Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Питання з "Фінанси".doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
161 Кб
Скачать
☆

3.Поняття фінансової системи, її структура та принципи побудови

Фінансова система – це сукупність відокремлених, але взаємопов’язаних між собою сфер і ланок фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу і перерозподілу ВВП з метою формування і використання фін. ресурсів для задоволення суспільних потреб.

Фінансову систему можна розглядати за внутрішньою будовою та організаційною структурою.

Внутрішня структура складається із:

  1. сфер — узагальнена за певною ознакою сукупність фінансових відносин;

  2. ланок — відокремлена частина фінансових відносин.

Виділяють такі 4 сфер:

  1. Сфера фінансів суб'єктів господарювання відображає рух грошових потоків підприємств.

  2. Сфера державних фінансів характеризує фінансову діяльність держави,

  3. Сфера міжнародних фінансів відображає перерозподільчі відносини та централізацію ресурсів на світовому рівні.

  4. Сфера фінансового ринку охоплює кругооборот фінансових ресурсів як специфічного товару.

Відокремленою ланкою фінансової системи виступає страхування.

За організаційною структурою — фінансова система — сукупність — фінансових органів та інститутів, які здійснюють управління грошовими потоками.

Структура фінансової системи визначається такими принципами:

  • Єдність — ґрунтується на єдиній економічній і політичній основі суспільства, погоджених засадах фінансової політики, що реалізуються через фінансову систему;

  • Функціональне призначення — передбачає, що в кожній ланці фінансової системи вирішуються певні завдання специфічними методами, існують відповідні фонди грошових коштів і апарат управління.

4.Характеристика сфер і ланок фінансової системи

1. Фінанси СГ виступають базовою основою всієї фін. системи, оскільки саме тут створюється ВВП, який виступає об’єктом фін. відносин.

1.1 Фінанси комерційних підприємств працюють на засадах комерційного розрахунку, який передбачає отримання прибутку (доходу), відшкодування за рахунок власних коштів всіх затрат по основній діяльності, а також по її розширенню і розвитку. Комерційні підприємства є основними платниками податків в бюджет а також внесків в державні цільові фонди.

1.2 До некомерційних установ належать такі, які надають послуги, виконують роботи безкоштовно або за символічну плату, яка не відшкодовує їх видатків. Це лікарні, поліклініки, школи, дитячі дошкільні установи, музеї, середні і вищі навчальні заклади.

1.3 Фінанси громадських організацій та доброчинних фондів. Вони являють собою добровільні об'єднання громадян за професіями, інтересами, захопленнями. Головним джерелом доходів таких організацій є: вступні і членські внески, добровільні і спонсорські пожертвування.

2. У сфері державних фінансів грошові потоки відображають відносини перерозподілу ВВП.

Основними ланками державних фінансів є:

2.1 Бюджетна система: державний бюджет та місцеві бюджети.

2.2 Цільові фонди держави призначені для фінансування певних потреб і видатків держави, які мають особливе значення для економічного і соціального розвитку суспільства. Специфіка цільових фондів полягає у їх цільовому призначенні та чітко визначених джерелах формування.

2.3 Державний кредит характеризує відносини, при яких держава виступає позичальником, а кредиторами — юридичні й фізичні особи цієї та інших країн, уряди інших країн, міжнародні організації та фінансові інститути.

2.4 Фінанси державного сектора економіки відображають відносини, що характеризують грошові потоки на підприємстві й відображають процеси формування, розподілу і перерозподілу його доходів.

3.Фінансовий ринок - важлива забезпечуючи сфера складової фінансової системи.

3.1 Ринок грошей, на якому здійснюється купівля – продаж фінансових інструментів з терміном обороту до 1 року

3.2 Ринок кредитних ресурсів є формою залучення тимчасово вільних коштів на інвестиційні та інші потреби

3.3 Ринок ц.п - це мобілізація коштів на потреби господарської діяльності через випуск і реалізацію цінних паперів, які є гарантом повернення вкладених коштів і одержання доходу.

3.4 Ринок фінансових послуг

4. Сфера міжнародних фінансів відображає перерозподільні відносини на світовому рівні.

4.1 Фінанси міжнародних організацій характеризують формування і використання коштів цих фондів.

4.2 Міжнародні фінансові інститути надають фінансову допомогу іншим країнам, здійснюють перерозподіл фін. ресурсів

4.3 Міжнародні розрахунки характеризують рух вартості між окремими країнами та базується на валютному регулюванні.

5.Організація фінансів СГ

Фінанси суб’єктів господарювання представляють фінанси комерційних підприємств, і фінанси некомерційних установ і організацій.

Фінанси підприємств – це розподільні відносини, що пов’язані з рухом грошових коштів, формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів, призначених для забезпечення процесу відтворення.

Фінанси п- в виражають розподільні відносини, що виникають

  1. між засновниками п – в, в процесі формування статутного капіталу, призначеного для придбання виробничих фондів;

  2. між суб’єктами господ. д-сті під час розрахунків з постачальниками і покупцями;

  3. між підприємством і його працівн. в процесі отримання соц. благ, матеріальн. заохочення, випуску і розміщення акцій;

  4. між п-ом і його філіями з приводу розподілу і перерозподілу прибутку, обор. коштів;

  5. між п-ом і інституціями фінансового ринку з приводу розміщення власних цінних паперів;

  6. між п-ом і фінансовою системою держави при сплаті податків і неподаткових платежів до бюджету;

  7. між п-ом і банківською системою при отриманні і погашені кредитів;

  8. між п-ом і страховими кампаніями при страхуванні майна, окремих категорій працівників.

Підприємництво – це самостійна ініціативна, систематична на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт організація підприємницької діяльності базується на таких принципах:

  • вільний відбір видів діяльності;

  • вільний найм працівників;

  • вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів;

  • самостійне здійснення ЗЕД;

Ефективність господарювання визначається шляхом співставлення доходів і витрат, можливі такі ситуації:

  1. доходи = витратам – самоокупність;

  2. доходи < витратам – збитковість, банкрутство;

  3. доходи > витратам – прибутковість.