Розвиток економіки перехідного періоду в країнах Азії і на Кубі

Китай.

- створення життєспроможної соціалістичної господарської системи з китайською специфікою. Для реалізації цього завдання передбачали створити:

а) систему планування, в якій би поєднувалися централізм і гнучкість;

б) систему цін, здатну швидко відображати зміни в продуктивності суспільної праці, у співвідношеннях попиту та пропозиції;

в) систему економічного управління з розмежуванням обов'язків урядових органів і підприємств;

г) систему заробітної плати, основану на принципі розподілу за працею.

-Підприємствам дозволяли купувати на ринку устаткування та сировину, продавати додатково вироблену продукцію, не включену в план підприємства

-Китай вийшов на перше місце у світі за валовим виробництвом бавовняних тканин і цементу, на друге — за випуском телевізорів і добуванням вугілля,

-створено нові галузі промисловості: виробництво металургійного і шахтарського обладнання, авіаційну,

- Економічні реформи в Китаї спрямовані на створення так званої соціалістичної системи ринкової економіки.

-держава контролювала запаси найважливіших для народного господарства товарів, здійснювала єдині заходи для постачання міських і сільських ринків усієї країни, координувала співвідношення між різними сферами торгівлі, здійснювала розподіл товарів між населеними пунктами.

-Активно проводилася політика розширення зв'язків з іноземними країнами.

-Почали здійснювати політику "відкритих дверей":.

- Країна почала експортувати готові товари, як і розвинуті індустріальні держави.

-В імпорті стали переважати нові технології і ноу-хау,

-зросли реальні середньодушові доходи населення,

-Вдалося в 7 разів підвищити продуктивність праці, ,

-створено умови для розвитку різноманітних форм господарювання,

-лібералізація економіки відбувається поступово, переходячи від одного етапу до іншого, без "шокової терапії"..

-Зростають і китайські регіональні нерівності.

-Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності в Китаї призвела до скорочення фактично стягнутих імпортних митних податків

-влада проводила дуже стриману грошову політику

-скорочення податків

В'єтнам.

-Зміни обмежувалися сферою економіки і не зачіпали політичної системи.:

- надання права провінціям, а потім і галузям самостійно вести експортно-імпортні операції;

- введення триланкової системи планування на державних підприємствах;

-надання державним підприємствам права вільного обігу надпланової продукції, виробленої із ринкової сировини та матеріалів;

- послаблення контролю за приватниками і кустарями;

-підвищення уваги до економічних методів управління і матеріального стимулювання.

-розвиток приватного і кооперативного секторів у промисловості,

-відміна директивного планування,

-ліквідація дворівневої системи цін

-В'єтнамський донг обмінювали на іноземну валюту за курсом "чорного ринку"..

-Найбільших труднощів почала зазнавати державна промисловість, оскільки вона втрачала бюджетні дотації,

- занижені ціни на сировину і матеріали, гарантований збут.

Лаос.

-Економічні реформи були спрямовані на перехід до ринкових відносин при скороченні сфери державного планування.

- найважливішою особливістю перетворень стали темпи введення ринкових відносин у країні

- створення умов для залучення іноземного капіталу.

-Всю державну промисловість перевели на госпрозрахунок.

-розпочалася реалізація курсу на нові форми господарювання — акціонерні й орендні, приватні,

- Здавати підприємства в оренду іноземним підприємцям державі було вигідно: збільшилися надходження до бюджету, провів інвентаризацію майна державних підприємств з метою переведення їх на орендний підряд.

-створення приватних і акціонерних підприємств.

-Важливу роль продовжує відігравати народногосподарське планування..

-У сфері контролю держави залишалися банки, оптова торгівля, оборонні підприємства, електроенергетика, засоби зв'язку.

-Держава брала на себе зобов'язання гарантувати соціальну справедливість у суспільстві.

-швидкий рух країни від натурального господарства до ринкового,

КНДР.

-Слабка ефективність діючої системи планування й управління економікою,

-зниження темпів економічного зростання дефіцит продуктів харчування, одягу, медикаментів

-недостатність енергії і сировини,

-високі військові витрати

--невеликий обсяг експорту і зростання зовнішньої заборгованості

- уряд КНДР вважав важливим зберегти досягнуте в соціальній сфері — безплатну освіту і медичне обслуговування, символічну плату за комунальні послуги,

- відміну податків,

-відсутність безробіття

Куба.

-Рівень життя населення знижується.

-Виникло безробіття,.

- Зовнішня заборгованість країнам з ринковою економікою перевищила 7 млрд дол.

-зроблено спробу подолати негативні явища та процеси,

- посилення командних основ у керівництві народним господарством. –

-Однак країна не отримала помітних позитивних результатів. Разом з тим, уряд відкинув можливість здійснення економічних та політичних реформ,

Монголія..

- На відміну від Китаю, В'єтнаму, Лаосу економічні реформи 80-х років в Монголії не дали бажаних позитивних наслідків.

-Було здійснено певні зміни в економічній системі, що виявились у розгортанні бригадної форми організації та стимулювання праці, у збільшенні кількості \

-Розпад соціалістичної системи ускладнив соціально-економічну кризу. --Було паралізовано торгівлю з основним зовнішньоторговельним партнером — Росією.

- Обсяги двосторонньої торгівлі впали.

-Було девальвовано національну валюту

-відбулося значне падіння життєвого рівня населення.

- У 1991 р. до влади прийшло нове керівництво Монголії.

-перехід країни до ринкових відносин в економіці та демократизації суспільства. При цьому враховується, що у країні, як і раніше, переважає кочове скотарство.

-прийнятий Закон про приватизацію худоби.-

- падіння споживання м'яса і м'ясних продуктів на душу населення

-Закон про землю, який регулює правові питання землекористування.