- •1. Особливості конструювання залізобетонних балок та плит.
- •2. Підбір перерізу центрально-стиснутих суцільних колон.
- •4. Розрахунок міцності розтягнутих залізобетонних елементів.
- •5. Розрахунок стиснутих залізобетонних елементів з малими ексцентриситетами.
- •6. Особливості розрахунку та конструювання попередньо напружених залізобетонних конструкцій.
- •7. Розрахунок міцності елементів з одиночною арматурою на згинання по нормальному перерізу.
- •8. Підбір перерізу центрально стиснутих наскрізних колон.
- •9. Розрахунок міцності елементів з подвійною арматурою на згинання по нормальному перерізу.
- •10. Розрахунок елементів металоконструкцій, що зазнають згинання.
- •11. Особливості конструювання стиснутих залізобетонних елементів.
- •12. Розрахунок настилів та обрешітки кроквяного покриття.
- •13. Розрахунок елементів кам’яних конструкцій на центральний стиск.
- •Місцевий стиск кам’яної кладки.
- •14. Розрахунок армокам’яних конструкцій з сітчатим армуванням.
- •15. Розрахунок елементів кам’яних конструкцій на позацентровий стиск.
- •16. Методика підбору перерізу прокатних балок.
- •17. Розрахунок з’єднань виконаних кутовими швами.
- •18. Розрахунок з’єднань металевих конструкцій на болтах та заклепках.
- •19. Розрахунок стиснутих залізобетонних елементів з великим ексцентриситетом.
- •20. Розрахунок сталевих кроквяних ферм.
- •21. Методика підбору перерізу складених зварних балок.
- •22. Розрахунок залізобетонних елементів таврового профілю.
- •23. Розрахунок міцності та жорсткості елементів дерев’яних конструкцій при поза центровому стиску та згинанні.
- •Місцевий стиск деревини.
- •24. Конструювання та розрахунок наслінних висячих крокв.
15. Розрахунок елементів кам’яних конструкцій на позацентровий стиск.
Позацентровий стиск є найб. розповсюдженим силовим впливом на кам’яні конструкції. Його сприймають такі конструкції, як стіни, простінки, стовпи та ін. При позацентровому стиску можна побачити 3 хар-ні стадії роботи кам’яної кладки в залежності від величини ексцентриситету. (Рис.1.)
Поява тріщин не призводить до руйнування ел-тів, якщо напруження в стисн. зоні не перевищують граничної величини. Нормами проектування ширина та глибина тріщин регламентуються шляхом встановлення граничних ексцентри-ситетів. Їх найб. значення не повинні перевищувати ео ≤0,9y для осн. сполучень навантажень; ео ≤0,95y для особливих сполучень навантажень. Для стін товщиною 0,25м і менше для осн. сполучень 0,8y, а для особливих 0,85y.
y – відстань від центра ваги переріза до краю переріза в сторону ексцентри-ситету.
При цьому відстань від точки приклад. сили до більш стисн. грані перерізу п.б. не менше 20см. При товщині стін менше 25см слід враховувати випадковий ексцентриситет. Для несучих стін – 2см, для самонесучих – 1см. Якщо розрахунковий ексцентриситет перевищує його граничне значення, то розтягн. зону слід армувати повзд. ар-рою.
При розрахунку позацентрово стисн. ел-тів епюра напружень в стисн. зоні прийм. прямокутною. (Рис.2.)
Несучу
здатність перевіряють за ф-лою:
-
коефіцієнт повздовжнього згину, який
залежить від пружної хар-ки α та гнучкості
λі;
-
коеф., який враховує вплив прогину ел-та
на його несучу здатність при довготривалому
навантаженні;
;
- площа
стисн. зони перерізу, якку визначають
шляхом суміщення центра ваги цієї
частини з точкою прикладання сили
N(зовнішнє
навантаження).
;
w – коеф., який враховує ефект обойми, прийм. по СНіП;
-
ексцентриситет від довготривалого
навантаження
.
Якщо
h>30см
та i>8см,
то
=1.
При визначенні коеф-та повзд. згину для ел-тів з двозначною епюрою напружень гнучкості дозволяється визначати по висоті h, яка = висоті або довжині епюри одного знака.
Якщо ексцентриситет ео ≤ 0,7y, позацентрово стисн. ел-ти розраховують тільки по несучій здатності. В противному випадку необх. перевірити розтягнуту зону на розкриття тріщин. Цей розрахунок виконують по розрахунковим навантаженням при пружній стадії роботи.
- розрах.
опір кладки розтягу при згині.
16. Методика підбору перерізу прокатних балок.
В більшості випадків на балочну клітку діє рівномірно розподілене навантаження, яке при розрахунках зводять до лінійного навантаження на балку настилу, га головну балку чи допоміжну відповідно до площі, що на них припадає.
Розрахунок балок ведуть в тій же послідовності, в якій передається навантаження. Перед підбором перерізу необхідно визначити розрахункові значення зусиль, які діють в перерізах балки за формулами опору матеріалів.
Розрахунок перерізу зводять до того, щоб визначити необхідний номер профілю по сортаменту та перевірити його на міцність, жорсткість, загальну стійкість. Розрахунок ведуть в такій послідовності: 1). визначають, до якої групи конструкцій відноситься даний елемент, що дозволить призначити марку сталі;
2)
визначають необхідний момент опору:
–
в пружній стадії;
–
при пластичних деформаціях. 3) по
сортаменту вибирають профіль (швелер,
двотавр, тощо), в якого
–
пишуть необхідні геометричні
характеристики. 4) перевіряють міцність
підібраного профілю на нормальні та
дотичні напруження з урахуванням
фактичного С1:
,
.
5) З
огляду на достатньо товсту стінку в
прокатних балках перевірку за дотичними
напруженнями виконують тільки для балок
малих прольотів при значних навантаженнях.
6) Перевіряють жорсткість балки:
Прогини
визначають за формулами: 1) для рівномірно
розподіленого навантаження:
2) незалежно
від виду навантаження:
.
Якщо жорсткість балки не забезпечена,
то слід збільшити переріз балки і
перевірити його тільки на жорсткість.
7) В
необхідних випадках переріз балки
необхідно перевірити на загальну
стійкість:
,
де
–
коефіцієнт зниження напруження при
втраті стійкості елементу, що зазнає
згин.
–
момент
опору стиснутого поясу.
