Порядок аналізу ефективності використання трудових ресурсів.
Велике значення для оцінки ефективного використання трудових ресурсів на підпр. в умовах ринкової економіки має показник рентабельності персоналу(співвідношення прибутку до середньорічної чисельності промислово-виробничого персоналу).Оскільки прибуток залежить від рентабельності продажів,коефіцієнта обертає мості капіталу і суми функціонуючого капіталу,факторну модель даного показника можна представити таким чином:
=
де П-прибуток від реалізації продукції;ЧР-середньосписочна чисельність робітників;В-виручка від реаліз.прод.;KL-середньорічна сума капіталу;ТП-вартість випуска товар.прод. у діючих цінах;П/ЧР-рентабельність персонала;П/В-рентабельність продажів;KL/ЧР-капіталозабезпеченість праці;В/ТП-доля виручки у вартості виготовленої продукції;ТП/ЧР-середньорічний виробіток продукції одним робітником у діючих цінах.За першою моделю можна визначити як змінився прибуток на одного працівника за рахунок зміни рівня рентабельності продажів,коефіцієнта обертаємості капітала і капіталозабезпеченості праці.Друга модель дозволяє встановити як змінився прибуток на одного працівника за рахунок рівня рентабельності продажів.питомої ваги виручки в загальному обсязі виробленої продукції та продуктивності праці.Друга модель зручна тим,що дозволяє ув”язати фактори роста продуктивності праці з темпами роста рентабельності персонала.Для цього зміна середньорічного виробітку продукції за рахунок і-го фактора треба помножити на фактичний рівень прибутку на гривню товарної продукції.Від”ємний результат впливу окремих факторів можна розцінювати як невикористаний резерв підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підпр.
Порядок аналізу використання робочого часу на підприємстві.
Проводиться шляхом вирах-ня коефіц зайнятості роб: Кз = t / (Tз * р), де t - підсумковий час зайнятості роб. в одну зміну; Тз- тривал. Однієї роб. зміни; Р- к-ть робітн. К-сною хар-ристикою викор-ня роб сили є показники тривалості робочого часу. Викор. Роб. часу по категоріях робітників звичайно аналізується за допомогою таких двох показників: сер к-ть днів, відпрацьованих роб-ком за звітний період (місяць, кварт. рік), і сер. трив. Роб. дня. Ці показники можна обчисл на підставі даних звіту під-ва з праці. Перший показник, який характеризує трив. Роб. періоду в днях (явочні дні), залежить від таких факторів: к-ть вихідних і святкових днів; кількість днів чергової відпустки; інші види відпусток, передбачених законодавством; кількість днів непрацездатності; неявка на роботу із дозволу адміністрації; прогули; ін. Трив роб дня (зміни) робітника визначають та чинники: величина нормативного роб тижня; час простою упродовж дня, зафіксований в обліку; час понадурочної роботи; час інших скорочень робочого дня, передбачених законодавством (для підлітків, матерів-годувальниць тощо). Під час аналізу знах. відхил. цих показників від плаї порівнюють їх з аналог. показниками за минулі періоди, встановлюють конкретні причини можливих відхилень. Особливу увагу при цьому необхідно звертати на величину зафіксованих в обліку непродуктивних втрат робочого часу через такі обставини: неявка на роботу з дозволу адміністрації; прогули й цілодобові простої; внутрішньозмінні простої, зафіксовані в обліку; облікований брак продукції.