Формати для виведення даних функціями форматного виведення

Специфіка­тор (остання літера)		Типи даних та відображення	Вирівню­вання	Префікси формату
c s d x X o u	Система числення | Знаки	Цілі Символ char Рядок *char Цілі зі знаком int, long Цілі без знака Шістнадцяткові, Те саме, великими Вісімкові Десяткові	[-] [-] [+] [ ] [-] [#]	[l] [N] [F] [l] [N] [F]
f е E g G	Формат подання	З плаваючою точкою Фіксована точка Експоненційний Те ж з великим E Найкоротший f│e Найкоротший f│E	[-] [+] [#] [ ]	[.точність] [L]
P	Покажчики У форматі адреси			[N] [F]

Умовні позначення:

Нахилені квадратні дужки [] – ознака факультативності або необов’язковості конструкції;

[-] – зміщення результату перетворення до лівої межі поля виведення;

[+] – виведення знака перед числом;

[ ] – пропуск замість плюса або виведення мінуса;

[#] – кодове подання з початковими або кінцевими нулями;

[l] – префікс довгого формату, який визначає подання даних для більш довгих форматів;

[ширина] – визначає мінімальне число знаків або символів виведення.

[точність] – визначає число цифр після десяткової точки для фор­матів f, e і E або число значущих цифр для форматів g і G. Округлення виконується шляхом відкидання молодших розрядів. За умовчання приймається точність в шість десяткових цифр.

В версіях мови C, реалізованих на ранніх персональних ком­п’ю­терах типа IBM PC, на додачу до стандартних специфікаторів мови C можуть вказуватися спеціальні префікси посилань при виведенні:

[N] - визначає аргумент у вигляді вказівника типа near;

[F] - визначає аргумент у вигляді вказівника типа far.

Ці префікси можуть використовуватися при роботі з рядками в форматі %s і %p, тому що звертання до рядків завжди реалізуються в формі вказівників.

При виконанні функції printf рядок формату передається в вихідний файл без змін до одержання першого символу %. Після чого виконується перетворення чергового операнда у відповідності з поточним форматом, результат цього перетворення також розміщується в вихідному файлі.

Завдання на роботу

Завдання на підготовку до роботи на комп’ютері:

1. Визначити варіант завдання для основної задачі за Табл.3.2.

2. Ознайомитись з шаблоном програмного проекту spLb1. Настроїти відповідні дані в програмному проекті на мові С.

Таблиця 3.2

Варіанти завдань для запису асемблерної вставки виразу до контрольної функції

№ вар.	Операції	Тип даних аргументів	Тип результатів	Тип повертання
1	с=а+b - c * d	float	float
2	с=а+b / c * d	int	int
3	с=а+b % c * d	short	short
4	с=а+b * c - d	long	long
5	с=а+b * c / d	double	double
6	с=а+b - c * d	char	char
7	с=а+b / c * d	float	float
8	с=а+b % c * d	int	int
9	с=а+b * c - d	short	short
10	с=а+b * c / d	long	long
11	с=а+b - c * d	double	double
12	с=а+b / c * d	char	char
13	с=а+b % c * d	float	float
14	с=а+b * c - d	int	int
15	с=а+b * c / d	short	short
16	с=а+b - c * d	long	long
17	с=а+b / c * d	double	double
18	с=а+b % c * d	char	char
19	с=а+b * c - d	float	float
20	с=а+b * c - d	int	int

3. Настроїти програми з модуля виведення, щоб вони давали можливість відображувати потрібні типи даних так, щоб забезпечити відповідність специфікаторів виведення типам і кількості даних функціональних полів. Перед початком заняття показати викладачу текст вставки на мові Асемблера.

Завдання на роботу на комп’ютері

4. Вставити до процедури main(…) у файлі spLb1.cpp проекту spLb1. dsp задане за варіантом присвоювання, та опис і ініціалізацію даних з відповідними іменами;

5. Вставити виклик функції printf() для перевірки відповідності результатів вхідним даним;

6. Вставити до процедури main(…) у файлі spLb1.cpp проекту spLb1. dsp відповідну вставку на мові Асемблера;

7. Вставити ще один виклик функції printf() для перевірки відповідності результатів вхідним даним.

8. Побудувати програмний проект, ввівши програмні модулі у відповідні файли проекту і налагодити синтаксис.

9. Побудувати виконавчий модуль тестової програми і налагодити змістовне виконання програми.

10. Одержати результати виконання, проаналізувати їх і зробити висновки.

11. Перевірити результати шляхом перегляду за кроками, починаючи з точки призупинки.

12. Показати результати викладачу.

Завдання на самостійну роботу: повторити матеріал лекції; вивчити основні поняття.

/В.І.Пустоваров/