18.2 Інституціональна класифікація логістичних систем.

Логістичні системи за інституціональною ознакою поділяютьна макро-, мета-, мезо, і мікрологістичні системи.

Макрологістична система — це велика система управліннялогістичними потоками і відповідні логістичні процеси у масшта-бах всієї економіки країни

Металогістична система охоплює сферу міжорганізаційноїкооперації, до якої належить кооперація виробничих, дистрибуцій-них підприємств, кооперація логістичних підприємств або і пер-ших, і других разом.

Мезологістична система — логістична кооперація металогіс-тичних систем і стосується створення повного логістичного ланцю-га, тобто може реалізуватися і шляхом логістичної інтеграції всіхучасників логістичного процесу від місця походження сировини,матеріалів і до місця споживання включно.

19.2. Логістична концепція „mrp”

Однією з найбільш популярних у світі логістичних концепцій, на основі якої розроблено і функціонує велика кількість мікрологістичних систем, є концепція «планування потреб/ресурсів» (requirements/resource planning, RP). Концепцію RP часто протиставляють логістичній концепції «точно у термін», маючи на увазі, що на ній (на відміну від ЛТ-підходу) базуються логістичні системи «штовхаючого» типу. Базовими мікрологістичними системами, які ґрунтуються на концепції «планування потреб/ресурсів», у виробництві і постачанні є системи «планування потреби в матеріалах/виробничого планування потреби в ресурсах» (materials/manufacturing requirements/resource planning, MRP I/MRP II), а в дистриб'юції (розподілі) - системи «планування розподілу продукції/ресурсів» (distribution requirements/resource planning, DRP I/DRP II).

Система MRP переплановує послідовність вимог і покриття внаслідок змін або у виробничому розкладі, або в структурі запасів, або в характеристиках продукту».

Системи MRP оперують матеріалами, компонентами, напівфабрикатами та їх частинами, попит на які залежить від попиту на специфічну готову продукцію.

Основними цілями систем MRP є:

• задоволення потреби у матеріалах,

компонентах і продукції для планування виробництва і доставки споживачам;

• підтримка низького рівня запасів матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції;

• планування виробничих операцій, графіків доставки, закупівельних операцій.

У процесі реалізації цих цілей система MRP забезпечує потік планових кількостей матеріальних ресурсів і запасів продукції на горизонті планування. Система MRP спочатку визначає, скільки і в які строки необхідно виготовити кінцевої продукції. Потім система визначає час і необхідні кількості матеріальних ресурсів для виконання виробничого розкладу.

Входом системи MRP І є замовлення споживачів, підкріплені прогнозами попиту на готову продукцію фірми, які закладені у виробничий розклад (графіки випуску готової продукції). Таким чином, як і для мікрологістичних систем, які ґрунтуються на принципах концепції «точно у термін», у MRP І ключовим фактором є споживчий попит.

Однак мікрологістичні системи, які ґрунтуються на MRP-підході, мають ряд недоліків і обмежень, основними серед яких є:

• значний обсяг обчислень, підготовки і попередньої обробки

великого обсягу вихідної інформації, що збільшує тривалість виробничого періоду і логістичного циклу;

• зростання логістичних витрат на обробку замовлень і

транспортування за умови прагнення фірми зменшити рівень запасів або перейти на випуск готової продукції в малих обсягах з високою періодичністю;

• нечутливість до короткочасних змін попиту, тому що вони

ґрунтуються на контролі і поповненні рівня запасів у фіксованих точках проходження замовлення;

• значна кількість відмов у системі через її велику розмірність

і перевантаженість.