- •61. Поняття договору в цивільному праві. Види цивільно-правових договорів
- •62. Попередній договір. Публічний договір та договір приєднання.
- •63. Порядок укладення договору.
- •64. Поняття та ознаки договору купівлі-продажу, сфера його застосування та джерела правового регулювання. Сторони та форма договору купівлі-продажу.
- •Асортимент товару
- •65Договір роздрібної купівлі-продажу
- •66Договір поставки.
- •67.Договір дарування: поняття, ознаки. Сторони в доюворі. Предмет договору дару вання. Форма договору
- •69. Договір найму (оренди): поняття, ознаки, сфера застосування та джерела правового регулювання. Сторони в договорі. Зміст договору найму (оренди).
- •68. Договір довічної о утримання: поняпя. Ознаки. Сторони у договорі. Форма доі овору довічного утримання (догляду).
- •70. Договір прокату.
- •71. Договір фінансового лізингу.
- •72. Договір найму житла.
- •73. Договір позички.
- •74. Договір підряду: нонятгя, ознаки, джерела правовою регулювання. Сторони та зміст договору підряду.
- •75. Договір побутового підряду.
- •76. Договір будівельного підряду.
- •77. Договір перевезення пасажира і багажу
- •78. Договір перевезення вантажу
- •79.Договір транспортного експедирування
- •80. Договір зберігання поняття, ознаки, строни. Форма договору зберігання.
- •81. Зберігання на товарному складі
- •82. Договір страхування: поняття, ознаки. Укладення договору страхування. Форма договору. Зміст договору страхування.
- •Стаття 988. Обов’язки страховика
- •Стаття 989. Обов’язки страхувальника
- •Стаття 991. Відмова від здійснення страхової виплати
- •Стаття 997. Припинення договору страхування
- •Стаття 998. Недійсність договору страхування
- •83.Договір доручення.
- •84. Договір позики.
- •85. Кредитний договір.
- •86. Договір банківського вкладу.
- •87. Договір банківського рахунку.
- •88. Договір про спільну діяльність
- •89. Зобов'язання із публічної обіцянки винагороди
- •90. Зобов'язання із рятування здоров'я та житгя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •91. Зобов'язання із відшкодування шкоди, його елементи та підстави (умови) виникнення. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.
- •Стаття 1192. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого
- •92. Особливості відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду
- •93. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою, недієздатною, обмежено дієздатною особою. Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою
- •Стаття 1179. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
- •Стаття 1184. Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою
- •Стаття 1185. Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •94. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Стаття 1187. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •95. Поняття та види спадкування. Спадщина, її склад. Стаття 1216. Поняття спадкування
- •Стаття 1217. Види спадкування
- •96. Спадкоємці. Усунення від права на спадкування
- •Стаття 1222. Спадкоємці
- •Стаття 1223. Право на спадкування
- •Стаття 1224. Усунення від права на спадкування
- •97. Спадкування за заповітом.
- •98. Спадкування за законом.
- •99. Здійснення права на спадкування Стаття 1268. Прийняття спадщини
- •100. Спадковий договір.
- •Стаття 1308. Розірвання спадкового договору
70. Договір прокату.
Договір прокату — це договір, за яким наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.
Правове регулювання договору прокату здійснюється відповідно до ст. 787-791 ЦК України (§ 2 глави 58 ЦК України), загальних положень про договір найму (оренди) ЦК України, оскільки прокат є одним із видів договору найму, Закону України «Про захист прав споживачів».
Правова характеристика договору — двосторонній, оплат- ний, може бути як реальний так і консенсуальний, приєднання (оскільки наймодавець встановлює типові умови договору прокату), публічний.
Сторони договору — наймодавцем за договором прокату може бути особа, яка здійснює підприємницьку діяльність з передання речей.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про театри і театральну справу» театри мають право здійснювати діяльність з прокату костюмів, взуття, обладнання, реквізиту, бутафорії, гримувальних, па- стижерних та інших товарів і предметів.
Істотні умови договору — предмет договору, плата за користування (тарифи, які встановлює наймодавець), строк. Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними.
Предметом договору прокату може бути тільки рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб. Використання предмета прокату для виробничих потреб може бути лише у випадку, коли це передбачено договором. 80
Законодавством встановлені обмеження щодо здання в прокат певних предметів. Так, відповідно до ст. 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Стаття 3 Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних» встановлює, що прокат на території України примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм та баз даних дозволяється лише за умови їх маркування контрольними марками.
Враховуючи особливий характер договору прокату, ЦК України надає наймачу право відмовитися від договору прокату і повернути річ наймодавцеві у будь-який час. У зв'язку з цим плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю, але водночас наймач позбавлений права на укладення договору піднайму і переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем. Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача (статті 790, 791 ЦК України).
71. Договір фінансового лізингу.
Згідно з ЦК України (ст. 806) договір лізингу — це договір, за яким одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Фінансовим є договір лізингу, внаслідок укладення якого лізинго-одержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу повинна містити не менше 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.
Фінансовий лізинг — господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.
Лізинг вважається фінансовим, якщо лізинговий договір містить одну з таких умов:
об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 % його первісної вартості за нормами амортизації, та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
сума лізингових платежів від початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу;
якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 % амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має
дорівнювати або бути більшою за 90 % від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, що є на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму відсотків, розрахованих виходячи з облікової ставки Національного банку України, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк;
майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Під терміном строк фінансового лізингу розуміється строк від дати передання майна лізингоотримувачу до дати набуття права власності на таке майно або здійснення останнього лізингового платежу лізингоотримувачем, залежно від того, яка подія сталася раніше.
Незалежно від того, чи належить лізингова операція до фінансового лізингу чи ні, сторони договору можуть визначити під час укладення договору таку операцію, як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.
