- •Контрольні запитання до теми 5
- •Інтереси якої групи суспільства виражав с. Сісмонді?
- •Чи вважав с. Сісмонді капіталізм гармонійною системою, яка не містить суперечностей?
- •Які принципи політичної економії відстоював с. Сісмонді?
- •У чому полягає розбіжність поглядів а.Сміта і с.Сісмонді?
- •У чому сутність теорії реалізації в інтерпретації с. Сісмонді?
- •У чому полягає специфіка концепції “третіх осіб” у вченні с. Сісмонді? у чому її різниця від концепції “третіх осіб” т. Мальтуса?
- •Яким чином п.Ж. Прудон застосовує діалектичний підхід і метод аналізу?
- •Що розуміє п.Ж. Прудон під “нееквівалентним обміном” за умов капіталізму?
- •Яке місце у вченні п.Ж. Прудона займає категорія “конституйованої вартості”?
- •У чому специфіка проекту удосконалення капіталістичної системи в теорії п. Ж. Прудона?
- •Чому ідеї п.Ж. Прудона вважають анархічними?
- •Яким чином ф. Лассаль пропонує нейтралізувати дію “залізного закону заробітної плати”?
- •Яким чином ф. Лассаль закликає знищити експлуатацію?
- •У чому полягає сутність соціалістичної ідеї і де виявлені її джерела?
- •У чому полягає розмежування основних постулатів соціалізму і класичної школи?
- •З якої роботи і якого автору виникло поняття “утопічний” соціалізм?
- •Що є спільного в уявленях про майбутнє суспільство представників, які започаткували утопічні ідеї?
- •Хто з представників утопічного соціалізму спробував практично впровадити свої ідеї?
- •Які формації історичного розвитку суспільства виділяє Сен-Сімон?
- •На які класи Сен-Сімон розділяє капіталістичне суспільство?
- •Якими рисами Сен-Сімон характеризує модель майбутньої індустріальної системи?
- •Який принцип розподілу запропонував Сен-Сімон?
- •Які шляхи переходу до індустріальної системи Сен-Сімон вважає доцільними?
- •Що було характерним для Сен-Сімона у ставленні до приватної власності?
- •Які стадії розвитку суспільства виділив Фур’є?
- •Що є первинною господарською одиницею в моделі майбутнього ладу Фур’є?
- •Який принцип розподілу продукту пропонує Фур’є?
- •Чому модель майбутнього ладу суспільства Фур’є можна охарактеризувати як анархічну?
- •Які ідеї Фур’є щодо праці можна вважати такими, які випередили час?
- •В чому суть філантропічного експерименту, проведеного Оуеном?
- •Чим закінчився експеримент Оуена і чому так сталося?
- •Які основні недоліки капіталістичного суспільства виділяє Оуен?
- •Хто з трьох представників утопічного соціалізму (Сен-Сімон, Фур*є, Оуен) взагалі не визнавав можливості існування приватної власності в майбутньому суспільстві?
- •Як можна прокоментувати вислів: “Якщо вам двадцять років і ви не соціаліст, то у вас немає серця. Якщо вам понад сорок років і ви соціаліст, то у вас немає розуму”? тести до теми 5
У чому сутність теорії реалізації в інтерпретації с. Сісмонді?
В отличие от Сэя, Мальтуса и Рикардо Сисмонди отрицал возможность полной реализации в капиталистической экономике. Он утверждал, что полная реализация существовала при мелкотоварном производстве, но по мере развития капитализма нарастает несовпадение спроса и предложения. Во-первых, изменился характер предложения. В свое время мелкий производитель работал либо на заказ, либо на небольшой, известный ему рынок. Крупное капиталистическое предприятие ориентируется на большой рынок. «Производство должно соизмеряться с социальным доходом,»— писал Сисмонди. С развитием капитализма происходит разорение мелких производителей и превращение их в рабочих, чей уровень потребления ниже. Это снижение общего уровня потребления не компенсируется даже роскошью капиталистов. Механизация капиталистического производства ведет к увеличению безработицы, что снижает заработную плату до минимума. Механизированные мануфактуры, отмечал Сисмонди, «всегда понижали цену на свою продукцию в арифметической прогрессии, тогда как освобождались от рабочей силы в геометрической прогрессии».
У чому полягає специфіка концепції “третіх осіб” у вченні с. Сісмонді? у чому її різниця від концепції “третіх осіб” т. Мальтуса?
Теория воспроизведения Сисмонди имеет название теории «третьих лиц», поскольку капиталистическое производство для реализации продукта не может ограничиться рабочими и капиталистами, а нуждается еще и в наличии мелких производителей. Модифицированный вариант этой теории развивает Мальтус. По мнению Т. Мальтуса, чиновничество и другие непроизводительные слои общества представляют собой совокупность «третьих лиц», содействующих, и созданию и реализации общественного продукта. В частности, «по Мальтусу интересы земледельцев отнюдь не всегда противоречат интересам остального общества - напротив, экономическое процветание зависит от процветания класса лендлордов»
Яким чином п.Ж. Прудон застосовує діалектичний підхід і метод аналізу?
Методології Прудона притаманний ідеалізм і суб'єктивізм. Економічні категорії він розглядає як втілення «абсолютного розуму», як вічні ідеї, відірвані від реальної дійсності. Намагаючись застосувати в дослідженні гегелівський діалектичний метод, Прудон обмежує його, по суті, намаганням виявити в категоріях і економічних процесах «добрі» і «погані» сторони. Отже, економічні категорії та економічні явища він розглядає не як єдність суперечностей, а як механічне поєднання протилежних властивостей. Керуючись таким підходом, Прудон уважав, що завжди можна зберегти добрі сторони й позбутись поганих. Це стосується як економічних категорій, так і капіталістичного виробництва в цілому.
Що розуміє п.Ж. Прудон під “нееквівалентним обміном” за умов капіталізму?
Мелкобуржуазные реформаторские социально-политические идеи Прудона сформировались в середине 19 века. Они сводились к объяснению капиталистической эксплуатации труда существующим в буржуазном обществе неэквивалентным обменом, нарушающим закон трудовой стоимости и ведущим к ограблению денежными капиталистами всех трудящихся классов, в т.ч. "трудящейся" буржуазии. Поэтому для уничтожения классовой эксплуатации необходимо произвести реформу обращения, организовать безденежный обмен товаров и беспроцентный кредит, сохранив частную собственность на средства производства. Такая реформа привела бы, по мнению П., к преобразованию капиталистического общества в строй равенства, превратив всех людей в работников, обменивающихся равными количествами труда.
