4. Числівник. Загальна характеристика як частини мови. Значеннєві та структурні розряди числівників. Типи парадигм кількісних числівників сучасної української літературної мови. Явище нумералізації.

Питання1Числівник - частина мови, що позначає кількість предметів (чітко фіксовану або неозначену) або їх порядок при лічбі. Числівники відповідають на питання скільки? котрий? Числівники поділяються на кількісні і порядкові: кількісні числівники позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Виділяються власне кількісні, дробові, збірні, неозначено- кількісні числівники:власне кількісні числівники називають ціле число або визначену кількість предметів, що не поділені на частини/ Власне кількісні числівники поєднуються у словосполученнях з іменниками, які називають предметі, що піддаються лічбі ( шістнадцять кроликів) збірні числівники визначають кількість предметів як сукупність Кількість збірних числівників обмежена- це слова від двоє до десятеро дробові числівники називають дробове число або певну кількість як частину від цілого (три цілих і дві десятих, дванадцять дві цілих і одна третя). неозначено-кількісні числівники називають точно не визначену кількість предметів (багато років,декілька, кільканадцят), Порядкові позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? (котра? котре? котрі?: шостий, шоста, шосте, шості) За будовою числівники поділяються на прості(один корінь), складні(два кореня) і складені(два і більше простих чи складних числівників.Синтаксичні ознаки: У реченні числівники можуть бути різними членами речення Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, означення, додатка, обставини (Два ведмеді зустрілися у одному лісі).Морфологічні ознаки: Кількісні числівники не мають роду та числа, окрім один(одна,одне); два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори. Порядкові числівники змінюються за родами, числами і відмінками як прикметники: перший (сніг), третій (дзвінок), дев'ятнадцятий поїзд. Явище нумералізації: перехід іншої частини мови до класу числівників.У значенні кількісн. характеристики чого-небудь можуть виступати іменники: тьма,сила,хмара,океан,маса,купа,група.(У світі науки океан проблем).

5. Концепція займенника в традиційній і новітній граматичній теорії. Розряди займенників за значенням та особливості їх відмінювання. Явище прономіналізації.

Займенник – як частина мови об’єдную слова, що вказують на предмети, ознаки або кількість, але не називають їх.

Розряди займенників за значенням.

1.Особові: я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони; ( я – вказує на того, хто говорить, ти – на співбесідника, слухача, він – на особу, яка не бере участі у розмові, або на предмет, про який іде мова)

2.Зворотний: себе; (вказує на особу або на предмет, не має особи, числа, роді, і форми називного відмінка; в реченні виступає у ролі додатка)

3.Присвійні: мій, твій, наш, ваш, його, їх, її, їхній;(вказують на приналежність)

4.Вказівні:той, цей, такий, стільки;(на предмети, їхні ознаки, кількість)

5.Означальні: весь, всякий, кожний, сам, самий, кожен, жодний, інший;

6.Питально-відносні: хто, що, який,чий (не виражають питання про предмети,якості, кількість, а вказують на зв'язок підрядної частини з головною у скл.-підр. реченні);

7.Заперечні: ніхто, ніщо, ніякий, аніхто, аніякий;

8.Неозначені: дехто, дещо, будь-що, будь-який, хтозна-хто(за своєю будовою складні: утворилися від пит. займенників та часток, саме частки дають відтінок неозначеності)

Прономіналізація – це явище переходу інших частин мови у а) займенники; б) прикметники; в) іменники. Займенники мій, твій, свій, наш, ваш змінюються за а) родами і числами; б) числами і відмінками; в) родами, числами і відмінками.