3 Розділ
Методи психофізіології
показники діяльності серцево-судинної системи
зміни діяльності цієї системи спостерігаються у різних ситуаціях пов’язаних з емоц збудженням м’язовою роботою тощо.як показники діяльності серцево-судинної системи використ частоту серцевих скорочень, хвилинний об’єм крові, артеріальний тиск та деякі інші
Пупілометрія
Зіниці розширюються при позитивних і звужуються пр. негативних емоціях. Розширення зіниць спостерігається і при розумовому навантажені. Але цей метот реєстрації змін психофізіологічного стану застосовується не так широко так як діаметр зіниці істотно змінюється також залежно від цількості світла що потрапляє до ока.
Реєстрація імпульсної активності нервових клітин
Вивчення активності нервових клітин, або нейронів, як цілісних морфологічних і функціональних одиниць нервової системи, безумовно, залишається базовим напрямком у психофізіології. Одним із показників активності нейронів є потенціали дії - електричні імпульси тривалістю декілька мс і амплітудою до декількох м.
Оскільки нейрони мають невеликі розміри (декілька десятків мікрон), то і реєстрація їхньої активності здійснюється за допомогою спеціальних мікроелектродів, що відводять електричні імпульси. Мікроелектроди бувають металевими і скляними. Електрод фіксується в спеціальному мікроманіпуляторі, укріпленому на черепі тварини. За допомогою мікроманіпулятора електрод через отвір у черепі поступово вводять у мозок. Довжина кроку становить декілька мікрон, що дозволяє підвести реєструючий кінчик електрода дуже близько до нейрона, не ушкоджуючи його. Посилений сигнал надходить на монітор і записується на магнітну стрічку або в пам'ять ЕОМ. При «підході» кінчика електрода до активного нейрона експериментатор бачить на моніторі появу імпульсів, амплітуда яких при подальшому обережному просуванні електрода поступово збільшується. Коли амплітуда імпульсів починає значно перевершувати фонову активність мозку, електрод більше не підводять, щоб виключити можливість ушкодження мембрани нейрона.
Електроміографія
Електроміографія - це реєстрація сумарних коливань потенціалів, що виникають як компонент процесу порушення в області нервово-м'язових з'єднань і м'язових волокон при надходженні до них імпульсів від мотонейронов спинного або довгастого мозку. В даний час застосовуються різні варіанти підшкірних (голчастих) і нашкірних (поверхневих) електродів. Останні в силу їхньої слабкої травматичності і легкості накладення мають більш широке застосування.
Електроенцефалографія
Серед методів електрофізіологічного дослідження ЦНС людини найбільше поширення одержала реєстрація коливань електричних потенціалів мозку з поверхні черепа - електроенцефалограма. У електроенцефалограмі відбиваються тільки низкочастотні біоелектричні процеси тривалістю від 10 мс до 10 хв. Передбачається, що електроенцефалограма (ЕЕГ) у кожний момент часу відбиває сумарну електричну активність клітин мозку. Але остаточно питання про походження ЕЕГ не вирішено.
ЕЕГ реєструють за допомогою накладених на шкірну поверхню голови (скальп) електродів, скомутованих у єдиний ланцюг із спеціальною підсилювальною технікою. Збільшені по амплітуді сигнали можна записати на магнітну стрічку або в пам'ять комп'ютера для наступного статистичного опрацювання. Для мінімізації контактного опору між електродом і скальпом на місці накладення електрода ретельно розсовують волосся, шкіру обезжирюють розчином спирту, і між електродом і шкірою кладуть спеціальну електропровідну пасту. Для попередження перебігу електрохімічних процесів на межі електрод-електроліт, що приводять до власних електричних потенціалів, поверхню електродів покривають електропровідними складами, наприклад, хлорованим сріблом. У нормі контактний опір не повинен перевищувати 3-5 кОм.
Магнітоенцефалографія
Активність мозку завжди подана синхронною активністю великої кількості нервових клітин, яка супроводжується слабкими електричними струмами, що створюють магнітні поля. Реєстрація цих полів неконтактним способом дозволяє одержати так звану магнітоенцефалограму (МЕГ). МЕГ реєструють за допомогою кванто-інтерфереційного пристрою. Передбачається, що якщо ЕЕГ більш зв'язана з радіальними струмами стосовно поверхні кори головного мозку (діполями), що має місце на поверхні звивин, то МЕГ більше зв'язана з тангенциально спрямованими джерелами струму, що мають місце в коркових областях.
Електроокулограма
Окулографія. Реєстрація рухів очей має назву окулографії. Рухи очей є
важливими показниками в психофізіологічному експерименті. З одного боку,
окулографічний показник є необхідним для виявлення артефактів в ЕЕГ. З іншого
боку, він виступає і як самостійний предмет дослідження, і як складова під час
вивчення суб’єкта у діяльності. Не випадково рухи очей іноді називають «вікном у
наші думки» [20].
Є й інші методи реєстрації очних рухів, але найбільш поширеним є саме метод
окулографії тому, що він виключає контакт з очним яблуком і може проводитися за
умов будь якого освітлення, тобто він не порушує нормальних умов зорової
активності. В основі окулографії лежить дипольна властивість очного яблука – його
роговиця має позитивний заряд відносно сітківки. Під час руху ока кут його
електричної осі змінюється, що призводить до зміни потенціалів, які наводяться
диполем очного яблука на навколишні тканини. Ці потенціали і реєструються.
Виявлено декілька основних типів рухів очей: мікрорухи (тремор, дрейф і
мікросаккади), із макрорухів найбільший інтерес викликають макросаккади і рухи
очей, які відстежують рух.
Електрична активність шкіри (ЕАШ). Електрична активність шкіри
пов’язана з активністю потовиділення, однак її фізіологічна основа не є до кінця
вивченою. Із ЦНС до потових залоз надходять сигнали від кори і глибинних
структур мозку – гіпоталамусу та ретикулярної формації.
У людини на тілі знаходяться 2-3 млн потових залоз, причому на долонях і
підошвах їх у декілька разів більше, ніж на інших ділянках тіла. Вони виконують
терморегулятивну функцію, регуляцію водно-сольового балансу, а також активні під
час емоційних переживань, стресу, різних форм активної психічної діяльності. ЕАШ
зазвичай використовується для виявлення таких психологічних станів.
Існують два способи реєстрації ЕАШ: метод Фере, в якому використовується
зовнішній прикладений струм, і метод Тарханова, за якого зовнішнє джерело струму
не вживається. Якщо раніше обидва ці методи називали шкірно-гальванічною
реакцією (ШГР), то зараз у разі прикладення зовнішнього струму показником
23
вважається провідність шкіри (ПрШ), а показником за методом Тарханова є
електричний потенціал самої шкіри (ПШ).