2. Середній період обороту грошових коштів:

П_о= С_з/В_д

П_о – середній період обороту грошових коштів;

В_д – одноденна виручка від реалізації продукції.

Приклад 6.11. За даними балансу підприємства станом на початок року грошові кошти становили 107 тис. грн, а на кінець року — 51 тис. грн; середня сума оборот­них активів за минулий рік становила 8680 тис. грн, а на кінець 1 року — 6474 тис. грн. Необхідно визначити коефіцієнт участі Грошових коштів в оборотних коштах у минулому і звітному періодах. Виручка від реалізації продукції за минулий рік становила 22 883 тис. грн, звітного року — 28 744 тис. грн. Необ­хідно визначити середній період обороту грошових коштів мину­лого і звітного років.

Проведемо розрахунки:

1.Визначаємо одноденну виручку від реалізації продукції в минулому році: 22 883 : 360 = 63,6 тис. грн. 2.Визначаємо одноденну виручку від реалізації продукції звітному році:28 744 : 360 | 79,8 тис. грн.

3.Визначаємо середній період обороту грошових коштів минулому році: П_ом = 8680/ 63,6 = 136 день

4. Визначаємо середній період обороту грошових коштів у звітному році: П_оз = 6474/79,8= 81 день

Дані показують, що у звітному періоді відбулося прискорення обороту грошових коштів на 55 днів (136 – 81), у результаті цьо­го наявність грошових коштів зменшилася на 56 тис. грн (107 – 51), що є позитивним у роботі підприємства.

3. Кількість оборотів грошових коштів:

К_о = В_р/ СЗ _г.к.

К_о — кількість оборотів грошових коштів;

В_р — виручка від реалізації продукції;

СЗ _р.к — середній залишок грошових коштів.

Приклад 6.12. На основі наведених вище даних визначаємо кількість оборотів грошових коштів:

1.минулого року – 22 883 / (65 + 107):2= 266 оборотів;

2.звітного року – 28 744/ (107 + 51):2 = 364 обороти.

Отже, у звітному році ввільнилося з обігу 22 тис. грн.. за рахунок прискорення оборотності грошових коштів. Зменшення залишку грошових коштів може здійснюватися шляхом оптимізації грошового обороту в плановому періоді або прискорення оборотності грошових коштів.

Приклад 6.13. Підприємство у звітному періоді мало такі результати господарської діяльності: обсяг реа­лізованої продукції— 3024 тис. грн, собівартість реалізованої продукції — 2223 тис. грн, амортизаційні відрахування — 403 тис. грн, середні залишки оборотних активів — 956 тис. грн, сума можливих невідкладних витрат складає 12 тис. грн. Проведемо розрахунки:

1)визначаємо оборотність оборотних активів за формулою: О = Сз · Д / Р

С₃ — середній залишок оборотних активів;

Д — кількість днів у періоді, за який визначається оборотність оборотних активів;

Р — обсяг реалізації продукції.

О = 956·360/3024=114 днів

2)визначаємо оптимальний залишок грошових коштів за формулою:

З г.к.о. = (Сп – А) /О = 2223 – 403 / 114 + 16 тис. грн.

Визначений оптимальний розмір залишку грошових коштів (16 тис.грн.) дає змогу своєчасно фінансувати невідкладні витрати підприємства.

Використовуючи наведену вище формулу, визначаємо коефі­цієнт участі операційних необоротних активів у загальній сумі активів підприємства.

Приклад 6.14. За даними балансу підприємства вартість операційних необоротних активів на початок року становила 14 182 тис. грн, на кінець року — 13 580 тис. грн, вартість оборотних активів на початок року дорівнювала 3327 тис. грн, на кінець року — 4376 тис. грн.

Використовуючи наведену вище формулу, визначаємо коефі­цієнт участі операційних необоротних активів у загальній сумі активів підприємства:

К_у = [(14 182 + 13 580):2]/[((14 182 + 13 580):2) + ((3 327 + 4 376):2)]

Визначений коефіцієнт розраховується в динаміці.

Якщо значення цього коефіцієнта збільшується, то це позити­вно характеризує роботу підприємства, якщо навпаки — негати­вно.

Коефіцієнт зносу операційних необоротних активів:

К_з = З_к / ВА_с

З_к — сума зносу операційних необоротних активів на кінець звітного періоду. К₃ — коефіцієнт зносу операційних необоротних активів;

Приклад 6.15. За даними балансу підприємства знос операційних необоротних активів на кінець звітного року становив 2220 тис. грн. Середня вартість операційних необо­ротних активів у звітному періоді дорівнювала 13 881 тис. грн. Ви­значаємо коефіцієнт зносу операційних необоротних активів:

К_з = 2 220/ 13 881 = 0,16

Збі­льшення коефіцієнта зносу операційних необоротних активів сві­дчить про старіння необоротних активів (особливо, якщо його значення більше 0,5) і потребує вжиття заходів щодо оновлення необоротних активів.

Коефіцієнт придатності операційних необоротних активів:

К_п = Ва_з / ВА_п

К_п — коефіцієнт придатності операційних необоротних активів; ВА₃ — залишкова вартість операційних необоротних активів; ВА_П — первісна вартість операційних необоротних активів.

Приклад 6.16. На основі наведених вище даних визначимо коефіцієнт придатності операційних необорот­них активів: К_п = (13 881 - 2220)/ 13 881 = 0,84. Зростання пози­тивно характеризує роботу підприємства, а зменшення, навпа­ки, — негативно.

Період обороту операційних необоротних активів: П_о = ВА_с/З_к П₀ — період обороту операційних необоротних активів.

Приклад 6.17. На основі наведених даних визначаємо пері­од обороту операційних необоротних активів:

П_о = 13 881 / 2220 = 6,3 обороту.

Коефіцієнт рентабельності операційних необоротних активів:

Кр = П_ч/ВА_с К_р — коефіцієнт рентабельності операційних необоротних ак­тивів; П_ч — чистий прибуток підприємства.

На основі проведеного аналізу стану необоротних активів ви­значається їх оптимальна вартість у плановому періоді за форму­лою:

ВА₀ = (ВА_К - ВА_Н)(1 + ∆Кв.а)(1 + ЛКо.р),

ВА_о — оптимальна вартість необоротних активів;

ВА_к — вартість необоротних активів, які використовуються на кінець звітного періоду;

ВА_н — вартість необоротних активів, які не використовують­ся у виробничому процесі на кінець звітного періоду;

АК_ва — приріст коефіцієнта використання необоротних акти­вів у звітному періоді;

ЛК_о.р — коефіцієнт приросту обсягу реалізації продукції у плановому періоді.

Приклад 6.18. На основі наведених даних необхідно визна-' чити обсяг операційних необоротних активів у плановому періоді. Вартість операційних необоротних активів на кінець звітного періоду становила 4500 тис. грн, із них не брала участі у виробничому процесі звітного періоду їх частина на су­му 235 тис. грн. У плановому періоді передбачається збільшення коефіцієнта змінності устаткування з 0,6 до 0,8 за рахунок ефек­тивнішого використання операційних необоротних активів. Кое­фіцієнт використання необоротних активів збільшується у плано­вому періоді на 0,1. У плановому періоді передбачається збільшення обсягу реалізації продукції на 5 %.

Використовуючи наведену вище формулу, визначаємо опти­мальну вартість необоротних активів у плановому періоді: ВА_о = (4500 - 235)(1 + 0,2)(1 + 0,1)(1 + 0,05) = 5928 тис. грн.

Приклад 7.1. Сума виплачених дивідендів у звітному періоді становить 240 тис. грн. Власний капітал на початок звітного періоду — 720 тис. грн, а на кінець, відповідно, — 910 тис. грн. Визначити вартість власного капіталу, який ви­користовується у звітному періоді.

Розв'язок:

ВК_звіт = 240·100/ (720 + 910) : 2 = 29,4 %

Вартість власного капіталу, який використовується у звітному періоді, визначається за формулою:

ВК _план = ВКзвіт · І_∆

ВК_звіт — вартість власного капіталу товариства (підприємст­ва), який використовується у звітному періоді,%;

П_ч — сума чистого прибутку, яка сплачена акціонерам при йо­го використанні;

ВК — середня сума власного капіталу товариства у звітному періоді.

ВК зв.ак. = [К_зв.ак. · Д_зв · І_∆ · 100] / [∑ ВК _зв.ак. · (1 – В_ем.)]

ВК_звак — вартість додаткового капіталу від емісії звичайних акцій, %;

К_зв.ак — кількість додаткових звичайних акцій, шт.;

Д_зв — сума дивіденду на одну звичайну акцію у звітному пе­ріоді, грн;

І_∆пл — індекс зростання дивідендів у плановому періоді;

∑ВК_зв.ак — сума власного капіталу, залученого від випуску звичайних акцій, грн;

В_ем — витрати на емісію звичайних акцій відносно загальної суми емісії акцій, %.

Приклад 7.2. Додаткова емісія звичайних акцій дорівнює 5000 шт. У звітному році на одну звичайну ак­цію товариство сплачувало дивіденди у сумі 8 грн. У планово­му періоді передбачається збільшення дивідендів на 1,02 (тоб­то індекс зростання дивідендів з чистого прибутку в планово­му періоді). Сума власного капіталу за рахунок випуску звичайних акцій дорівнює 15 000 грн. Витрати по емісії зви­чайних акцій у загальній сумі емісії акції — 2 %. Визначити вартість додаткового капіталу, залученого через емісію зви­чайних акцій.

Вартість додаткового капіталу через емісію звичайних акцій, %= 5000·8·1,2·100/15 000·(1 – 0,02) = 27,75 %. Власники привілейованих акцій мають перевагу перед влас­никами звичайних акцій. Привілейовані акції не обмежені датою їх погашення. У разі ліквідації активів власники привілейованих акцій одержують гроші лише після того, як будуть виконані ви­моги кредиторів.

Вартість додаткового капіталу через емісію звичайних акцій%:

Вк _{пр. акц.} = Д _пр.акц. · 100/ ∑ ВК _пр.акц. · (1 – В_{ем.пр.акц.} )

ВК_{пр акц} — вартість додаткового власного капіталу, отриманого від привілейованих акцій, %;

Д _пр.акц — сума дивідендів до виплати відповідно до контракт­них зобов'язань акціонерного товариства;

∑ВК _пр.акц — сума власного капіталу від привілейованих акцій;

В_{ем.пр.акц} — емісійні витрати за привілейованими акціями від­носно загальної суми емісії.

Приклад 7.3. Кількість привілейованих акцій додаткової емісії становить 200 тис. шт.; сума дивідендів на одну привілейовану акцію — 9 грн; сума власного капіталу, додатково отриманого від емісії привілейованих акцій, — 12 млн грн (200 тис. шт. акцій х 60 грн за одну акцію); емісійні витрати — 4 %.

Вартість додаткового власного капіталу від емісії при­вілейованих акцій %: = 200 т.шт. · 9 грн. · 100/12 млн. грн. · (1 – 0,04)

КЗ_б.к = [П_б.к · (1- Н_пр)]/[1-РВ_б.к.]

КЗ_б.к – залучений капітал у формі банківського кредиту, %

П_б.к – ставка процента за банківський кредит,%

Н_пр – ставка податку на прибуток,%;

РВ_б.к. – рівень витрат за банківський кредит у його сумі, %.

Приклад 7.4. Ставка процента за банківський кредит становить 25 %, витрати, пов'язані з обслуговуван­ням кредиту, — 4 %. Визначити вартість залученого капіталу у формі банківського кредиту. КЗ_б.к = [25 · (1- 0,3)]/[1-0,04]= 18,2

Приклад 7.5. Ставка купонного процента за облігацією — 35 %. Ставка податку на прибуток 30 %. Рівень емісійних витрат у загальному обсязі емісії — 4 %. Визначити вартість залученого капіталу за рахунок емісії облігацій.

Розв’язок: КЗ_о =( 35·(1 – 0,3)) / (1 – 0,04) = 25,5 %

У другому випадку розрахунок вартості позики здійснюється за формулою: КЗ¹_о = Д·100/ (Н_о - Д) · (1 – РВ¹)

КЗ¹_о — вартість залученого капіталу за рахунок емісії обліга­цій, %;

Д — середня сума дисконту (процента) за облігаціями, грн;

Н₀ — номінальна облігація, грн;

РВ¹ — рівень емісійних витрат сум залучених коштів за раху­нок емісії.

Приклад 7.6. Вартість облігації за номіналом — 250 грн; середня сума дисконту за облігацією — 45 грн; рівень емісійних витрат у сумі залучених коштів за рахунок емісії — 7 %. Визначити вартість позики.

КЗ¹_о = 45·100/ (250 - 45) · (1 – 0,07) = 23,6 %

Приклад 8.1. Припустимо, що підприємство вирішує пи­тання про доцільність вкладень 4200 тис. грн в проект, який має дати прибуток за перший рік 2500 тис. грн, за другий рік — 1500 тис. грн, за третій — 1000 тис. грн і за четвер­тий — 750 тис. грн. За альтернативного вкладення капіталу щорі­чний дохід становитиме 12%. Чи варто вкладати кошти в цей проект? Щоб відповісти на поставлене питання, розрахуємо NPV з допомогою дисконтування грошових надходжень:

PV = 2500/(1 + 0,12)¹ + 1500/ (1 + 0,12)² + 1000/ (1 + 0,12)³ +750 / (1 + 0,12)⁴ = 4617

Чиста приведена (поточна) вартість грошових надходжень (NPV) становить:

NPV= 4617 - 4200 = 417 тис. грн.

У нашому прикладі вона більша нуля. Дохідність проекту ви­ще 12%. Для отримання планового прибутку потрібно було б вкласти в банк 4617 тис. грн. Оскільки проект забезпечує таку дохідність при інвестиційних витратах 4200 тис. грн, то він є ефективним, бо дає змогу отримати дохідність більше 12 %.

У випадку, коли гроші в проект інвестуються не разово, а час­тинами протягом кількох років, для розрахунку NPV застосову­ють таку формулу:

NPV = PV – I_d = (∑CF_n/(1+r))ⁿ – (∑ I_j )/(1 + r)^j

Іd — дисконтована сума інвестиційних витрат;

п — число періодів отримання доходів;

І — число періодів інвестування коштів у проект.

Приклад 8.2. Потрібно знайти значення IRR для проекту вартістю 5 млн грн, який приноситиме дохід протягом чотирьох років по 1 млн грн щорічно. Візьмемо довільно два значення ставки дисконтування (r = 15 % і r = 20 % і розрахуємо поточну вартість доходів (табл. 8.5))На основі отриманих даних знайдемо значення IRR для даного проекту за вищенаведеною формулою:

IRR =15% + (20% -15%)·156/ 156-(-112)=17,91%

Точність розрахунку IRR залежить від інтервалу між r _А і r _Б. Чим менша довжина інтервалу між мінімальним і максимальним значенням ставки дисконтування, коли функція змінює знак з «+» на «-»,тим більша величина IRR.

Рік	Грошовий потік, тис.грн	Вартість А (r = 15%)		Вартість Б (r = 20%)
		kd	pv	kd	pv
1	2	3	4	5	6
0	-2700	1,000	-2700	1,000	-2700
1	1000	0,870	870	0,870	833
2	1000	0,756	756	0,694	694
3	1000	0,658	658	0,579	579
4	1000	0,572	572	0,482	482
Разом	-	-	2856	-	2588
NPV	-	-	+ 156	-	-112

Приклад 8.3. Акціонерне товариств (АТ) емітувало 25 % облігації на 320 млн. грн.. привілейовані акції — 100 млн грн з фіксованим дивідендом 30 %; звичайні акції — на 600 млн. грн. Акції даного акціонерного товариства мають висо­кий рівень левериджу.

ФЛ = Облігації + Привілейовані акції/Звичайні акції = 320 + 100/ 600 = 0,7

Чистий прибуток АТ дорівнює 150 млн грн і використовується на сплату:

а)процентів за облігаціями — 80 млн грн (320 ^х 25 %);

б)дивідендів за привілейованими акціями — 30 млн грн. (100 х 30%);

в)дивідендів за звичайними акціями 40 млн грн (150 - 80 - 30).

Приклад 8.4. Необхідно визначити поточну вартість п'яти­річної облігації, номінал якої дорівнює 2000 грн і купонна ставка 7 % річних, що виплачується один раз на рік, якщо норма дисконту (ринкова ставка) дорівнює 10% річних. Тоді:

PVобл = 140/(1 + 0,05) + 140/(1 + 0,05)² +140/(1 + 0,05)³ +140/(1 + 0,05)⁴ +140/(1 + 0,05)⁵+2000/(1 + 0,05)⁵ = 2173,2 грн.

Звідси видно, що поточна вартість облігації залежить від величи­ни ринкової процентної ставки і строку до погашення. Якщо d> к, то поточна вартість облігації буде меншою від номіналу, тобто облігація буде продаватися з дисконтом. Якщо d < к, то поточна вартість облі гації буде більшою від номіналу, тобто облігація продається з пре мією. Якщо d — к, то поточна вартість облігації дорівнює її номіналу.

Отже, якщо дохідність облігації не змінюється протягом стро ку її обігу, то зі зменшенням терміну погашення величина диско нту або премії падатиме

Приклад 8.7. Припустимо, що підприємство придбало три роки тому пакет акцій за ціною 20 тис. грн за кожну. Поточна ринкова ціна акції становить 32 тис. грн, а сума отриманих дивідендів на одну акцію за цей період — 2,5 тис. грн. Розрахуємо її дохідність:

Y^/= [ 2,5 + (32-20)] / 20 = (2,5 / 20) x 100 + [(32-20) / 20] x 100 = 12,5+60 = 72,5%

Використовуючи наведені моделі, можна порівняти вигідність інвестицій у різні фінансові інструменти і вибрати оптимальний варіант інвестиційних проектів.