29. Постановка задачі та її розробка: сутність поняття «задача», характери-стика розділів «Опису постановки задачі», контрольний приклад.

Опис постановки задачi (ПОЗ) (комплексу задач) є елементом технiчного проекту. У разі машинної та автоматизованої обробки даних обсяг поняття «задача» охоплює: 1) процес машинної обробки даних, тобто безпосереднє розв’язування задачi машинними засобами; 2) метод розв’язування; 3) процедури пiдготовки даних до обробки; 4) використання даних, зокрема й для прийняття управлiнських рiшень. Органiзовуючи автоматизоване розв’язування задачi, необхiдно прийняти певне i конкретне рiшення з перелічених питань, а отже, щоб реалiзувати автоматизоване розв’язування задачi, слід насамперед розробити постановку задачi, яка має містити про цю задачу всі необхiднi та достатнi вiдомостi. Склад i змiст постановки задачi (комплексу задач) залежить вiд специфiки останньої та умов розв’язування. Загалом ПОЗ складається з таких основних роздiлів: 1) характеристика задачi; 2) вихiдна iнформацiя; 3) вхiдна iнформацiя. Роздiл 1-й мiстить інформацію про призначення задачі (комплексу задач); перелiк об’єктiв, у процесі управління якими розв’язується задача; перiодичнiсть i тривалiсть розв’язування; умови, за яких припиняється розв’язування автоматизованим способом; iнформацiйнi та технологiчнi зв’язки з iншими задачами (комплексами) АIС; посади осiб і (або) назви пiдроздiлiв, якi визначають умови та часовi характеристики конкретного розв’язання (рішення) та подiл обов’язкiв між персоналом i технiчними засобами в рiзних ситуацiях розв’язування задачі (комплексу задач). Роздiл 2-й (вихiдна iнформацiя) складається з перелiку та опису вихiдних повiдомлень (тобто форм вiдомостей, вiдеограм, вiдеокадрiв тощо) та перелiку й опису структурних одиниць iнформацiї вихiдних повiдомлень, якi мають самостiйне змiстове навантаження. Роздiл 3-й (вхiдна iнформацiя) мiстить перелiк i опис вхiдних повiдомлень та перелiк i опис структурних одиниць iнформацiї вхiдних повiдомлень, якi мають самостiйне змiстове навантаження. Пiд вхiдною iнформацiєю розумiють данi, якi є необхiдними для розв’язування задачi й надходять у виглядi документiв i повiдомлень рiзної форми. Опис вхiдних повiдомлень також задається у виглядi таблицi i мiстить найменування повiдомлення, його iдентифiкатор, форму подання, строки й частоту надходження. Опис структурної одиницi вхiдного повiдомлення складається з її найменування, потрiбної точності числового значення та вказівки щодо джерела відповідної iнформацiї (повiдомлення, яке мiстить цю одиницю). Для перевiрки правильностi алгоритму розробляють контрольний приклад, який слугує також для забезпечення вiдлагодження програм та їх тестування пiд час експлуатацiї.

30. Алгоритм розв’язування задачі. Варіанти опису алгоритмів.

Алгоритм являє собою правило розв’язування задачi, сформульоване як послiдовнiсть обчислювальних, логiчних та iнших дій (кроків), виконуваних з метою отримання потрiбного результату. Алгоритм може бути заданий словесно (засобами природної мови), математичним або графiчним описом. Крiм того, алгоритм може задаватися алгоритмiчною мовою. В АIС ФКУ алгоритми описуються здебільшого математичним або графiчним способом, а також алгоритмiчною мовою. Алгоритмiчна мова — це спецiальна мова зі своїм алфавiтом, словником, правилами побудови слів, словосполучень, речень, в якiй кожне слово має одне і цілком певне значення. Коли таку мову створено на основi будь-якої природної мови, відповідні алгоритми досить просто описуються й читаються. Зауважимо, що загалом ступінь деталiзацiї опису алгоритму залежить вiд ерудицiї та знань його виконавця, причому опис графiчний або алгоритмiчною мовою є промiжним. Кiнцевим є опис машинною мовою або мовою програмування (якщо алгоритм виконуватиме машина). Розрізняють кiлька рiвнiв деталiзацiї (задання) алгоритму автоматизованого розв’язування задач АІС ФКУ. Рiвень «iнформацiйної моделi», або «нульовий», дає уявлення про використовуванi вхiднi і вихiднi повiдомлення та форми їх подання. Наступний (перший) рiвень — це рiвень, коли алгоритм задається з точнiстю до робiт з iнформацiйними масивами й загальних операцiй із ними (сортування масиву, вибiр, злиття тощо) та з точнiстю до блокiв розрахункiв показникiв за заданими формулами. Багато з таких блокiв алгоритму (сортування, добiр, обчислення середнього і т.iн.) уже можуть бути реалiзованi вiдповiдними командами (операторами) мов високого рiвня

Коли у процесі видавання вихiдних повiдомлень беруть участь два масиви (найчастіше — масив числових значень i кодiв реквiзитiв та масив довiдкових даних, який мiстить розшифрування кодiв), доводиться органiзовувати пошук даних за кодом. Тобто необхiдна подальша деталiзацiя алгоритму (хоча в сучасних мовах високого рiвня iснують вiдповiднi типовi засоби видавання повiдомлень). Ще вищим є другий рiвень деталiзацiї алгоритму, що означає його задання з точнiстю до робiт з окремими записами iнформацiйних масивiв, до манiпулювання з полями записiв (вибiр записiв за умовою, пошук за ключем, перехiд за номером запису, добiр полiв, аналiз значень окремих полiв i т.iн.). Як правило, цим рiвнем можна обмежитися, коли йдеться про автоматизоване розв’язування економічних задач у фiнансово-кредитних установах та про автоматизацію операцій обробки документів. Проте щодо задач математичної логiки, контролю й захисту iнформацiї такої деталізації недостатньо. Доводиться деталiзувати алгоритм до рiвня роботи зі складовими частинами полiв (символами, байтами), а iноді навiть зі складовими елементами байтiв — бiтами, що є по суті граничним рiвнем задання деталiзацiї алгоритму.