- •1. Поняття і види собівартості.
- •2. Поняття і визначення рентабельності виробництва
- •3. Економічний ефект і ефективність інвестицій
- •4. Використання фонду матеріального заохочення (фонду споживача).
- •5. Розподіл прибутку на підприємстві
- •6. Поняття оборотних коштів і шляхи поліпшення їх використання
- •10. Форми і системи заробітної плати
- •11. Кошторис витрат на виробництво. Загальні і відмітні риси кошторису витрат на виробництво і калькуляції собівартості
- •7. Поняття основних фондів і шляхи поліпшення їх використання
- •8. Поняття і визначення рентабельності виробництва
- •9. Економічне значення підготовки лому і відходів чорних металів
- •12. Поняття прибутку. Формування балансового прибутку
- •13. Поняття заробітної плати. Елементи, які входять в заробітну плату
- •14. Чинники, які впливають на зміну собівартості продукції
7. Поняття основних фондів і шляхи поліпшення їх використання
Основні фонди – це та частина коштів виробництва, яка зберігає свою натурально-речову форму в перебігу декількох виробничих циклів, частинами переносячи свою вартість на собівартість готової продукції (у вигляді амортизаційних відрахувань) і частинами відшкодовувавши її при реалізації продукції.
Шляхи поліпшення використання основних фондів:
Збільшення фондовіддачі;
Підвищення продуктивності праці;
Зниження собівартості;
Збільшення прибутку і рентабельності;
Зростання долі активної частини О.Ф.;
Скорочення сезонності в роботі підприємства;
Випуск менш фондомісткої продукції;
Ліквідація браку;
Раціональне використання О.Ф.;
Впровадження технологічного прогресу і нових технологій
8. Поняття і визначення рентабельності виробництва
Всі техніко-економічні показники діяльності підприємства характеризують ту або іншу сферу діяльності підприємства. Показником, за яким можна судити в цілому про фінансовий стан підприємства, про його платоспроможність і фінансову стійкість є рентабельність виробництва. Рентабельність виробництва - характеризує ефективність використання підприємством основних і оборотних засобів.
Рентабельність виробництва буває балансова і розрахункова. Балансова рентабельність показує скільки балансового прибутку доводиться на одну гривну виробничих фондів і визначається за наступною формулою:
Розрахункова рентабельність:
На підставі рентабельності виробництва розраховують фонди, які утворюються з прибутку, а також здійснюють всі фінансові операції на підприємстві.
9. Економічне значення підготовки лому і відходів чорних металів
До складу металевої шихти сталеплавильного виробництва входять передільний чавун, сталевий лом, феросплави, легуючі добавки і залізняк. Частка чавуну і лому складає 94-95 % металу шихти, а доля інших компонентів шихти 5-6 %. На одну тонну сталі в мартенівському виробництві витрачається 300-650 кг лому, в киснево-конверторному – 250-270 кг , в електросталеплавильному – до 970 кг.
В сучасній металургії лом є одним з основних матеріалів для виробництва сталі. З металовідходів виплавляється 48-50 % всієї сталі. Тому підготовка лому і відходів чорних металів грає велике економічне значення.
Основні джерела надходження металевого лому:
металовідходи на металургійних заводах;
відходи металообробки;
амортизаційний лом;
10. Форми і системи заробітної плати
На більшості підприємств діє дві основні форми оплати праці:
почасова;
підрядна.
При почасовій системі оплати праці існують дві основні системи заробітної плати:
1. проста почасова система заробітної плати;
2. почасово-преміальна система заробітної плати.
Підрядна форма оплати праці підрозділяється на системи – пряма, непряма, прогресивна, підрядна.
11. Кошторис витрат на виробництво. Загальні і відмітні риси кошторису витрат на виробництво і калькуляції собівартості
Кошторис витрат на виробництво є угрупуванням витрат за економічними елементами, призначена для виявлення всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції. Дозволяє визначити, що саме витрачається і на яку суму в цілому по підприємству (на весь об'єм продукції) без виявлення місця виникнення і віднесення витрат.
Використовується єдине для всіх видів промислових підприємств угрупування витрат за економічними елементами:
матеріальні витрати;
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація;
інші витрати.
Угрупування витрат за економічними елементами не дозволяє здійснити контроль і аналіз витрат за їх цільовим призначенням в процесі виробництва (цехам, ділянкам, видам виробів). Тому необхідне угрупування витрат за статтями калькуляції, за якими обчислюється собівартість конкретного вигляду продукції.
Кошторис витрат – облік витрат за економічними елементами, а калькуляція собівартості – облік витрат за калькуляційними статтями собівартості.
