14.Методи та прийоми корекції пведінки та свідомості батьків.

Ці методи поділяються на такі групи:

• батьківський семінар (приблизні теми: «Закони подружньої гармонії», «Як любити дітей», «Наука та мистецтво схвалення», «Сімейна криза та шляхи виходу з неї», «Вікові кризи новоутворення розвитку», «,Покарання і тривожність»);

• групова дискусія (варіанти: тематична – відбувається обмін думками з приводу прослуханих лекці та дискусій по аналізу конкретної ситуації);

• бібліотерапія (відбувається обговорення змісту спеціально підібраних для семінару книжок);

• анонімні складні ситуації.

15. Основні прийоми неігрового тренінгу.

Спрямовані на підвищення згуртованості групи, розвиток у дітей навичок спілкування, формування здатності до емоційної детенції, виховання різних почуттів, створення навичок адекватного вияву емоцій. Умовно ці прийоми поділяються на такі групи:

Прийоми спрямовані на розвиток навичоу спілкування:

• ритуальні дії: ритуали вітання та прощання; обговорення позитивних та негативних сторін групової поведінки, в ході яких відбувається усвідомлення норм поведінки у групі;

• прийняття групових рішень: дітям пропонується самостійно прийняти рішення з приводу конкретного завдання; вони самі вирішують, до яких засобів виконання кожним свого завдання;

• формування самостійної груп: прийом грунтується на «виході» дорослого з дитячої групи, коли їй надається свобода дій; всі відповідальні рішення вони приймають самі;

Прийоми за допомогою яких формується емоційно-особистісна децентрація, долається егоцентризм:

• підсилення розуміння, співчуття: дітям пояснюють, якими слід користуватися, щоб вправлятися у вмінні чути і слухати один одного; вони вчаться пояснювати, висловлювати свої почуття, вільно виявляти їх у мовленнєвій та дійовій формах; визначати почуття партнера, обговорювати конфлікти – їх причини та наслідки для кожного;

• вплив на тривожність: зняття емоційної напруженості, її «вихід» за допомогою наданої можливості постукати, погрюкати; зменшення підвищеної чутливості до страхів; емоційна підтримка, підкреслення сильних сторін з метою підсилення впевненості дитини в своїх силах, стабілізації самооцінки; підтримка будь-якого намання впоратись із страхом, підкреслення своїх позитивних сторін;

Прийоми, які розширюють сферу усвідомлення дитиною своєї проблеми;

• відображення прийом сформований на усвідомлення дитиною неадекватності обраного нею способу дій, спрямованого на вияв агресії; стимулює появу потреби у пошуку нового, більш адекватного способу поведінки;

• інтерпритація: дорослі інтерпритують почуття дитини; спрямовують процес на усвідомлення дитиною неадеакватності старого стереотипу поведінки (егоїстичного, агресивного); накреслює шляхи використання більш доцільного способу дій.

• розвязання, переконання: дорослий звертається до групи дітей, прагнучи викликати у них почуття відповідальність один до одного; опосередковано впливати через інших дітей («опосередковане питання», «опосередковане навіювання»);

Прийоми спрямовані на руйнування старих стереотипів поведінки і на ставлення нових, більш адекватних.