- •31. Особенности российского абсолютизма.
- •32. Арабський халіфат. Основні риси державного ладу.
- •33. Мусульманське право: виникнення та джерела.
- •34. Буржуазна революція в Англії. «Довгий» парламент і його законодавство. «Знаряддя управління» 1653 р.
- •35. «Хабеас корпус» акт 1679 р.: основні положення та історичне значення.
- •36. .«Славна революція» 1688 р. Закріплення конституційної монархії в Англії («Білль про права» 1689 р., «Акт про влаштування» 1701 р.).
- •38. Статті Конфедерації сша 1781 р.
- •39. Конституція сша 1787 р.: основні принципи та система органів державної влади.
- •41. Громадянська війна 1861-1865 рр. В сша та її державно-правові наслідки.
- •40. Білль про права 1791 р. В сша. Загальна характеристика.
- •42. Велика французька революція та її вплив на становлення держави нового типу.
- •43. «Декларація прав людини і громадянина» 1789 р. У Франції: основні положення й історичне значення.
- •44. Державний устрій Франції за Конституцією 1791 р.
- •45. Державний лад якобінської диктатури. «Декларація прав людини і громадянина» 1793 р.
- •46.Особливості буржуазної держави.
- •47. Основні риси буржуазного права.
- •48.Формування буржуазного права у Франції та його кодифікація.
- •49. Цивільний кодекс 1804 р. У Франції.
- •50.Розвиток цивільного буржуазного права в Німеччині.
- •51. Державний лад Німецької імперії за Конституцією 1871 р.
- •52. Законодавство «Нового курсу» ф. Рузвельта.
- •53. Загальні закономірності державно-правового розвитку провідних країн світу в хх ст.
- •54. Альтернативні моделі державно-правового розвитку країн у хх ст.
- •55. Розвиток трудового законодавства в хх ст.
- •56. Зміни у цивільному праві в новітній час.
- •57. Основні тенденції в розвитку кримінального процесу в новітній час.К!
- •58. Розвиток соціального законодавства в хх ст.
- •59. Особливості розвитку парламентаризму в хх ст.
- •60. Зміни в праві після Другої світової війни. Нові джерела та принципи міжнародного права.
48.Формування буржуазного права у Франції та його кодифікація.
Буржуазні революції в Англії та Франції заклали основи принципово нових правових систем. Потреби нового суспільного ладу була покликана обслуговувати буржуазна юстиція. Основні принципові риси буржуазного права легко прослідкувати уже на прикладі “Декларації прав людини і громадянина” (серпень 1789 р.) – одного з перших документів Великої французької революції:
головним правом людини виступає її особиста свобода та безпека.
верховна влада в державі належить народу.
поняття свободи тлумачиться як дозвіл чинити будь-які дії, не заборонені законом.
усі громадяни рівні перед законом.
у галузі карного права вводилися презумпція невинності
громадянам гарантувалися буржуазні свободи думки, слова і друку.
громадянам було надано право брати участь у визначенні розмірів оподаткування та право притягнення до звіту і відповідальності посадових осіб.
проголошувалася недоторканність та святенність приватної власності, рівний захист прав власності усім членам суспільства.
Сучасне буржуазне право розвиває і розширює ці принципові положення, не заперечуючи їх суті. Загалом же, сучасна концепція прав людини визнає за усіма людьми певні природні та невід’ємні права (на життя, власність, свободу пересування, вибір місця перебування і проживання, на участь в управлінні державою, на отримання достовірної інформації тощо).
Як правило, об’єм цих прав встановлюється міжнародними документами і конвенціями. Вони не можуть довільно бути відмінені чи обмежені, а обов’язки – розширені державними актами. Крім того, ці права у разі потреби мають судовий захист, незалежно від характеристик особи, яка потребує захисту. Привілеї тих чи інших соціальних груп, чи дискримінація людей за расовими та іншими ознаками не допускаються, пільги та переваги для окремих груп (інвалідів, пенсіонерів) можуть бути встановлені лише у відповідності з законом.
За час революції склалося у своїх основних рисах буржуазне право, яке виникло разом із буржуазною державою. Будучи історично прогресивним типом права, воно замінило собою віджиле феодальне право, закріпило нові виробничі відносини. Але, виражаючи волю панівного класу, буржуазне право було по своїй суті експлуататорським, хоча, на відміну від рабовласницького і феодального, воно рядилося в тогу формальної рівності всіх перед законом. В основу зобов'язального права лягли принципи свободи і рівності, які заклали юридичний фундамент для обгрунтування свободи договору і рівності сторін. Зрозуміло, ця фразеологія не могла приховати експлуататорської сутності так званої свободи підприємництва, що насправді являла собою свободу гноблення й експлуатації. В галузі кримінального права відбулися великі зміни. У ході революції буржуазія висунула прогресивні принципи кримінального права і процесу, вперше сформульовані ще в Декларації прав людини і громадянина 1789р. Був виданий перший кримінальний кодекс, який закріпив буржуазні принципи кримінального права і кримінального судочинства. Він установлював суворі санкції за зазіхання на священне право приватної власності. Будь-який виступ проти існуючого порядку влади тягнув за собою особливо жорстокі покарання, які носили застрашливий характер. Створення єдиної національної правової системи французька буржуазія вважала головним завданням революції 1789-1794 рр. Воно супроводжувалося рішучою ламкою феодальних відносин, реалізацією вже в ході революції нових правових установок. З самого початку йшлося не лише про створення нового законодавства, але й систематизацію його. Про це свідчать спроби кодифікації, початі в ході революції. Ще в серпні 1790 р. Установчі збори прийняли резолюцію, відповідно до якої «цивільні закони повинні бути об'єднані і реформовані законодавцем, який мусить скласти загальний кодекс простих законів, ясних і відповідних конституції». Положення про розробку цивільного кодексу було включене й у Конституцію 1791 р. У 1793, 1794, 1796 роках були запропоновані проекти Цивільного кодексу. Проте ці спроби не призводили до позитивних результатів. Першим був прийнятий цивільний кодекс, який увійшов в історію як Кодекс Наполеона у 1804 р.
