52. Фізичні поля на території міст.

Фізичний вплив великого міста з розвинутою транспортною мережею, великим промисловим і енергетичним потенціалом виявляється в місцевій зміні температурного, електричного і магнітного полів. Виникають вібраційні поля. Створюється так називане фізичне забруднення геологічного середовища міста. Виявляючись на локальній території, ці техногенні фізичні поля по інтенсивності значно перевершують природні аналоги, створюючи на території міста високі градієнти характеристик. Техногенний вплив надає геологічному середовищу додаткову кількість енергії через статичні (вага споруд), динамічні (вібрація), температурні й електричні поля. Нагромадження надлишкової енергії в середовищі, яка служить основним фундаментом або вміщає інженерні споруди і комунікації, несе в собі небезпеку погіршення якості цього середовища. Вплив вібраційного поля на літогенну основу міського середовища є різним в залежності від типу порід, на які впливає вібрація. Скельні і напівскельні ґрунти з пружними властивостями, передають вібрацію від джерела до об'єкта впливу без значного поглинання енергії коливань. При вібраційному впливі на дисперсні породи найчастіше відбуваються необоротні зміни їхньої структури, наслідком чого є зменшення міцності, нерівномірне ущільнення і т.п. При нахилі масиву порід та прояві таких геологічних процесів, як зсуви, обвали, карст, пливунні явища, вплив вібрації може викликати переміщення порід і тим самим значно підсилити інтенсивність і негативні наслідки цих явищ. Основним джерелом вібрації стосовно літогеної основи території й інженерних об'єктів, які знаходяться в ній, є транспортні магістралі. За верхню межу припустимого вібраційного впливу на геологічне середовище приймається 73 дБ, що відповідає швидкості переміщення часток породи приблизно 225 * 10^-6 м/с. Ці умови створюються, коли поряд з автомобільним транспортом або незалежно від нього функціонує рейковий транспорт із регулярним рухом.

53. Магнітні, електричні та електромагнітні поля.

Рік у рік зростає забруднення навколишнього середовища фізичними небезпечними факторами, до яких належать і електромагнітні та іонізуючі і теплові випромінювання, транспортний та виробничий шум або, як заведено говорити, акустичне забруднення навколишнього природного середовища. До сьогодні постійний моніторинг параметрів фізичних факторів у багатьох містах і населених пунктах практично не здійснюється. А тим часом такий небезпечний фактор як електромагнітне випромінювання дуже небезпечно впливає на здоров’я людини. Його джерелами є теле та радіостанції, лінії електропередач, виробниче обладнання та численні побутові прилади, в оточенні яких проходить життєдіяльність переважної більшості не лише міського, але й сільського населення.

Сьогодні людство, само того не підозрюючи, існує в океані електромагнітних полів. Ці поля різні за частотою та напруженістю. Їхні характеристики коливаються у часі. Весь цей процес отримав назву “електросмог”, і вчені гаряче обговорюють, яку небезпеку людям створюють джерела найрізноманітніших електромагнітних випромінювань. Високочастотні випромінювання можуть іонізувати атоми та молекули соматичних клітин і порушувати в них біохімічні процеси. Електромагнітні коливання довгохвильового спектра здатні нагрівати органіку та надавати молекулам теплового руху.

Стрімко зростає енергонасиченість побуту людей. Електроніка підступає все ближче та ближче до людини. Комп’ютер, телевізор, відео система, мікрохвильова піч, радіотелефон - ось далеко не повній перелік технічних пристроїв, з якими людина постійно взаємодіє. Павутина проводів електропостачання в домах та в службових приміщеннях оточує людину. Людина вже поставлена в такі умови, за яких вона значний час знаходиться під впливом штучних полів, створених електронними системами та системами електропостачання. Особливо інтенсивно входять до нашого життя комп’ютери та телевізійні системи. Без них вже дуже важко уявити сучасний світ, а тим більше завтрашній. Але й це прогресивне явище при широкому його використанні проявилося несподіваною стороною . Штучно створені поля, якими оточила себе людина, виявилися надзвичайно небезпечними для ії здоров’я. Традиційно вважалося, що рівень енергії полів є основним діючим фактором. Однак виявилося, що ситуація набагато складніша. Досліди, проведені в США та Швеції виявили, що, навіть якщо електромагнітні поля, що створюються технічними системами, в сотні разів слабші від природного поля Землі, можуть бути небезпечними для здоров’я. Раніше вважалося, що низько інтенсивні поля не іонізаційного рівня є безпечними Вважалося, що небезпечним є високо інтенсивне іонізуюче опромінення, а небезпечність таких низько інтенсивних полів важко було навіть передбачити Статистика захворюваності каже про те, що дуже застарілою є думка про безпечність іонізуючого магнітного опромінення. Механізм дії низько інтенсивного електромагнітного опромінення на біологічні системи сучасна наука ще не розкрила, але медиками вже відкриті факти існування надзвичайно серйозної небезпеки. За цих обставин заспокоювання громадськості міркуваннями про низький рівень техногенного опромінення порівняно з рівнями природних полів та про їх немовби безпечності в наслідок відсутності іонізації, не можуть залишатися переконливими, оскільки доводять зворотне. Те, що штучно створене електромагнітне опромінення з інтенсивністю значно меншою, ніж природні поля, таке шкідливе для людини, спонукає зробити висновок, що між штучними полями та природними полями існує фундаментальна якісна розбіжність. Якщо не змінити принципи будови електронних та радіотехнічних систем, то тенденція їх розвитку та негативний вплив на біосистеми на польовому рівні може призвести до катастрофічного за своїми наслідками впливу на біосферу та на людину.

54. Радіація.

Небезпека дії йонізуючого випромінювання виникає під час опромінень у

набагато більших дозах. Подібні ситуації мають місце у випадку аварій на

ядерних установках, коли відбувається забруднення води, ґрунту, повітря

радіоактивними ізотопами, внаслідок ядерних вибухів під час випробувань

ядерної зброї чи завдавання ядерного удару.

Радіоактивність — це розпад ядер деяких елементів та ізотопів, що мають

надлишок нейтронів або протонів. Природна радіоактивність є довільним

процесом. На Землі чимало місць із підвищеним радіаційним фоном. Це, як

правило, родовища урану, радіоактивних сланців, торієві піски, радонові

мінеральні джерела. У країні до таких місць належать міста Хмільник,

Миронівка, Жовті Води.

Космічне випромінювання складається з галактичного та сонячного. Його

досить мала енергія зростає в стратосфері та йоносфері Землі. Це

випромінювання складається в основному з протонів і важких ядер.

Потрапивши в атмосферу, вони, стикаючись з різними атомами і молекулами

елементів повітря, спричиняють появу радіонуклідів (Тритій, Карбон-14,

Берилій-7, Натрій-22 та ін.), що разом з опадами випадають на землю.

Штучна радіоактивність — це радіоактивність, спричинена діяльністю

людини. Зміст такої діяльності полягає в добуванні енергії під час

ядерної реакції (взаємодії ядер з елементарними частинками, що

супроводжується перетворенням ядер і виділенням величезної кількості

енергії). Радіоактивний розпад не залежить від таких зовнішніх фізичних

факторів, як тиск, температура, склад повітря тощо. Під час цього

процесу і виникає радіація.

Радіація — виділення елементарних частинок чи електромагнітної енергії

атомними ядрами під час їх поділу. Нині широко використовують термін

йонізуюче випромінювання, під яким розуміють промені різних типів і

походження, які в результаті проходження крізь речовину йонізують атоми

і молекули. Так, йонізація може бути спричинена електромагнітними

коливаннями (рентгенівським, синхротронним, гамма-випромінюванням) та

частинками (електронами, позитронами, протонами, альфа-частинками,

?-мезо-нами, прискореними ядрами, нейтронами). Найважливішим для людини

і в той же час небезпечним є а-, (3-і у-випромінювання.