвесторів ситуація більш надійна, якщо частина власного капіталу у клієнта більше 50 %, що виключає високий фінансовий ризик. Підприємства, як правило, зацікавлені у наявності залучених коштів. Отримавши позикові кошти під менший відсоток, ніж рентабельність підприємства, можна розширити обсяги виробництва, підвищити прибутковість власного капіталу.

Залучення позикових коштів в оборот підприємства - нормальне явище, що сприяє тимчасовому покращенню фінансового стану за умови, якщо кошти не заморожуються на тривалий час в обороті та своєчасно повертаються. В іншому випадку може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що призводить до виплати штрафів, застосування санкцій і погіршення фінансового стану.