9. Об’єкти та суб’єкти промислового маркетингу.

Промисловий маркетинг — це вид діяльності у сфері матеріального виробництва та промислових послуг, спрямованої на задоволення потреб підприємств, установ та організацій у сировині, матеріалах, комплектуючих виробах, устаткуванні, послугах через обмін, а також на підвищення ефективності виробництва та збуту товарів виробничого призначення (ТВП) шляхом дослідження та задоволення попиту на промислову продукцію та промислові послуги.

Суб’єктами промислового маркетингу є організації-споживачі серед яких можна виділити наступні:

- виробничі під-ва які закуповують товар для його подальшого використання у виробничому процсі;

- Під-ва посередники, шо закуповують товари для подальшого перепродажу;

- Державні установи, шо здійснюють закупівлю товарів для розв’язання різного роду соціальних завдань та виконання урядових програм;

- неприбуткові організації.

Об’єктами промислового маркетингу є товари промислового призначення. До них належать:

- матеріали та деталі

- капітальне майно

- Допоміжні матеріали та послуги.

10. Напрями макросегментування промислового ринку.

У промисловому маркетингу сегментування базового ринку проводиться у декілька етапів:

І Етап. Макросегментування ринку

На першому етапі треба провести макросегментування, яке передбачає ідентифікацію ринків ТПП.

На макрорівні базовий ринок може бути визначений за трьома напрямками:

а) характеристики товару (функції або комбінації функцій). Які існують потреби, функції чи комбінації функцій, які слід задовольнити?

б) характеристики організацій-споживачів (групи споживачів). Які існують різноманітні групи споживачів, потреби яких необхідно задовольнити?

в) технологічний фактор (технології). Які існують технології здатні задовольнити ці потреби?

Рис. Три напрямки визначення базового ринку

11. Стратегічна модель м. Портера.

- метод вибору стратегічних напрямів інноваційного розвитку (інноваційних стратегій) підприємства, який дає змогу виявити й оцінити конкурентні переваги певного підприємства чи виду діяльності (товару) залежно від частки ринку, що вони займають, та рівня їхньої рентабельності. Графічну інтерпретацію цієї моделі представлено на рисунку.

Оцінивши позиціонування підприємства (товару) на ринку, обирають стратегію розвитку: цінове лідерство (досягнення найнижчих витрат і, відповідно, найнижчих цін на ринку); диференціація (товари мають відрізнятися від товарів конкурентів і бути орієнтованими на конкретні групи споживачів); концентрація зусиль на один чи декілька вибіркових сегментів ринку (логічне поєднання перших двох стратегій). Ця модель вказує можливі напрями розвитку як великих підприємств, що контролюють значну частку ринку, так і невеликих, вузькоспеціалізованих, що концентрують свої зусилля на вибіркових сегментах ринку. Вона ж свідчить, що середня позиція є небезпечною. Модель Портера може бути трансформована у матрицю (див. таблицю), зручнішу для практичного використання.

Стратегічна мета	Конкурентні переваги
	Переваги у собівартості	Неповторність товару з погляду покупця
Уся галузь	Цінове лідерство	Диференціація
Один сегмент ринку	Концентрація на ціні	Концентрація на товарі

Стратегію цінового лідерства реалізують шляхом економії на масштабах виробництва, спрощення виробу (без суттєвих втрат якості), підвищення ефективності виробничого процесу. Цим самим створюються високі бар'єри входження конкурентів на цільовий ринок. Її недоліками є: можливе звуження обсягів збуту, цінові війни, ускладнення з підтриманням низьких витрат упродовж тривалого періоду. Стратегію диференціації реалізують шляхом створення товарів, які більшою мірою відповідають попитові конкретних груп споживачів, ніж товари конкурентів. Цим підвищується споживацька привабливість та імідж як самих товарів, так і їхнього виробника. Основні недоліки: великі витрати, можливість функціональної конкуренції, диференційовані товари, як правило, коштують дорожче, ніж звичайні. Стратегія концентрації передбачає спеціалізацію діяльності підприємства переважно на одному сегменті ринку, її реалізують шляхом більш ефективного задоволення попиту цільових споживачів, ніж конкуренти: диференціація товару або (і) цінове лідерство.