57.Зайнятість і безробіття, державне регулювання.Біржі праці

За́йнятість— соціальна економічна категорія, яка характеризує залучення населення в суспільне виробництво.

Безробіття — соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшою, ніж робочих місць (перевага пропозиції робочої сили над її попитом). Відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення. Державне регулювання зайнятості населення має грунтуватися на :

-забезпеченні соціального партнерства суб”єктів ринку праці, тобто створенні рівних можливостей усім громадянам незалежно від їхнього походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, віку, -, запобіганні безробіттю, створенні нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва;

-добровільності й відсутності примушування громадян щодо вибору сфери діяльності й робочого місця;

-гласності на основі всебічного інформування населення про наявність вакантних робочих місць;

-дотриманні комплексності заходів щодо регулювання зайнятості населення;

-підтримці працездатних громадян у працездатному віці, які потребують соціального захисту;

-забезпеченні заходів запобіжного характеру щодо регулювання зайнятості населення та відтворення робочих місць;

-певної гарантії зайнятості, тобто гарантії збереження робочих місць і професії, гарантії одержання доходів.

60. Попит і проп-я та рівновага ринку еласт.

Попит це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.

Еластичність попиту вимірюється кількісно через коефіцієнт еластичності за формулою:

Ko=Q\R

Ko — коефіцієнт еластичності попиту

Q — відсоток зміни кількості продажів

P — відсоток зміни ціни

Пропозиція характеризує можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації на ринку за певними цінами. Таке визначення змальовує пропозицію і відображає її суть з якісного боку. У кількісному плані пропозиція характеризується своєю величиною та об'ємом.

Еластичність пропозиції обчислюється через коефіцієнт еластичності пропозиції за формулою:

Km=G\F

Km- коефіцієнт еластичності пропозиції

G — відсоток зміни кількості пропонованого товару

F — відсоток зміни ціни

Еластичність – міра реагув-я 1 змін. величини внаслідок 1-відсотк. зміни 2 змінної величини.

Із зрост-ям ціни попит на товар зменш..Попит біль еласт., ніж ціна протягом трив. часу(в осн.). Розрізн

1-попит і проп-я абсол.ел., 2- відносно

3- одинично 4-відн. неел. 5-абсол. нееласт.

Рин. рівновага в ум. недоук. конк-ї: м. встан. вищ. ціну, тому рівність гран. дох-в і гран. витрат настає раніше. Ціна також залеж. від обсягів випуску продукції, ця зал-ть обернено пропорційна.

61. Кругообіг капіталу – процес безперервного руху капіталу, який послідовно проходить три стадії перетворення: грошову, продуктивну та товарну.

Кругообіг капіталу — це такий його рух, що охоплює послідовне проходження ним трьох стадій та набуття ним трьох форм і повернення до початкової. Кругообіг різних форм капіталу можна подати так:

62.Основний та оборотний капітал. Залежно від характеру обігу, перенесення своєї вартості на створювану продукцію капітал, що перебуває у виробничій формі, поділяють на основний і обортний.

Основний капітал — це засоби праці, які цілком і багаторазово беруть участь у процесі виробництва, тривалий час зберігають повністю або частково свою натурально-речову форму, а їхня вартість переноситься на вироблений продукт частинами в міру їх зношування. До основного капіталу зараховують ту частину продуктивного капіталу, яка авансована для придбання (купівлі) виробничих приміщень, споруд, машин, устаткування, комп'ютерів, інструментів. Перенесення частини вартості основного капіталу здійснюється шляхом амортизації і утворення амортизаційного фонду. Наприклад, машина служить 10 років. Щорічно десята частина її вартості переноситься на вироблені товари, які створюються з її допомогою. Отже, машина зазнає амортизації.

Обортний капітал - це частина продуктивного капіталу, яка цілком споживається у кожному циклі виробництва, при цьому свою вартість повністю переносить на виготовлений продукт за один кругообіг і яка повністю повертається до підприємця у грошовій формі після його реалізації. До оборотного капіталу зараховують предмети праці, які використовуються у виробництві - матеріали, сировину, паливо, енергію, напівфабрикати та інше. їхня вартість повністю входить у створювану продукцію. До оборотного капіталу належить і та частина капіталу, яка витрачається на купівлю робочої сили. Проте вартість капіталу, витраченого на робочу силу, на відміну від інших частин оборотного капіталу, у процесі виробництва не переноситься на готовий продукт. Робоча сила разом з іншими чинниками виробництва (капіталом і підприємцем) створює нову вартість, яка є складовою доданої вартості.