61. Циклічність як форма руху ринкової економіки.

Макроекономічна рівновага – явище нестабільне. Її порушення пов’язані з трьома основними причинами: циклічним розвитком економіки, неповною зайнятістю й інфляцією. Циклічність економічного розвитку – це регулярні коливання рівнів ділової активності, при яких зростання активності (виробництва) замінюється спадом, який, у свою чергу, потім замінюється зростанням. ЇЇ характеризують підйоми і спади в економіці, що періодично повторюються протягом ряду років.

62. Безробіття, його рівень та наслідки.

Безробіття, так само як і інфляцію, ми розглядаємо як явище, що засвідчує порушення рівноваги, тобто як результат певних макроекономічних коливань. Щоправда, як буде показано далі, не всяке безробіття є порушенням або відхиленням від норми. Оскільки воно спостерігається в усіх країнах ринкової кономіки і в різні часи, то його можна певною мірою також вважати своєрідною нормою. Наявність безробіття є свідченням недовико-ристання ресурсів суспільства, а отже, і чинником, що діє в бік зменшення ВНП, сукупної пропозиції. По-друге, безробіття - це, окрім усього, певна кількість людей із меншою платоспроможністю, що спричиняє зменшення су-купного попиту. Отже, безробіття впливає на макрорівновагу з двох боків: і з боку попиту, і з боку пропозиції. Досвід засвідчує: певний відсоток безробіття існує зав- жди. Покладаючись на цей безперечний факт, можна висловити припущення, що певний рівень безробіття є нормою, певною мірою природним явищем. Щоб зрозуміти природність певної нор- ми безробіття, слід розглянути основні потоки на ринку праці: Знайшли роботу або повернулися на старі робочі місця ПРАЦЕЗДАТНІ Втратили роботу надовго че-рез структурні зміни або скорочення залишили роботу за власним бажанням Вийшли зі складу Повертаються до працездатних (пен- роботи сіонери, матері, що доглядають дітей) Вперше шукають роботу Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку. Значним недоліком такої методики розрахунку полягає у заниженні реального числа безробітних, оскільки в країнах, де соціальна допомога безробітним низька або де-факто відсутня, багато осіб не реєструються як безробітні на біржі праці. Згаданий феномен також спостерігається у сільських регіонах, де працездатне населення займається обробленням (власної) землі, що не охоплюється статистикою як діяльність господарювання.

63. Види і причини безробіття. Засоби держави по обмеженню безробіття. Стан ринку праці і безробіття в Україні.

Деякі країни, зокрема Швеція, мають великий досвід у подоланні структурного безробіття. Він засвідчує, що як запобіжні та протидіючі безробіттю засоби ефективно спрацьовують: а)гнучка система освіти, здатна орієнтуватись на змінюваний попит; б)територіальна мобільність робочої сили; в)бюджетно-податкова політика, спрямована на створення нових робочих місць; г)доступність інформації про стан ринку праці; д)широка мережа закладів, де ведеться перекваліфікація працівників відповідно до нового типу. Циклічне безробіття прийнято розглядати як безпосередній наслідок недостатнього попиту. Фактично модель циклічного безробіття вже була розглянута тоді, коли аналізувався кейнсіанській погляд на безробіття. Розміщення лінії сукупного попиту (AD) нижче того рівня, який забезпечує повну зайнятість, пояснювало феномен циклічного безробіття.

Періоди збільшення споживчих витрат збігаються із зменшенням рівня безробіття, а у період скорочення витрат рівень безробіття збільшувався. Особливих рис набуває безробіття у постсоціалістичних країнах. Це невідповідність визнаного(офіційного) і реально існуючого безробіття та у хронічному незаповненні вакантних робочих місць. До чинників, які діятимуть у бік скорочення безробіття, можна віднести: 1) безмежність незадоволеного попиту і можливість створення нових робочих місць у багатьох сферах, особливо у сфері послуг; 2) дотеперішня нерозвиненість приватного сектора і наявність тіньової економіки, які в разі зняття адміністративних пут зможуть залучити значну частину непрацюючих; 3) традиційно низький рівень зарплати і слабкість профспілок, які не можуть домогтися підвищення загального рівня зарплати і пов'язане з цим обмеження попиту на працю. Сезонне безробіття обумовлене сезонними коливаннями в обсягах виробництва у певних галузях (сільське господарство, риболовля, туристичне обслуговування тощо). Технологічне безробіття викликається впровадженням у виробництво нових “безлюдних” технологій. Ці форми складають вимушене, або надлишкове безробіття. Циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок коливань економіки. В фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.

Сезонне безробіття — результат природних коливань кліматичних умов протягом року або коливань попиту. Зникає протягом року.

Панельне безробіття (у розумінні монетаристів — природне безробіття): відсоток безробіття, який неможливо усунути навіть при найкращому розвитку кон'юнктури. Цей вид безробіття виникає внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття. Це та група безробітних, які не можуть знайти роботу в зв'язку з кваліфікацією, віком, станом здоров'я, місцем проживання або недостатнім бажанням до праці. Отже, це особи, відрізані від ринку праці.

Фрикційне безробіття виникає, коли робочі тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.

Структурне безробіття — виникає в результаті зміни структури економіки, наприклад, внаслідок технологічної революції.