16. Оновні фактори зниження собівартості продукції (робіт, послуг).

Відповідь. Розрізняють наступні групи чинників:

1. Зміна обсягу виробництва і структури продукції (номенклатури і асортименту):

• зростання обсягу виробництва продукції і обумовлене цим скорочення питомої величини умовно-постійних витрат.

1. Зміна відносних розмірів амортизаційних відрахувань.

2. Підвищення технічного рівня виробництва:

• вживання нових, прогресивних технологій, механізація і автоматизація виробництва;

• вдосконалення вживаної техніки;

• поліпшення використання сировини, матеріалів, палива і енергії у виробництві, вживання нових, ефективніших матеріалів та ін.

• скорочення втрат від браку.

1. Поліпшення організації виробництва, управління і праці:

• поліпшення організації і обслуговування виробництва;

• вдосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на управління;

• поліпшення організації праці;

• поліпшення організації матеріально-технічного постачання і використання матеріальних ресурсів тощо.

1. Розвиток виробництва:

• введення в експлуатацію нових підприємств, виробництв, цехів (ліквідація застарілих і малоефективних);

• зміни в географічному розміщенні виробництва (зниження витрат на транспортування).

17. Методи визначення явочної чисельності робітників.

Відповідь. При визначенні потреби в кадрах застосовують наступні методи розрахунку чисельності робітників:

1. за трудомісткостю виробничої програми:

Ч яв. = Вi * ti / (Т * k в.н.),

де Ч яв – явочна чисельність робітників;

В i – річна виробнича програма (обсяг виробництва)

i – ої продукції, шт.;

t i - трудомісткість виготовлення одиниці i – ої продукції, годин.;

Т - номінальний фонд часу роботи одного робітника в році, годин.;

k в.н. – коефіцієнт виконання норми.

2. за нормою вироблення:

Ч яв. = В / (Н в * k в.н.),

де В - річний обсяг виробництва продукції, шт.;

Н в - річна норма вироблення, шт.

3. за нормою обслуговування:

Ч яв. = m * k зм. / Н о

де m - число обслуговуваних робочих місць (або устаткування), шт.;

k зм. – коефіцієнт змінності (кількість змін в сут.);

Н о - норма обслуговування (число робочих місць або устаткування, що обслуговуються одним робітником).

4. за нормою чисельності:

Ч яв. = m * Н ч * до зм.

де Н ч - норма чисельності (чисельність робітників, обслуговуючих одиницю устаткування).

18. Продуктівність праці та її основні показники.

Відповідь. Продуктивність праці – це показник плідності, ефективності трудової діяльності людини.

Продуктивність індивідуальної праці характеризується наступними показниками: 1) вироблення - показує кількість продукції (роботи), виробленої в одиницю робочого часу (годину, зміну, місяць тощо.):

П т = В / Т

де В – обсяг виробництва продукції;

Т – час, необхідний для виробництва даного об'єму продукції.

Залежно від одиниці виміру обсягу виробництва продукції розрізняють натуральний, вартісний і трудовий (метод нормованого робочого часу) методи визначення вироблення. Натуральний метод простий, зручний і показує вироблення продукції в одиницю робочого часу або з розрахунку на одного працюючого (робітника) в рік (кв., міс.) в натуральних показниках (шт., кв. м, куб. м, т і так далі):

П т = В / Ч

де Ч – або чисельність промислово-виробничого персоналу, або лише чисельність робітників, чол.

Проте цей метод може бути використаний лише для характеристики продуктивності праці при випуску однорідної продукції (виробництво електроенергії, видобуток вугілля, нафти і тому подібне). Для різнорідної продукції використовують вартісний метод визначення вироблення, тобто обсяг виробництва продукції (за всіма видами) в цьому методі визначають у вартісних одиницях.

2) трудомісткість - зворотний показник вироблення і характеризує витрати робочого часу (година, хв. тощо) на виготовлення одиниці продукції або роботи:

t = 1 / П т = Т / В

Чим вище продуктивність праці, тим менше трудомісткість виготовлення одиниці продукції.