- •40. Методи формування свідомості і переконань особистості: пояснення, розповідь, бесіда, переконування, навіювання, приклад, лекції, диспути.
- •41.Методи організації діяльності і суспільної поведінки: педагогічна вимога, режим, доручення, вправи, привчання, громадська думка, створення виховуючих ситуацій.
- •43. Світогляд та формування його основ у навчально-виховному процесі початкової школи.
- •44. Поняття дитячого колективу. Типи та структура дитячих колективів.
- •45.Колектив як об’єкт і суб‘єкт виховання. Шляхи згуртуванння та курівництво дитячим колективом.
- •46. Закони життєдіяльності дитячого колективу. Система перспективних ліній та принцип паралельної дії у виховній роботі з учнівським колективом.
- •47. Зміст та шляхи реалізації завдан морального виховання мол школярів. Морально-етичне вих-ня учнів поч школи. Етичні бесіди та методика їх проведення в поч класах.
- •48. Зміст та шляхи реалізації завдань розумового виховання. Культура розумової праці та культура мислення. В.О.Сухомлинський про розумове виховання.
- •49. Завдання, зміст та система трудового виховання в школі. Професійна орієнтація учнів.
- •50. Види працімолодших школярів. Педагогічні умови ефективної організації дитяої праці. Народна педагогіка про трудове виховання.
- •51. Завдання, зміст та джерелаестетичного виховання учнів. Форми й засоби художнього виховання молодших школярів.
- •52. Завдання, зміст, засоби та організаційні форми фізичного виховання учнів початкових класів. Фізичне вих-ня дітей в сімї.
43. Світогляд та формування його основ у навчально-виховному процесі початкової школи.
За правильно організованої навчальної діяльності дитини вона нагромаджує знання не хаотично, а цілеспрямовано, в наслідок чого засвоєння нею звукової інформації утворює певну систему, яка весь час розширюється, збагачюється. Саме так відбувається формування наукового світогляду учня. Науковий світогляд – цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої діяльності й до себе.Основу його становлять погляди і переконання, що сформувалися на база знань про природу та суспільство і стали внутрішньою позицією-особистості. Вчительможе успішно формувати світогляд учнів лише за умови, що він добре знає не лише свій предмет, а й суміжні навчальні дисципліни і здійснює в процесі навчання міжпредметні зв’язки. У формуванні світогляду важливо використати філософський зміст, традиції, звичаї та обряди народного календаря як джерела глибокого осмислення: учнями екологічних, моральних та естетичних проблем. Відповідну роль у формуванні наукового світогляду учнів відіграє позакласна виховна робота. Виховні заходи збагачують їх світоглядними поняттями, уявленнями, ідеями, теоріями, сприяючи формуванню поглядів і переконань. Про рівень сформованості наукового світогляду свідчать відповіді учня із світоглядних питань на уроках, їх діяльність та поведінка в різних ситуаціях, порівняльні дані спостережень педагогів, батьків та інших учасників педагогічного процесу, спеціальні співбесіди, обговорених моральних та інших проблем.
44. Поняття дитячого колективу. Типи та структура дитячих колективів.
Дитячий колектив – об*єднання дітей згрупованих спільною і корисною діяльністю (навчанням, працею, спортом, громадянською роботою). Характерними рисами колективу є суспільно значуща мета, щоденна спільна діяльність, спрямована на її досягнення, наявність органів самоврядування встановлення певних психологічних стосунків між його членами. Дитячі колективи відрізняються від інших колективів віковими межами, спецефічною діяльністю (навчанням), послідовною мінливістю складу, відсутністю життєвого досвіду, потребою в педагогічному керівництві. У школі є такі типи колективів: а)навчальні – класний(первинний або контактний), загальношкільний, предменті гуртки; б)самодіяльні організації – колективи художньої самодіяльності (хор, ансамблі, гуртки) ; в) товариства – спортивне, книголюбів та інш.; г)об*єднання заінтересами; ґ)тимчасові об*єднання для виконання певних видів роботи. Усі типи колективів пов*язані між собою,загальною метою навчально-виховної діяльності школи, забезпечують залучення учнів до різноманітної діяльності. Найважливіший за характером діяльності – колектив класу. У ньому виникають найтриваліші стосунки між його членами та між педагогами і колективом. Кожен колектив має органи самоврядування, які становлять систему учнівського самоврядування школи. Між структурними одиницями загальношкільного колективу існують певні зв*язки і взаємозалежності. Особливо важливі для виховної роботи зв*язки між первинними колективами (класами), загальношкільного колективу з учнівськими колективами інших шкіл, дитячими та юнацькими організаціями.Вони сприяють розвиткові широких соціальних контактів,інтересу до життя та діяльності інших колектиктивів,запозиченню досвіду.
