10.Показники міжнародної економічної діяльності країни.

У практиці порівняльного макроекономічного аналізу голов. показником розвитку нац. економік є ВНП на душу населення. За ним країни поділяються на 3 групи: економіка має низький рівень доходів на душу населення; середнього рівня; з високим доходом.Показник розвитку економік є показник заборгованості. Це агрегатний показник, який визначається через порівняння 4 конкретних показників з їх граничними значеннями: співвідношення зовнішнього боргу і ВНП(50%), боргу і експорту товарів і послуг(75%); приросту боргу і експорту (30%); приросту боргу за рахунок нарахування % щодо експорту(20%).Якщо 3 з 4 показн. країни перевищили граничний рівень, вона вважається країною з високим рівнем заборгованості.

Рівень, або ступінь, інтернаціоналізації нац.-ної економіки необх. визначати такими показниками:

1) обсяг інтернаціоналізованого (міжнародного) виробництва товарів послуг і темпи його зростання у порівнянні з обсягами і темпами зростання валового продукту в світі;

2) обсяги і динаміка прямих іноземних інвестицій в порівнянні з обсягами і динамікою всіх інвестицій (і вн, і міжнародних);

3) обсяги і динаміка міжнародної централізації капіталу у порівнянні із загал. даними про централізацію капіталу);

4) обсяги і динаміка великих, складних комплексних міжнародних інвестиційних проектів у порівнянні із загальними масштабами подібних проектів (вн і міжнародних);

5) обсяги всієї міжнародної торгівлі товарами і послугами і темпи її зростання у порівнянні з валовим продуктом;

6) дані про міжнародні операції з патентами, ліцензіями, ноу-хау;

7) обсяги і динаміка міжнар. операцій банків та ін. кредитних установ у порівнянні із загальними обсягами і динамікою усіх їх операцій;

8) обсяги і динаміка міжнародних фондових ринків у порівнянні із загальними розмірами цих ринків і темпами їх зростання,;

9) обсяги і динаміка валютних ринків у порівнянні із загальними масштабами грошових ринків.

Визначити можна заг. індекс інтернаціоналізації у суч. світ. економіці, його динаміку і тенденції.

12.Структура міжнародної економіки.

Функціонально міжнародна економіка поділяється на мікро- та макроекономіку.

Міжнародна мікроекономіка — це частина теорії міжнародної економіки, що вивчає закономірності міждержавного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва та ринкові характеристики — попит, пропозицію, ціну тощо.

Міжнародна макроекономіка — це частина теорії міжнародної економіки, що вивчає закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства загалом.

13.Основні поняття та показники міжнародної торгівлі.

Міжнародна торгівля – сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що являє собою сукупність зовнішньої торгівлі усіх країн світу

Основними показниками міжнародної торгівлі є експорт, імпорт, торговельне сальдо, торг-ний оборот, платіжний баланс, торговельний баланс.

Експорт — це вивезення з країни товарів, капіталу, цінних паперів, послуг тощо для реалізації на зовнішньому ринку. Вивезення з країни товарів, які раніше були ввезені до неї, без їхньої переробки називається реекспортом. Імпорт — це ввезення до країни товарів з-за кордону для реалізації на внутрішньому ринку. Отже, міжнародна торгівля складається з двох зустрічних потоків товарів і послуг. Торговельне сальдо означає вартісну різницю між обсягами імпорту та експорту, а торговельний оборот — суму вартісних обсягів експорту та імпорту.

Платіжний баланс країни відображає співвідношення валютних надходжень з-за кордону та її закордонних платежів за певний час.

Поняття "платіжний баланс" країни ширше, ніж поняття "торговельний баланс".

Термін "торговельний баланс" можна застосовувати до торгівлі лише товарами і до сумарної торгівлі товарами та послугами. Прибуток від торгівлі – екон ефект, який отримує кожна з країн, що приймає участь у торгівлі, якщо кожна з них спец-ся на торгівл тим товаром, у вир-ві якого вона має відносну перевагу.

Умови торгівлі – відношення експортних та імпортних цін конкретного товару країни в цілому або групи країн.

Еластичність імпорту – зміна попиту на імпорт, внаслідок зміни умов торгівлі.

Еластичність експорту – зміна пропозиції товарів на експорт, внаслідок зміни умов торгівлі.

14.Еволюція теорій розвитку міжнародної торгівлі. Перші спроби пояснити причини міжнародної торгівлі та розробити рекомендації щодо зовнішньоторговельної політ були здійснені ще в 15 столітті європейськими вченими. Саме тоді з´явилися перші концепції міжнар. торгівлі, які отримали назву теорій меркантилізму.

Відрізняють ранній та пізній меркантилізм.

1)Ранній меркантилізм (У. Стаффорд, Г. Скаруффі). Виник наприкінці XV століття та ґрунтувався на доктрині «грошового балансу», тобто нагромадженні грошей внаслідок вивезення товарів при забороні або обмеженні вивозу грошей. «Більше продавай, менше купуй».

2)Теорія пізнього меркантилізму (Т. Мен, А. Серра, А. Мокрет´єн). Базується на доктрині «активного торговельного балансу», який можна було забезпечити шляхом активізації зовнішньої торгівлі при перевищенні доходів від експорту порівняно із витратами на імпорт, а також у результаті розвитку посередницької торгівлі.

3) Основи ж класичної теорії міжнародної торгівлі були закладені наприкінці XVIII — початку XIX століття відомими англійськими економістами Адамом Смітом та Девідом Рікардо. А. Сміт сформулював теорію абсолютних переваг, а Д. Рікардо — теорію відносних переваг.

4) Теорія факторів виробництва (Е.Хекшер, Б.Олін). Згідно з теорією Хекшера-Оліна, країна об´єктивно буде орієнтуватися на вивезення тих товарів і послуг, для спеціалізації на яких у неї є порівняно кращі фактори виробництва, і навпаки - в імпорті переважатимуть товари й послуги, які у даній країні відносно дефіцитні.

5)У структурі міжнародної торгівлі постійно відбуваються зміни. Серед новітніх теорій концепція реверсу факторів виробництва, концепція внутрішньо-галузевої міжнародної торгівлі, концепція Самуельсона, концепція Рибчинського та теорія Портера.