- •Широке та вузьке визначення менеджменту, загальні характеристики організацій та складових успіху їхньої діяльності.
- •Визначення основних функцій менеджменту та їх взаємозв’язку в межах циклу менеджменту.
- •Головні ознаки діяльності менеджера, характеристика діяльності та вимоги до якостей менеджерів різних рівнів управління.
- •Сутнісна характеристика класичної теорії менеджменту: школа наукового управління й адміністративна школа (сфери досліджень, головні надбання та недоліки).
- •Сутнісна характеристика поведінкової теорії менеджменту (напрямки і цілі досліджень, внесок у розвиток науки управління, недоліки).
- •Сутнісна характеристика кількісної теорії менеджменту (напрямки і цілі досліджень, внесок у розвиток науки управління, недоліки).
- •Порівняльна характеристика основних моделей прийняття управлінських рішень: сутність, базові поняття та сфери застосування).
- •Порівняльна характеристика інтуїтивної та раціональної технологій прийняття рішень (послідовність та зміст основних етапів, переваги та недоліки, сфери застосування).
- •Послідовність оцінки альтернативних варіантів в процесі прийняття управлінських рі-шень, навести приклад відбору альтернатив з використанням відповідних критеріїв їх оцінки.
- •Класифікація методів творчого пошуку альтернативних варіантів. Характеристика найважливіших з них.
- •Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень та їх характеристика.
- •Характеристика принципів оптимізації основних критеріїв теорії статистичних рішень (критерії песимізму, оптимізму, коефіцієнта оптимізму, Лапласа, шкодування).
- •Характеристика сфери використання, складових парних ігор з нульовою сумою та алгоритму розв’язання задач в теорії ігор як методі обґрунтування управлінських рішень.
- •Характеристика експертних методів обґрунтування управлінських рішень (сфери засто-сування, методи, принципи оцінювання, критерій вибору кращого рішення)
- •Зміст поняття “мета” в управлінні й основні вимоги до правильно сформульованих цілей. Класифікація цілей організації.
- •Сутність концепції управління за цілями (мво). Змістовна характеристика та послідовність етапів процесу управління за цілями.
- •Переваги і недоліки процесу управління за цілями (мво).
- •Визначення поняття “стратегія”. Характеристика основних елементів стратегії та рівнів стратегій організацій.
- •Логіка процесу формування стратегії організації (послідовність основних етапів процесу формування стратегії та їх зміст).
- •Характеристика поняття “місія організації”, вимоги до змісту правильно сформульованої місії.
- •Характеристика зовнішнього й внутрішнього аналізу як етапів процесу формування стратегії (цілі аналізу; фактори, що оцінюються; основні результати; swot- аналіз).
- •Типи загальнокорпоративної стратегії. Варіанти загальнокорпоративної стратегії росту
- •25. Сутність методу “пакетного менеджменту” як інструмента вибору
- •Характеристика стратегії контролю за витратами (принцип, на якому ґрунтується стратегія, практичні засоби реалізації, умови застосування).
- •Характеристика стратегії диференціації (принцип, на якому ґрунтується, перелік можливих унікальних властивостей продукції, умови ефективного застосування).
- •28. Характеристика стратегії фокусування (принцип, на якому ґрунтується, послідовність і зміст етапів процесу опрацювання, можливі варіанти реалізації).
- •Класифікація, склад і характеристика основних типів і форм планів впровадження стратегії.
- •Визначення поняття “організації” як функції управління. Співвідношення категорій “організація”, “організаційна діяльність”, “організаційна структура”.
- •31. Класична теорія організації: характеристики моделі “ідеальної бюрократії” м. Вебера, її сильні та слабкі сторони.
- •32. Поведінкова теорія організації: критерії класифікації організацій, характеристика основних систем управління організаціями за р. Лайкертом, сильні та слабкі сторони теорії.
- •33. Сутнісна характеристика основних елементів організаційного процесу.
- •34. Основні результати досліджень впливу технології на організаційну структуру (дослідження Дж. Вудворд).
- •35. Основні результати досліджень впливу розмірів організації на її структуру.
- •36. Основні результати досліджень впливу середовища на структуру організації (концепція Лоуренса-Лорша).
- •37. Змістовна характеристика процесу проектування робіт в організації (сутність; зміст процесів аналізу робіт і проектування робіт).
- •38. Характеристика основних методів перепроектування робіт в організації.
- •39. Основні принципи групування робіт і видів діяльності в окремі підрозділи організації (базові схеми департаменталізації).
- •40. Характеристика делегування повноважень як складової організаційного процесу (сутність, основні елементи, види повноважень).
- •41. Визначення категорії “діапазон контролю”, наслідки його зменшення. Характеристики високої та пласкої структур управління (переваги, недоліки, сфери застосування).
- •42. Процес координації робіт як складовий елемент організаційної діяльності (сутність, різновиди, характеристика механізми вертикальної й горизонтальної координації).
- •43. Зміст функції “мотивація”. Співвідношення категорій “потреби”, “спонукання”, “дії” в моделі процесу мотивації. Внутрішнє й зовнішнє винагородження як інструменти мотивації.
- •44. Основні положення теорії “ієрархії потреб” а. Маслоу (базові тези, характеристика та ієрархія потреб, основні висновки).
- •47. Основні положення “теорії очікувань” в.Врума (базова ідея теорії; основні ситуаційні фактори; висновки для практичного використання).
- •45. Характеристика теорії “набутих потреб” д.МакКлелланда (базові тези, види потреб, характеристики робіт, що найкраще мотивують людей з різними домінуючими потребами, основні висновки).
- •50. Порівняльна характеристика змістовних і процесних теорій мотивації (відмінності у спрямуванні; досліджувані проблеми; переваги й недоліки).
- •51. Визначення поняття “контроль”. Модель процесу контролю (основні складові процесу контролю та їх взаємозв’язок).
- •48. Основні положення “теорії справедливості” с.Адамса (базова ідея теорії; критерій справедливості; типи реакції на несправедливість; висновки для практичного використання).
- •49. Характеристика моделі Портера-Лоулера як комплексної теорії мотивації (ситуаційні фактори моделі й характер їх взаємозв’язків; висновки для практичного застосування).
- •52. Характеристика процедури вимірювання реальних процесів, що здійснюються в організації (сутність основних методів вимірювання, їх переваги і недоліки; основні об’єкти контролю).
- •53. Види управлінського контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій (сутність, переваги і недоліки).
- •54. Параметри ефективної системи контролю. Зміст поняття “дисфункціональний ефект системи контролю” та засоби його подолання.
- •Особлива увага виняткам!
- •55. Визначення поняття “лідерство”. Співвідношення категорій “вплив”, “влада”, “повноваження”, “лідерство”.
- •56. Характеристика основних форм влади та впливу, їх переваги та недоліки як інструментів лідирування.
- •57. Порівняльна характеристика основних підходів у теорії лідерства (сфери досліджень; основні результати, здобутки та недоліки).
- •58. Основні положення “теорії х” і “теорії y” д. МакГрегора (основна ідея теорії; характеристики автократичного та демократичного стилів керування).
- •61. Характеристика теорії “життєвого циклу” п.Херсі та к.Бланшара (базова гіпотеза теорії; поняття “ступінь зрілості виконавця”; графічна інтерпретація моделі; основні висновки).
- •60. Ситуаційна модель керування ф. Фідлера (базові положення моделі; перелік ситуаційних факторів; характеристика ситуацій, найбільш прийнятних для певних стилів лідерства).
- •59. Визначення стилів керування за р. Блейком та Дж. Моутон. Характеристика виокремлених ними основних стилів керування.
43. Зміст функції “мотивація”. Співвідношення категорій “потреби”, “спонукання”, “дії” в моделі процесу мотивації. Внутрішнє й зовнішнє винагородження як інструменти мотивації.
Мотивація у широкому розумінні – це процес спонукання працівників до діяльності для досягнення цілей організації. Отже, ефективна реалізація функції мотивації потребує:
усвідомлення того, що спонукає працівника до праці;
розуміння того, як направити ці спонукання в русло досягнення цілей організації.
Психологія і соціологія розглядають спонукання як поведінкове виявлення потреб, сконцентрованих на досягненні цілей.
Потреба – це особливий стан психіки індивіда, усвідомлена ним незадоволеність, відчуття нестачі (браку) чогось, відображення невідповідності між внутрішнім станом і зовнішніми умовами.
Потреби поділяють на: потреби першого роду (первісні), які за своєю сутністю є фізіологічними (потреби в їжі, сні тощо); потреби другого роду (вторинні), які носять соціально - психологічний характер (потреби в повазі, владі, визнанні заслуг тощо).Потреби першого роду закладені в людину генетично, а другого – є наслідком її соціальної життєдіяльності.
Потреба, яка реально відчувається людиною, викликає у неї прагнення здійснити конкретні дії, спрямовані на задоволення цієї потреби. Такий процес і являє собою спонукання.
Отже, спонукання – це потреба, усвідомлена з точки зору необхідності здійснення конкретних цілеспрямованих дій. При цьому конкретні дії людини розглядаються як засіб задоволення потреби.
Потреби викликають у людини бажання (прагнення) до їх задоволення. Тому сутність мотивації у організації зводиться до створення умов, що дозволяють працівникам відчувати, що вони можуть задовольнити свої потреби такою поведінкою, яка забезпечує досягнення цілей організації.
Інструментом спонукання людей до ефективної діяльності є винагородження. В теорії управління під винагородженням розуміється широкий спектр конкретних засобів, що базуються на системі цінностей людини. При цьому розрізняють два типи винагородження:
внутрішнє – його дає сама робота, її результативність, змістовність, значущість тощо;
зовнішнє – його працівник отримує від організації (зарплата, просування службою, пільги, привілеї тощо).
44. Основні положення теорії “ієрархії потреб” а. Маслоу (базові тези, характеристика та ієрархія потреб, основні висновки).
Тези теорії:
потреби людини мають ієрархічну структуру (пріоритетність) - див. рис. 7.2;
поведінка людини визначається найсильнішою на даний момент потребою;
найсильніша потреба визначає поведінку людини до моменту її задоволення;
за одночасного існування кількох сильних потреб домінують потреби нижчого рівня.
Потреби: 1) Фізіологічні; 2) В безпеці; 3) У належності; 4) У повазі 5) У самореалізації
Це означає, що потреби задовольняються в певному порядку: потреби нижчого рівня мають бути в прийнятному ступені задоволені, перш ніж для даної людини стануть істотно важливими потреби більш високого рівня.
Потреби першого порядку (фізіологічні, базові) пов’язані із забезпеченням фізичного виживання людини (потреби в їжі, житлі, родині тощо). Такі потреби задовольняються через систему оплати праці.
Після прийнятного у певному суспільстві задоволення базових потреб для даного працівника набувають значення потреби наступного рівня – потреби у безпеці. Такі потреби означають, що базові потреби задовольнятимуться і надалі. Способами задоволення таких потреб можуть бути: пенсійна система; страхування; права, що забезпечуються трудовим стажем, членством у профспілках тощо.
Далі потреби задовольняються в такій послідовності:
потреби в належності - це потреби об’єднуватися з іншими людьми (належність до фірми, робочої групи, спортивної команди тощо);
потреби в повазі - потреби в задоволенні самолюбства людини (усвідомлення особистих досягнень, компетенції і визнання іншими людьми);
потреби в самореалізації - потреби в реалізації своїх потенційних можливостей, в зростанні як особистості.
Сучасні західні фірми загалом задовольняють соціально визнані базові потреби і потреби у безпеці своїх працівників.
Задоволення потреб вищих рівнів західні фірми вирішують шляхом:
створення атмосфери, що поліпшує міжособові контакти працівників організації;
підтримка виникнення неформальних груп в організації;
делегування підлеглим додаткових прав і повноважень;
організації курсів з навчання, підвищення кваліфікації та перекваліфікації кадрів;
знаходження можливостей задоволення вищих потреб працівників за межами фірми.
