Задачі рівня складності b

6B1 Твердження є невірним:

а) У рідинах, на відміну від газів, молекули слабше взаємодіють між собою.

6B2 Твердження є невірним:

а) Структура рідин характеризується, так званим, «дальнім порядком».

6B3 Твердження є невірним:

а) Якщо розглянути тверде тіло, що має певну кристалічну будову, то тут ми можемо сказати, що відносно якоїсь фіксованої молекули, в кристалі не зберігається певний порядок розміщення молекул як на близькій, так і на віддаленій відстані.

6B4 Твердження є невірним:

а) Для рідин характерне певне не упорядкування молекул на близькій віддалі від деякої фіксованої молекули (на віддалі, що рівна кільком діаметрам молекул), а чим далі від неї, спостерігається деяка впорядкованість.

6B5 Твердження є невірним:

а) Структура і фізичні властивості рідини не залежать від хімічної індивідуальності її частинок, ні від сил міжмолекулярного зв’язку.

6B6 Твердження є невірним:

а) До простих рідин належать: зріджені інертні гази, розплавлені метали, деякі багатоатомні рідини з неполярними молекулами. Прості рідини характеризуються направленим міжмолекулярним зв’язком.

6B7 Твердження є невірним:

а) До складних належать ті рідини, які характеризуються ненаправленими міжмолекулярними силами: це вода, у якій сили зчеплення реалізуються в основному водневими зв’язками між молекулами; розплавлені багатокомпонентні напівпровідникові сполуки, які зберігають напівпровідникові властивості у рідкому стані.

6B8 Твердження є невірним:

б) Тепловий рух молекул рідини − це нелокальні регулярні коливання навколо деяких положень рівноваги та неперервні стрибкоподібні переміщення з одного положення рівноваги в сусіднє.

6B9 Твердження є невірним:

в) Трансляційні рухи призводять до високої дифузійної здатності рідин, але не зумовлюють їх текучість

6B10 Твердження є невірним:

г) Головними особливостями рідин є їхня здатність не зберігати свій об’єм, який під дією сил тяжіння набуває форми посудини, та існування в рідині вільної поверхні.

6B11 Твердження є невірним:

д) Для рідин є характерною велика стисливість β, тому вони мають певний власний об’єм.

6B12 Твердження є невірним:

а) Стисливість рідин не залежить від тиску і температури.

6B13 Твердження є невірним:

б) Зі зменшенням тиску стисливість зменшується а зі зменшенням температури − збільшується.

6B14 Твердження є невірним:

в) Стисливість рідин досліджують за допомогою приладів, які називаються барометрами.

6B15 Твердження є невірним:

г) Вимірюють залежність коефіцієнта теплового розширення від температури приладами, які називають барометрами.

6B16 Твердження є невірним:

д) Теплоємність рідин, як правило, не відрізняється від теплоємностей твердих тіл і теплоємностей газів.

6B17 Твердження є невірним:

а) Мала розбіжність між теплоємністю рідин і газів пояснюється тим, що для газів взаємодія між молекулами є незначною, і теплота витрачається на збільшення кінетичної енергії, а для конденсованого стану речовини (рідина, тверде тіло) теплота перерозподіляється між кінетичною та потенціальною формами енергії.

6B18 Твердження є невірним:

б) Дифузія у рідинах не пов’язана з в’язкістю.

6B19 Твердження є невірним:

в) В’язкість − це властивість рідини чинити опір переміщенню однієї її частини відносно іншої під дією внутрішніх сил

6B20 Твердження є невірним:

г) В’язкість рідин зумовлена силами міжмолекулярної взаємодії, які не обмежують рухливість молекул.

6B21 Твердження є невірним:

д) Зі збільшенням температури в’язкість рідин збільшується, а отже, коефіцієнт дифузії при цьому зменшується.

6B22 Твердження є невірним:

а) До головних особливостей рідин належить факт існування у них вільної поверхні, та не пов’язане з ним явище поверхневого натягу.

6B23 Твердження є невірним:

б) Молекули всередині рідини і на її поверхні знаходяться в однакових умовах.

6B24 Твердження є невірним:

в) Рівнодійна сил взаємодії молекул в середині рідини ніколи не є рівна нулю.

6B25 Твердження є невірним:

г) Сили, що діють на кожну молекулу поверхневого шару рідини врівноважуються, рівнодійна їх рівна нулю.

6B26 Твердження є невірним:

д) Молекули поверхневого шару мають нестачу потенціальної енергії, яку називають поверхневою.

6B27 Твердження є невірним:

а) Недостатність потенціальної енергії в поверхневому шарі рідини призводить до того, що на поверхні рідини весь час відбувається рух: одні молекули опускаються в нижчі шари, туди куди спрямована рівнодійна, інші ж вивільняються з цієї поверхні − випаровуються.

6B28 Твердження є невірним:

б) В рідині за рахунок сил поверхневого шару весь час виконується робота, величина якої обернено пропорційна площі.

6B29 Твердження є невірним:

в) Коефіцієнт поверхневого натягу − це фізична величина, яка чисельно дорівнює величині вільної енергії, що припадає на одиницю довжини поверхні рідини.

6B30 Твердження є невірним:

г) Довільна система прагне мати максимум енергії, а для рідини це можливе, маючи мінімально можливу поверхню.

6B31 Твердження є невірним:

д) Сили, що не забезпечують існування вільної поверхні в рідині, і не перешкоджають її збільшенню, називаються силами поверхневого натягу.

6B32 Твердження є невірним:

а) Напрям сил поверхневого натягу не збігається з напрямком дотичної до поверхні рідини.

6B33 Твердження є невірним:

б) Коефіцієнт поверхневого натягу чисельно дорівнює силі, що діє перпендикулярно до контуру по дотичній до поверхні рідини, помноженій на одиницю довжини контуру, що обмежує її поверхню.

6B34 Твердження є невірним:

в) Коефіцієнт поверхневого натягу не залежить від природи рідини, її температури, а також від природи та стану середовища, з яким межує її поверхня.

6B35 Твердження є невірним:

г) Підвищення температури рідини призводить до збільшення коефіцієнта поверхневого натягу за лінійним законом, це пояснюється тим, що зменшується різниця між густинами рідини та її насиченої пари.

6B36 Твердження є невірним:

д) Коефіцієнт поверхневого натягу не залежить від природи рідини, температури, а також від природи та стану середовища, з яким межує її поверхня.

6B37 Твердження є невірним:

а) Зниження температури рідини призводить до зменшення коефіцієнта поверхневого натягу за лінійним законом, це пояснюється тим, що зменшується різниця між густинами рідини та її насиченої пари.

6B38 Твердження є невірним:

б) В критичній точці коефіцієнт поверхневого натягу рівний нулю, оскільки густина рідини і пари не є однаковими.

6B39 Твердження є невірним:

в) Максимальне значення вільної поверхневої енергії можна досягнути не лише за рахунок збільшення площі поверхні рідини, а й за рахунок зменшення коефіцієнта поверхневого натягу.

6B40 Твердження є невірним:

г) Якщо в рідину долити іншу рідину, коефіцієнт поверхневого натягу якої більший, то вона буде поглинатися у поверхневих шарах, що призведе до зменшення поверхневого натягу основної рідини, такі речовини називають поверхнево активними.

6B41 Твердження є невірним:

д) Адсорбція ПАР на поверхні твердих тіл веде до адсорбційного підвищення міцності твердих тіл.

6B42 Твердження є невірним:

а) Дія ПАР не призводить до якісних змін механічних властивостей матеріалу, наприклад адсорбційне зниження границі міцності може зробити її значно меншою за границю текучості.

6B43 Твердження є невірним:

б) Механізм ефекту Ребіндера полягає у тому, що акт адсорбції ПАР на поверхні твердих тіл зумовлює збільшення поверхневої енергії тіла при одночасному розриві зв’язків між елементами його структури.

6B44 Твердження є невірним:

в) Адсорбція ПАР не призводить до проникнення їхніх молекул у мікро тріщини твердого тіла, до появи додаткового «розклинюючого» тиску, розвитку нових мікро тріщин і навіть до руйнування тіла під дією незначних навантажень.

6B45 Твердження є невірним:

г) Для явища адсорбції є характерним збільшення вільної поверхневої енергії системи.

6B46 Твердження є невірним:

д) Дійсна форма, якої набуває рідина не визначається співвідношенням трьох сил: сили поверхневого натягу, сили тяжіння та сили взаємодії молекул рідини зі стінками посудини.

6B47 Твердження є невірним:

а) Сила тяжіння діє на весь об’єм рідини, під впливом цієї сили рідина намагається розлитися і набути форми молекулярної плівки, яка відповідає максимальній потенціальній енергії у полі тяжіння.

6B48 Твердження є невірним:

а) Поверхнева енергія рідини залежить лише від її властивостей, а не від середовища, з яким вона межує.

6B49 Твердження є невірним:

а) Поверхневий натяг властивий тільки рідинам, але не твердим тілам.

6B50 Твердження є невірним:

а) Форма якої може набути рідина, що перебуває на поверхні твердого тіла, не визначається співвідношенням сил взаємодії між молекулами рідини, з одного боку, і сил взаємодії молекул рідини і твердого тіла − з другого боку.

6B51 Твердження є невірним:

а) Крайовий кут θ − це кут між перпендикулярами до поверхонь твердого тіла і рідини у точці дотику їх меж.

6B52 Твердження є невірним:

а) Якщо краєвий кут θ знаходиться в межах , то спостерігається явище не змочуваності, а при θ=0 відбувається повне не змочування, при цьому крапля рідини не буде перебувати в рівновазі, а необмежено буде розтікатися тонким шаром по поверхні твердого тіла.

6B53 Твердження є невірним:

а) Якщо ж краєвий кут знаходиться в межах сила поверхневого натягу між тілом і рідиною є більша за суму двох інших, а це призводить до того, що поверхня, по якій рідина межує з твердим тілом, стягується в точку, а сама рідина намагається відділитися від поверхні твердого тіла і набути сферичної форми, хоча цьому їй заважає сила тяжіння, в цьому випадку спостерігається явище змочуваності.

6B54 Твердження є невірним:

а) Тиск плівки на повітря, яке знаходиться всередині бульбашки, не залежить від кривизни поверхні її плівки.

6B55 Твердження є невірним:

а) Додатковий тиск, який виникає в результаті дії сил поверхневого натягу, що викривляють поверхню рідини, визначається за формулою Пуазейля.

6B56 Твердження є невірним:

а) Якщо поверхня рідини циліндрична, то один з головних радіусів кривизни в рівнянні Лапласа =0, а другий збігається з радіусом циліндра.

6B57 Твердження є невірним:

а) Для плоскої поверхні в рівнянні Лапласа r₁=r₂=0, тому додатковий тиск є максимальним.

6B58 Твердження є невірним:

а) Додатковий тиск, який виникає в результаті дії сил поверхневого натягу, що викривляють поверхню рідини, визначається за формулою Бернуллі.

6B59 Твердження є невірним:

а) Додатковий тиск Лапласа спрямований від центра кривизни поверхні.

6B60 Твердження є невірним:

а) Якщо поверхня випукла, то центр випуклості знаходиться всередині рідини, тоді додатковий тиск буде відніматися від тиску під яким перебуває поверхня рідини.

6B61 Твердження є невірним:

а) Сили взаємодії молекул рідини і твердого тіла не впливають на форму поверхні рідини біля стінок посудини, в якій вона міститься.

6B62 Твердження є невірним:

а) Якщо величина поверхні невелика (рідина налита у вузьку посудину), то вплив стінок посудини поширюється не на всю поверхню рідини.

6B63 Твердження є невірним:

а) Поверхня рідини не стає викривленою і не набуває форми вгнутого або випуклого меніска не залежно від того, чи рідина змочує чи не змочує стінки посудини.

6B64 Твердження є невірним:

а) Явища, які пов’язані зі змочуванням або незмочуванням поверхні вузеньких трубок чи мікропор рідиною, називаються внутрішнім тертям.

6B65 Твердження є невірним:

а) Чому при змочуванні рідина піднімається по трубочці а при незмочуванні − опускається − пояснюється різним тиском, спричиненим кривизною поверхні рідини, який обраховується за рівнянням Пуазейля.

6B66 Твердження є невірним:

а) Висота підняття (опускання) рідини в трубочці обернено пропорційна коефіцієнтові поверхневого натягу і прямо пропорційна до густини рідини та радіусу капіляра.

6B67 Твердження є невірним:

а) Процес підіймання (опускання) рідини в капілярі відбувається до тих пір, поки додатковий тиск, зумовлений кривизною поверхні рідини, зрівноважиться статичним тиском.

6B68 Твердження є невірним:

а) Оскільки, тиск, спричинений кривизною поверхні завжди спрямований від центра цієї кривизни, то у випадку змочуваності в капілярі це веде до опускання рідини на деяку висоту, а при незмочуваності − до підіймання рідини в трубочці.

6B69 Твердження є невірним:

а) Для кристалічних твердих тіл не є характерним ні наявність «ближнього порядку» ні «дальнього порядку».

6B70 Твердження є невірним:

а) Дальній порядок − це упорядкованість у просторовому розміщенні атомів, яка не повторюється на необмежено великих віддалях.

6B71 Твердження є невірним:

а) Внутрішня будова твердих тіл не відрізняється від будови ідеальних кристалів.

6B72 Твердження є невірним:

а) Будова кристалічної ґратки в твердих тілах не порушується дефектами.

6B73 Твердження є невірним:

а) Дефекти в кристалічних гратках бувають мікроскопічні: тріщини, порожнини, чужорідні макроскопічні вкраплення в кристалічну ґратку та ін.

6B74 Твердження є невірним:

а) Макроскопічні дефекти в кристалічних гратках представляють собою точкові дефекти, дислокації (порушення правильності чергування атомних площин).

6B75 Твердження є невірним:

а) Кристали − це тверді тіла, атоми, іони або молекули яких розміщені в певній закономірності але не утворюють просторові кристалічні ґратки.

6B76 Твердження є невірним:

а) Під час нагрівання тверді тіла не розширюються.

6B77 Твердження є невірним:

а) Кількісно теплове розширення твердих тіл характеризується коефіцієнтами лінійного і об’ємного стиску.

6B78 Твердження є невірним:

а) Коефіцієнт лінійного розширення α чисельно дорівнює абсолютній зміні довжини тіла при зміні температури на 1^оС.

6B79 Твердження є невірним:

а) Коефіцієнт об’ємного розширення β чисельно дорівнює абсолютній зміні об’єму тіла при зміні його температури на 1^оС.

6B80 Твердження є невірним:

а) Речовини, для яких у твердому стані є характерним лише дальній порядок, тобто періодичність у розміщенні частинок, з яких вони складаються у них не відсутня, називаються аморфними тілами.

6B81 Твердження є невірним:

а) Аморфні тіла можна розглядати як перегріті рідини, в’язкість яких настільки збільшилась, що речовина перестає бути рідиною у звичайному розумінні цього слова.

6B82 Твердження є невірним:

а) Наявність дальнього порядку у внутрішній будові аморфних речовин призводить до того, що розрив міжатомних зв’язків у них відбувається при якійсь фіксованій температурі, як це спостерігається у кристалах, саме тому для аморфних тіл існує чітка температура плавлення, вони під час нагрівання поступово переходять у рідкий стан.

6B83 Твердження є невірним:

а) Під фазою розуміють сукупність частин термодинамічної системи, які не мають однакових фізичних та хімічних властивостей що не залежать від кількості речовини.

6B84 Твердження є невірним:

а) Якщо система не однофазна, то вона фізично не однорідна, або гомогенна.

6B85 Твердження є невірним:

а) Багатофазна система − фізично однорідна, або гетерогенна.

6B86 Твердження є невірним:

а) Перехід речовини з однієї фази в іншу, називають агрегатним переходом.

6B87 Твердження є невірним:

а) Під фазовим переходом речовини розуміють твердий, рідкий і газоподібний стан речовини.

6B88 Твердження є невірним:

а) А фаза − це гетерогенна частина гомогенної системи.

6B89 Твердження є невірним:

а) Розрізняють фазові переходи першого другого і третього роду.

6B90 Твердження є невірним:

а) Під час фазових переходів першого роду густина і термодинамічні функції змінюються дуже плавно у точці переходу.

6B91 Твердження є невірним:

а) Фазові переходи першого роду не супроводжуються поглинанням або виділенням системою теплоти, яку називають прихованою теплотою фазового переходу.

6B92 Твердження є невірним:

а) Температура і тиск під час фазового переходу першого роду не залишаються сталими.

6B93 Твердження є невірним:

а) Для фазового переходу другого роду є характерними переохолодження та перегрів

6B94 Твердження є невірним:

а) Плавлення − це рівноважний фазовий перехід твердого кристалічного тіла в рідкий стан, який супроводжується виділенням теплоти, а подальше нагрівання спричинює процес випаровування, обумовлений відривом молекул з найбільшою енергією з поверхні тіла.

6B95 Твердження є невірним:

а) Нерівноважний фазовий перехід з твердої фази в газоподібну, минаючи рідкий стан, називають сублімацією або возгонкою.