- •1 Предмет і завдання хімі. Основні етапи розвитку хімії. Зв*язок хімії з іншими природничими ауками.
- •2 Роль хімії в народному господарстві, медицині. Хімія та екологія.
- •3 Основні поняття і закони в хімії. Хімічні та фізичні явища. Атомна і молекулярна маса.
- •Основні поняття і закони в хімії
- •7 Періодичний закон та періодична система елементів д.І. Мендєлєєва, структура періодичного хімічних елементів. Значення періодичного закону.
- •Значення періодичного закону:
- •8 Будова атома: ядро, енергетичні рівні. Електронні конфігурації атомів елементів в основному та збудженому стані.
- •Кристалічні гратки:
- •Типи хімічних зв’язків:
- •11 Типи хімічних реакцій. Типи кристалічних граток.
- •12 Оксиди.
- •Застосування
- •20 Сильні і слабкі електроліти. Дисоціація кислот, основ. Солей на іони.
- •21 Галогени. Хлор. Якісна реакція на хлорид – іон.
- •22 Сульфур. Алотропні модифікації сульфуру. Застосування.
- •23 Оксинен. Алотропні модифікації оксисену. Застосування.
- •24 Оксид Сульфуру (IV).
- •Хімічні властивості
- •25 Сульфур(VI) оксид
- •26 Сульфатна кислота.
- •27 Нітроген. Будова молекул
- •Якісна реакція
- •31 Фосфор. Алотропні модифікації.
- •Поширення в природі
- •32 Сполуки фосфору. Якісна реакція. Біологічне значення. Фосфатні добрива.
- •33 Карбон. Алотропні модифікації. Поняття про адсорбцію, застосування.
- •Фізичні властивості Алотропні модифікації
- •34 Оксиди карбону. Карбонатна кислота та її солі. Якісна реакція. Твердість води та способи її усунення. Кругообіг Карбону в природі.
- •36 Силіцій (4) оксид. Силікатна кислота. Силікати. Поняття про будівельні матеріали.
- •Хімічні властивості силіцій(IV) оксиду
- •37 Загальна характеристика металів.
- •Залежність швидкості реакцій від різних чинників
- •Хімічна рівновага
- •2 Теорія хімічної будови органічних сполук о. М. Бутлерова
- •3 Класифікація органічних сполук. Поняття про функціональні групи. Ізомерія
- •Класифікація
- •Найважливіші класи органічних сполук
- •4 Електронна будова атома Карбону. Основний і збуджений стан атома Карбону.
- •5 Алкани.
- •6 Фізичні і хімічні властивості насичених вуглеводнів. Добування, застосування
- •16 Одноатомні спирти
- •17 Фізичні та хімічні властивості одноатомних спиртів. Застосування. Отруйність спиртів та їх згубна дія на організм людини.
- •18 Багатоатомні спирти. Етиленгліколь і гліцерин
- •24 Одноосновні карбонові кислоти
- •Значення жирів
- •28 Мила
- •Класифікація
- •Добування:
- •30 Амінокислоти
- •Класифікація
- •Класифікація
- •Хімічні властивості
- •Рибосомний синтез
- •Нерибосомний синтез
- •33 Вуглеводи. Глюкоза. Сахароза
- •Класифікація
- •34 Полісахариди
- •35 Крохмаль і целюлоза
- •36 Синтетичні високомолекулярні речовини. Полімерні матеріали. Синтетичні волокна і синтетичні каучуки, утворення гуми. Застосування полімерних матеріалів
- •37 Генетичний зв*язок між органічними і неорганічними речовинами.
- •40 Хімія і екологія.
36 Синтетичні високомолекулярні речовини. Полімерні матеріали. Синтетичні волокна і синтетичні каучуки, утворення гуми. Застосування полімерних матеріалів
ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНІ СПОЛУКИ (ВМС), або полімери — сполуки з мол м. від декількох тисяч до багатьох мільйонів. До складу молекул ВМС (макромолекул) входять тисячі атомів, з’єднаних хімічним зв’язком. Будь-який атом чи група атомів, які входять до складу ланцюга полімеру, називаються складовою ланкою. Найменша складова ланка, повторюванням якої можна описати будову полімеру, називається складовою повторюваною ланкою.
Назву лінійного полімеру утворюють додаванням префікса «полі»: а) до назви складової повторюваної ланки, яку пишуть у дужках (систематичні назви); б) до назви мономера, з якого одержали полімер (напівсистематичні назви, які IUPAC рекомендує використовувати для найбільш поширених полімерів). Назву складової повторюваної ланки утворюють за правилами хімічної номенклатури.
Класифікація. ВМС класифікують за низкою ознак. За походженням їх поділяють на природні, або біополімери (білки, нуклеїнові кислоти, полісахариди тощо), і синтетичні (поліетилен, полістирол, полівінілхлорид та ін.). За структурою полімерного ланцюга розрізняють: 1) лінійні ВМС, макромолекули яких є відкритими лінійними ланцюгами (напр. натуральний каучук) або витягнутою у лінію послідовністю циклів (напр. целюлоза) (рис. 1а); 2) розгалужені ВМС, макромолекули яких мають лінійний ланцюг з відгалуженнями (напр. Амілопектин.3) сітчасті ВМС — тривимірні сітки, утворені відрізками ланцюгів макромолекул (напр. вулканізований каучук).
Одержання. Природні ВМС, які утворюються в клітинах живих організмів у результаті біосинтезу, можуть бути виділені з рослинної та тваринної сировини за допомогою екстрагування, фракційного осадження та ін. методів. Основні шляхи одержання синтетичних ВМС — полімеризація та поліконденсація. Карбоцепні полімери синтезують полімеризацією мономерів за кратними вуглець-вуглецевими зв’язками. Гетероцепні ВМС одержують поліконденсацією, а також полімеризацією мономерів за кратними гетероатомними зв’язками типу C = O, N = C = O, C ≡ N (напр. альдегіди, ізоціанати, нітрили) або з розкриттям гетероциклічних угруповань (напр. оксидів, олефінів, лактамів).
Використання. ВМС відіграють велику роль у процесах життєдіяльності, а також у різних галузях науки і техніки. Біополімери є основою всіх живих організмів і беруть участь у всіх процесах життєдіяльності. ВМС — основа пластичних мас, хімічних волокон, лаків, фарб, клеїв, герметиків, іонообмінних смол. У медицині полімери застосовують для виготовлення виробів медичної техніки (інструменти, предмети догляду за хворими, матеріали і вироби для пакування ліків), у відновній хірургії для заміни втрачених органів (протези, корпуси і деталі штучних шлуночків та стимуляторів серця, протези кровоносних судин, деталі апаратів «штучна нирка», «серце–легені», замінники кісткових тканин).
Для виготовлення гуми каучук слід переробити, додавши до нього сірку. Цей процес називають вулканізацією. Одержаний матеріал є міцнішим та еластичнішим за каучук-сирець. Для більшої тривкості до гуми додають тканини або металеві дроти (у виробництві автомобільних шин).