3.3 Розрахунок витрат на електроенергію

ПЕОМ, на якій була розроблена програма, є споживачем електричної енергії мережі змінного струму, напругою 220 В. Згідно технічної документації, сумарна потужність, споживана комп'ютером і монітором П_С, становить 650 Вт * год. Витрати грошових коштів В_Е, грн., пов'язані з енергоспоживанням технічних засобів можна знайти за формулою 3.3.1.

В_Е = К_дн * Ч_роб * П_С * В_ен (3.3.1),

де К_дн  кількість відпрацьованих днів = 18 дн.;

Ч_роб  тривалість робочого дня = 8 год.;

П_С − потужність, споживана технічними засобами, кВт * ч;

В_ен  вартість електроенергії за діючими тарифами = 21,54 грн. за 100 кВт.

В_Е = 18 * 8 * 0,65 * 0,2154 = 20,16 грн.

3.4 Розрахунок загальних витрат на виробництво програмного продукту

Загальні витрати на виробництво програмного продукту можна знайти за формулою 3.3.2.

В_ПП = ФЗП_З + А_П + В_Е (3.3.2),

де ФЗП_З  загальний фонд заробітної плати;

А_П  амортизаційні відрахування за період створення програмного продукту;

В_Е  витрати на електроенергію.

В_ПП = 1773,41 + 190,54 + 20,16 = 1984,11 грн.

Загальна вартість витрат на виробництво програмного продукту становить 1984,11 грн.

4 Охорона праці

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про охорону праці", працівник зобов'язаний "знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди".

Дія закону "Про охорону праці" поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і видів їх діяльності, на всіх працюючих громадян, а також притягнених до праці на цих підприємствах. Для забезпечення охорони праці широко упроваджені досягнення науки і техніки: автоматизація шкідливих і небезпечних виробничих процесів, вживання нових безпечних матеріалів, конструктивних рішень і новітніх засобів захисту. Крім того, збереження здоров'я працівників забезпечує збереження витрат по виплаті лікарняних листів і гарантує задану продуктивність. І взагалі, охороняючи здоров'я працюючих, держава охороняє своє майбутнє.

4.1 Організації робочого місця користувача електронно-обчислювальною машиною

Встановлене устаткування: системний блок комп'ютера, монітор, необхідні периферійні пристрої.

На робочому місці працює один системотехнік, який має фахову підготовку.

Проводяться роботи, що по енергетичних витратах організму відносяться до легких фізичних робіт категорії 1а, при яких витрати енергії складають 139 Вт.

Зорова робота відноситься до категорії малої точності ‑ 5 розряд зорової напруги, найменший розмір розпізнавання об'єкту від 1,0 до 5,0 мм.

Робоче місце має розмір 3,5×3×3 м³. Площа, виділена для робочого місця з відео терміналом та персональною ЕОМ складає 10,5 м², а об’єм − 31,5 м³, що відповідає санітарним нормам.

4.2 Вимоги безпеки під час експлуатації електронно-обчислювальної машини

4.2.1 Вимоги безпеки перед початком роботи

Впорядкувати робоче місце; очистити екран відео терміналу від пилу та інших забруднень; відрегулювати освітленість на робочому місці, упевнитись в відсутності відбиття на екрані; упевнитись в наявності захисного заземлення та підключення екранного провідника до корпусів системного блока, відео терміналу; включити комп'ютер.

4.2.2 Вимоги безпеки під час виконання роботи

Неприпустимі дії:

Зберігання біля відео термінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації; забороняється торкатися одночасно екрана монітора та клавіатури; торкатися задньої панелі системного блока при включеному живленні; переключати роз’єднувачі інтерфейсних кабелів периферійних пристроїв при включеному живленні; допускати потрапляння вологи на поверхню системного блоку, ВДТ, клавіатуру та інших пристроїв; самостійно відкривати та ремонтувати обладнання.

4.2.3 Вимоги безпеки після закінчення роботи

Вимкнути електроживлення ЕОМ у порядку, який встановлений інструк-цією користувача ЕОМ, від’єднати шнури електроживлення та кабелів від електромережі; вимкнути вилку силового кабелю з розетки, після чого витерти апаратуру вологою серветкою; прибрати робоче місце.

4.2.4 Аварійні ситуації

• коротке замикання у мережі електроживлення обладнання з можливим загоранням;

• ураженням працівника електричним струмом.

При ураженні працівника електричним струмом відключити електромережу, звільнити потерпілого від контакту із струмовидними частинами, застосовуючи діелектричні захисні засоби. Оживлення організму необхідно проводити до повного відновлення дихання потерпілим або до прибуття лікаря.

4.3 Безпека праці

4.3.1 Організація охорони праці на підприємстві

Для функціонування системи управління охороною праці на виробництві роботодавець створює відповідні служби та призначає посадових осіб, затверджує інструкції про їх обов'язки, а також контролює їх дотримання; реалізує комплексні заходи та підвищення існуючого рівня охорони праці; організовує за свої кошти проведення попереднього та періодичних медичних оглядів; розробляє та затверджує відповідні положення з охорони праці, щорічні плани-графіки навчання та перевірки знань.

Визначено такі форми навчання: інструктажі, перевірка знань посадових осіб, підвищення кваліфікації, спеціальне навчання та перевірка знань.

На моєму робочому місці проводять вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктажі.

Вступний інструктаж проводиться з працівниками, які щойно прийняті на роботу. Інструктаж проводить спеціаліст відділу охорони праці.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з новоприйнятим працівником (постійно чи тимчасово) на підприємство; працівником, який буде виконувати нову для нього роботу.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою ‑ 1 раз у квартал, на інших роботах ‑ 1 раз на півріччя.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів.

Обсяг і зміст інструктажу визначається в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили необхідність його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками при: виконанні разових робіт, що не пов'язані з безпосередніми обов'язками за фахом; ліквідації аварії, стихійного лиха; проведенні робіт, на які оформлюється наряд-допуск.

При проведенні первинного, повторного, позапланового інструктажів, стажування та допуску до роботи особа, яка проводила інструктаж, робить запис до журналу реєстрації інструктажів, з підписами інструктованого та інструктуючого.

Державний нагляд за додержанням законодавчих та нормативних актів з охорони праці здійснюють відповідні служби, а саме: державний комітет України по нагляду за охороною праці, державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки, органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства з надзвичайних ситуацій, органи санітарно-епідеміологічної служби при МОЗ України.

Громадський контроль здійснюють професійні спілки, в особі своїх виборних представників, або уповноважені найманими працівниками особи у разі відсутності професійної спілки.

4.3.2. Причини виробничого травматизму та захворювань

Причини травматизму та профзахворювань поділяються на групи, а саме: організаційні; технічні; санітарно-гігієнічні, психофізіологічні.

Організаційні причини повністю залежать від рівня організації праці на підприємстві. Неякісне проведення навчання та інструктажу, невиконання інструкцій, відсутність контролю з боку посадових осіб. Все це, як правило, пов’язано з низькою виробничою дисципліною.

На робочому місці застосовані технічні засоби які повинні захистити працівника від травматизму та профзахворювань, а саме:

• Ізоляція та недоступність струмопровідних частин.

• Прилади мають плавкі запобіжники для захисту ланцюга від короткого замикання.

Санітарно-гігієнічні причини пов’язані з поганим освітленням, надмірним шумом та вібрацією, недодержання параметрів мікроклімату та інше.

Психофізіологічні причини пов’язані з нервово-психічним перевантаженням, порушення ритму праці та відпочинку та інше.

Проводяться медичні огляди раз на два роки у складі терапевта, невропатолога та офтальмолога.

4.3.3 Електробезпека

Електробезпека − система організаційних і технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики.

Електричний струм, проходячи через тіло людини, зумовлює перетворення поглинутої організмом електричної енергії в інші види і спричиняє термічну, електролітичну, механічну і біологічну дію.

На робочому місці виконуються наступні вимоги електробезпеки:

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту відповідають класу зони за ПВЕ, мають апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, виконана як окрема групова три провідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.

Нульовий захисний провід прокладено від стійки групового розподільчого щита. Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій три провідній мережі є більшою площі перерізу фазового провідника. ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, підключаються до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення. Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників мають спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника.

Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування прокладено по підлозі поряд зі стінами приміщення, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання. Металеві труби та гнучкі металеві рукави заземлені.

Захисне заземлення включає заземлюючий пристрій і провідник, що з'єднує заземлюючий пристрій з обладнанням, яке заземлюється − заземлюючий провідник.

Занулення − це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих не струмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою в результаті пошкодження ізоляції.

4.4 Санітарно-гігієнічні вимоги

Працівник, який працює з ЕОМ, постійно перебуває під впливом небезпечних та шкідливих виробничих факторів: електромагнітних полів, інфрачервоного та іонізуючого випромінювань, шуму і вібрації, статичної електрики. Крім цього, працівник піддається значному розумовому та психоемоційному навантаженню, напрузі зорової та м’язової діяльності.

Впродовж робочої зміни передбачено перерви для відпочинку та вживання їжі (обідні перерви). Через кожні дві години роботи за ВДТ передбачається 15 хвилин на перерву для відпочинку очей. Для психологічного розвантаження працівників, що виконують роботи з обслуговуванням ЕОМ, створена кімната психологічного розвантаження під час регламентованих перерв, або наприкінці робочого дня.

4.4.1 Мікроклімат робочої зони

Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочому місці, оснащеному відео терміналом, відповідають вимогам, що наведені у таблиці 4.4.1.1 та 4.4.1.2.

Таблиця 4.4.1.1 − Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ПЕОМ

Пора року	Температура повітря, °С, не більше	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодна	21-23	40-60	0,1
Тепла	22-24	40-60	0,1

Таблиця 4.4.1.2 − Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ

Рівні	Кількість іонів в 1 см3 повітря
	+ п	п
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально допустимі	50000	50000

4.4.2 Ергономіка та виробнича естетика робочого місця

Організація робочого місця передбачає: правильне розташування робочого місця у виробничому приміщенні; вибір виробничих меблів; раціональне компонування комп’ютерного обладнання на робочому місці; урахування характеру та особливостей трудової діяльності.

Конструкція робочого місця користувача відео терміналу забезпечує підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг ‑ на підлозі або на підставці для ніг; стегна ‑ в горизонтальній площині; передпліччя ‑ вертикально; лікті − під кутом 70-90 град, до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град, відносно горизонтальної площини, нахил голови – 15-20 град, відносно вертикальної площини.

Все вказане обладнання розміщується на основному робочому столі з лівого боку.

Висота робочої поверхні столу для відео терміналу 680-800 мм, а ширина забезпечує можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля. Розміри столу: висота – 725 мм, ширина ‑ 600-1400 мм, глибина ‑ 800-1000 мм. Робочий стіл для відео терміналу обладнаний підставкою для ніг шириною 400 мм з можливістю регулювання по висоті. Підставка має рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

Робоче сидіння користувача відео терміналу та персональної ЕОМ має такі основні елементи: сидіння, спинку та знімні підлокітники. Робоче сидіння є підйомно-поворотним, регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки. Поверхня сидіння є плоскою, передній край − заокруглений.

Екран відео термінала розташовуються на оптимальній відстані від очей користувача (800 мм).

Розташування екрану відео терміналу забезпечує зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 град, від лінії зору працівника.

Клавіатура розміщена на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури складає 10 град.

Колір є найбільш ефективним засобом естетичного рівня виробничого інтер’єру. За допомогою кольору вирішуються питання: забезпечення психофізіологічного комфорту; емоційно-естетичний вплив на працівника.

На робочому місці стіни фарбують у світлий колір. Що сприяє працездатності працівника, зменшує втому очей.

4.4.3 Опалення та вентиляція

Приміщення обладнане системою опалення для підтримки температури повітря не нижче встановленої. Для приміщень з електронно-обчислювальною технікою передбачено центральне опалення. Застосовують кондиціювання на робочому місці, а також природне провітрювання.

4.4.4 Виробниче освітлення

Приміщення для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ має природне і штучне освітлення. Робоче місце з відео терміналом відносно світлових прорізів розміщується так, що природне світло падає збоку, переважно зліва, на відстані не менше 1 м від стін.

Природне світло проникає через бічні світлопрорізи, зорієнтовані на північ, і забезпечують коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Вікна приміщення мають регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі.

Загальне освітлення виконане у вигляді переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочого місця, паралельно лінії зору працівника. На робочому місці застосовано світильники, що відносяться до класу Н (переважно прямого світла).

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 град, до 90 град, відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах складає не більше 200 кд/м², а захисний кут світильників є не більшим 40 град.

Рівень освітленості на робочому столі є в межах 500 лк. Світильники місцевого освітлення мають напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом 40 град.

4.4.4.1 Розрахунок природного освітлення приміщення

Виробничі приміщення освітлюються природнім світлом через віконні прорізі.

Відомі: розташування і розміри приміщення, вид бічного освітлення, відстань до стінки, що навпроти будівель Р, висота розташування карнизу проти стоячого будинку над підвіконником приміщення, що розглядається, Н_зд, висота від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна h₁, коефіцієнти відбивання (вибрати самостійно) стелі p_n, стін p_c. Світлопропускаючий матеріал – подвійне віконне скло, рами вікон – дерев’яні, спарені.

Орієнтація вікон, азимут, град: 90.

Необхідно: визначити площу віконних прорізів, необхідну для освітлення приміщення.

h1, м	Р, м	Нбуд., м	Розміри приміщення, м (ширина; довжина; висота)	Кількість робочих місць
3	4.5	3	6; 10; 4,5	6

Рішення:

При бічному освітленні приміщення необхідна площа світлових прорізів проводиться за формулою:

,

де S_o - площа вікон, м²; S_п - площа приміщення, м²; е_н - нормоване значення коефіцієнта природної освітленості (КПО):

= 1.5^. 0,7 =1.05

де = 1.5% - нормоване значення КПО для будинків, розташованих у III поясі світлового клімату;

_{= 1 -} коефіцієнт світлового клімату, що враховує географічний район розташування будинку;

_{= 0,7} - коефіцієнт сонячності клімату, що враховує орієнтацію світлових прорізів (у даному випадку вікон) відносно сторін світу;

К_з = 1,2 - коефіцієнт запасу;

= 9,5 - світлова характеристика вікон;

= 1.5 - коефіцієнт, що враховує затінення вікон протистоячими будівлям(згідно Р/Н_б;

 - загальний коефіцієнт світлопропускання:

де = 0,8 - коефіцієнт світлопропускання матеріалу;

= 0,7 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в рамах вікон;

- коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях (при боковому освітленні =1);

= 1 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях;

- коефіцієнт, що враховує втрати світла у захисній сітці, що встановлюється під ліхтарями (при відсутності захисної сітки =1);

= 1,1 - коефіцієнт, що враховує підвищення КПО за рахунок світла, що відбивається від внутрішніх поверхонь приміщення.

Підставив значення у формулу, получимо:

4.4.5 Захист від випромінювань

Електромагнітне випромінювання монітора відповідає нормам, а саме: напруженість змінного електричного поля не перевищує 10 В/м на відстані 0,3 м від центру екрану та 1 В/м при 0,5 м навколо монітора; напруженість змінного магнітного поля не перевищує 200мА/м на відстані 0,3 м від центру екрану та 20 мА/м при 0,5 м навколо монітора.

Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ.

4.4.6 Захист від шуму та вібрації

Рівні шуму під час виконання робіт з ЕОМ у виробничому приміщенні не перевищують 60 дБ.

На робочому місці присутня незначна вібрація, яка гаситься за рахунок віброізоляції. Віброізоляція реалізовується за допомогою спеціальної прокладки під системний блок, що послаблює передачу вібрацій робочому столу.

4.5 Вимоги до персоналу

Усі працівники, які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням ЕОМ, підлягають обов'язковому медичному огляду − попередньому під час оформлення на роботу та періодичному на протязі трудової діяльності.

Посадові особи та спеціалісти, інші працівники підприємств, які організовують та виконують роботи, пов'язані з експлуатацією ЕОМ, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань з охорони праці та питань пожежної безпеки.

Допускати до роботи осіб, що в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки, забороняється.

Забороняється допускати осіб, молодших 18 років, до самостійних робіт в електроустановках та на електрообладнанні під час профілактичного обслуговування, налагодження, ремонту ЕОМ .

До робіт з обслуговування ЕОМ допускаються особи, що мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче П.

4.6 Протипожежний захист

Приміщення по вибухопожежній і пожежній небезпеці відноситься до категорії В.

Приміщення за ступенем вогнестійкості відноситься до 2 ступеню.

Протипожежний захист приміщення досягається застосуванням установок автоматичної пожежної сигналізації.

Система пожежної сигналізації складається з пожежних сповіщувачів (пристроїв для формування сигналу про пожежу), які включені у сигнальну лінію (шлейф), приймально-контрольного приладу, ліній зв'язку.

Пожежні сповіщувачі перетворююсь прояви пожежі в електричний сигнал, який по лініях зв'язку надходить до контрольно-приймального приладу. Контрольно-приймальний прилад здійснює приймання інформації від пожежних сповіщувачів, виробляє сигнал про виникнення пожежі чи несправності, передає цей сигнал.

На підприємстві застосовуються димові сповіщувачі, які реагують на аерозольні продукти горіння.

Як засіб пожежегасіння використовується вуглекислотний вогнегасник типу ВВ-2. Він знаходиться на видному місці та кріпиться на стіні спеціальним тримачем на висоті 1,5м від підлоги.

На робочому місці можливі причини пожеж неелектричного і електричного характеру.

При прийнятті на роботу та щороку працівники проходять інструктаж з питань пожежної безпеки.

ВИСНОВКИ

В процесі розробки дипломного проекту було створено комп’ютерну програму для ведення файлу обліку мобільних телефонів на складі-магазині.

Розроблений програмний продукт призначений для швидкого та зручного контролю товарів на складі. Окрім основних можливостей, таких як: додавання, видалення, редагування записів, програма може:

• Фільтрувати записи за заданими критеріями.

• Виконувати пошук записів за виробником, моделлю або кольором.

• Відображувати інформацію про кількість та вартість всіх телефонів на складі.

• Відображувати найдорожчий, найдешевший телефони, середню ціну телефону на складі.

Програма має зручний та наглядний інтерфейс користувача, зокрема:

• Меню, яке керується за допомогою клавіш зі стрілками.

• Перегляд записів у вигляді "сторінок", для зручного перегляду великої кількості записів, з "перегортанням" вперед і назад.

• Пошук, який знайде запис, навіть за частиною слова.

• Підказки щодо функціональних клавіш, або подальших дій користувача.

• Ретельна перевірка на коректність вхідних даних.

Розроблена програма працює на операційних системах сімейства Microsoft Windows, що є найпоширенішими на даний момент. Завдяки цьому, її можна встановити на широке коло персональних комп’ютерів. Також, програма має низькі вимоги до технічних засобів, що дозволяє запускати її на більшості комп'ютерів  від слабких до потужних.

Програмний продукт було розроблено з використанням сучасних інструментів та засобів, таких як: інтегроване середовище розробки Microsoft Visual Studio 2010, компілятор Microsoft Visual C++ 10.0, мова програмування С++, з використанням нових можливостей, затверджених стандартом C++11.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абрайтіс Л. Б. Лучевой алгоритм для проведення друкарських з'єднань. — «Питання радіоелектроніки. Сірий. ЕВТ», 1968, вып. 3.

2. Абрайтіс Л. Би. і ін. Автоматична система конструкторського проектування цифрових пристроїв на базі інтегральних схем. — В кн.: Обчислювальна техніка. Т. I. Матеріали XX науч.-техн. конф. Літ.РСР. Каунас, 1970.

3. Базільовіч Р. П. і ін. Особливості використання аналогового робочого поля для машинного трасування межсоединений. — В кн.: Обчислювальна техніка. Т. VI. Матеріали науч.-техн. конф. Літ.РСР. Каунас, 1974.

4. Вепрінський Р. Ю., Захаров А. М. Комплекс програм проектування друкарських плат. Алгоритми. — В кн.: Обчислювальна техніка. Т. III. Матеріали XXII науч.-техн. конф. Літ. РСР. Каунас, 1972.

5. Гинзбург Би. Д. і ін. Основні алгоритми системи автоматизованого проектування друкарського монтажу.—«Вопросы радіоелектроніки. Сірий. ЕВТ», 1972, вып. 3.

6. Гольдіна Л. Л.. Ландау І. Я. Автоматізация проектування друкарських схем. — В кн.: Матеріали конференції молодих фахівців ІНЕУМ. М., 1969.

7. Гольдіна Л. Л., Ландау І. Я. Алгорітм ортогонального трасування друкарських провідників. — В кн.: Обчислювальна техніка. Т. И1. Матеріали XXII науч.-техн. конф. Літ.РСР. Кау-няс 1979

8. Гурвіч Е. І., Крапчин А. І. Бистродействующий алгоритм трасування двошарових друкарських плат. — В кн.: Обчислювальна техніка. Т. IV. Матеріали всесоюз. симпозіуму. Каунас, 1973.

9. Зіман Ю. Л., Рябов Г. Г. Волнової алгоритм і електричні з'єднання. — В кн.: Електронні обчислювальні машини. М., ІТМ і ВТ АН СРСР, 1965.

10. Кон П. Універсальная алгебра. М., “Мир”, 1968.

11. Крапчин А. І. Подсистема автоматизованого проектування осередків з інтегральними схемами і друкарським монтажем. — «Обмін досвідом в радіопромисловості», 1972, вып. 4.

12. Лазарева Т. С. Алгорітм трасування друкарських з'єднань на основі уявлення про канали. — «Автоматика і обчислювальна техніка», Рига, 1969 № 5.

13. Майорів С. А., Півнів Г. А. Алгорітмічеськие методи проектування багатошарових друкарських плат.—В кн.: Методи розробки схем і конструкцій цифрових систем. Ч. 2. ЛДНТП, 1967.

14. Малишева І. І., Розанців В. А., Юрін О. Н. Автоматізация технічного проектування багатошарових друкарських плат. — «Питання радіоелектроніки. Сірий. ЕВТ», 1972, вып. 3.

15. Ногис Р. В., Юркунас Д. Ю. Алгорітм трасування друкарських з'єднань з малим числом поворотів.—В кн.: Обчислювальна техніка. Т. I. Матеріали XX научно-техн. конф. Літ.РСР. Каунас, 1970.

16. Подимов В. Я., Рощин Г. Б. Прінципи послідовного розподілу ресурсів плати в завданні трасування. — В кн.: Обчислювальна техніка. Т. IV. Матеріали всесоюз. симпозіуму. Каунас, 1973.

17. Прим Р. К. Кратчайшие зв'язуючі мережі і деякі узагальнення.—«Кибернетический збірка», Т. 2, М., МУЛ, 1961.

18. Рябов Г. Г. Связность і перетворення дискретних кінцевих множин. — В кн.: Праці семінару відділу структурних і логічних схем. М., ІТМ і ВТ АН СРСР, 1969.

19. Рябов Р. Р., Блінова Л. А. Дінамічеський підхід до завдання трасування.-В кн.: Обчислювальна техніка. Т. III. Матеріали XXII науч.-техн. конф. Літ.РСР. Каунас, 1972.

20.Фаронов В.А. Delphi 4, М., “Рідас” 1999.

21. Фаронов в.А. Створення баз даних на Delphi 4. М., “Рідас” 1999.

22. Широ Р. Э., Лапідус Л. І. Метод трасування друкарських з'єднань.—В кн.: Застосування обчислювальних машин для проектування цифрових пристроїв. Під ред. Н. Я. Матюхина. М., «Сов. радіо», 1968.

23. Штейн М. Е., Штейн Би. Е., Методи машинного проектування цифрової апаратури. М., «Сов. радіо», 1973.

24. Юрін О. Н. Едіная система автоматизації проектування ЕОМ. М., «Сов. радіо», 1976.

25. Akers S. У. A modification of Lee's path connection algorithm.—«IEEE Trans.», 1967, v. EC-16 № 1.

26. Breuer M. A. General survey of design automation of digital computers. — «Proc. IEEE», 1966, v. 54 № 12.

27. Calvert C. Delphi 4 BHV Москва 1998

28. Design automation of digital systems—Volume 1, Theory and technique. Ed. M. A. Breuer, Prentice-Hall, 1972.

29. Gamblin R. L., Jacobs M. Q., Tunis C. J. Automatic packaging of miniaturized circuits.—“Advances in Electronic Circuit Pac”, 1984

30. Geyer J. M. Connection routing algorithm for printed circuit boards.—«IEEE Trans.», 1971, v. CT-18 № 1.

31. Lass S. F. Automated printed circuit routing with а stepping aperture. — «Comm. ACM», 1969, v. 12 № 5.

32. Lee С. Y. An algorithm of path connections and it applications.—«IEEE Trans.», 1961, v. EC-10 № 3.

33. Rubin F. The Lee path connection algorithm. - «IEEE Trans.», 1974, v. C-23 № 9.

34. Schostack До. Computerized methods for the routing of printed circuit boards. — «Comp. Des.», 1970, v. 9 № 7.

ДОДАТОК

(ПРОГРАМА)