77.Визначення скп установлення лінії візування.

Тахеометр приводять у робочий стан, розташувавши один із підіймальних гвинтів підставки у створі з візирною віссю зорової труби, яку спрямовують на марку чи перехрестя автоколіматора. Перехрестя сітки ниток зорової труби суміщають з центром марки або перехрестям автоколіматора і відлічують горизонтальний і вертикальний круги. Підіймальним гвинтом, що розташований у створі з візирною віссю зорової труби, задають поздовжній нахил тахеометра, наприклад, об'єктив зорової труби опускається донизу. Обертаючи той самий гвинт у протилежному напрямку, повертають прилад у попередній (робочий) стан, суміщають перехрестя сітки ниток зорової труби з центром марки авто- коліматора і відлічують горизонтальний і вертикальний круги. Потім згаданим підіймальним гвинтом нахиляють тахеометр так, щоб об'єктив зорової труби піднявся догори, повертають його тим самим гвинтом у попередні (робочий) стан, суміщають згадані перехрестя і відлічують горизонтальний і вертикальний круги. Таких прийомів виконують декілька, наприклад, п'ять. Такі самі дії і у такому самому обсязі виконують, задаючи "бокові" нахили тахеометра - ліворуч і праворуч - одним із пі- діймальних гвинтів, що не були задіяні під час поздовжніх нахилів приладу. Круги відлічують щоразу після повернення тахеометра у попередній (до нахилу) стан. Нахили не повинні перевищувати діапазон дії компенсатора нахилу приладу.

78.Визначення СКП вимірювання віддалей.

Значення середньої квадратичної похибки вимірювання ліній тахеометром зазвичай наводять у експлуатаційній документації, яка передається разом із приладом. Цю похибку визначають в результаті багаторазових (не менше ніж 10) вимірювань не менше від трьох ліній, довжина яких еталонована. Довжини ліній повинні рівномірно вкладатися у діапазон вимірювання віддалей тахеометром.

79.Визначення СКП вимірювання горизонтального та вертикального кутів.

Середню квадратичну похибку вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів визначають на коліматорному або автоколіматорному стенді. Виконують багаторазове (не менше від шести прийомів) вимірювання горизонтального кута, що має 90±30°. Під час вимірювання вертикального кута тією самою кількістю прийомів візирний промінь повинен бути нахилений до горизонту не менше ніж на +20°.

Середню квадратичну похибку визначають окремо для горизонтального тУт і вертикального тив кутів. Її значення не повинно перевищувати допустимих величин, які вказані у експлуатаційній документації.

80.Дослідження приладової поправки.

Внутрішньо-крокову похибку інтерполяції у межах одного періода растра досліджують, застосовуючи «взірцевий» теодоліт, який має вищий клас точності вимірювання кутів порівняно з досліджуваним електронним тахеометром. Наприклад, для дослідження тахеометра ОТ8-233 можна використати теодоліт ЗТ2КП. Досліджуваний тахеометр і теодоліт встановлюють співвісно зоровим трубам - труба в трубу. Прилади приводять у робочий стан і фокусують зорову трубу теодоліта на нескінченність. Перехрестя сітки ниток зорової труби електронного тахеометра суміщають із перехрестям сітки ниток зорової труби теодоліта. Відлічують, наприклад, горизонтальний круг обох приладів. Навідним гвинтом горизонтального круга змінюють відлік в електронному тахеометрі на 10", а навідним гвинтом теодоліта суміщують зображення його сітки ниток з сіткою ниток тахеометра. Відлічують у теодоліті. Вимірювання повторюють щоразу збільшуючи (зменшуючи у зворотному ході) відлік електронного тахеометра у межах найменшого періоду диска растра.