- •1.Короткий нарис розвитку креслення та інженерної графіки.
- •2.Креслярські приналежності.
- •3.Креслярські інструменти.
- •4.Стандарти і вимоги до проектно-конструкторської документації.
- •1) Машинописним на одній стороні аркуша через два інтервали. Висота шрифту не менш як 2,5 мм, стрічка тільки чорного кольору;
- •2) Рукописним — основним креслярським шрифтом з висотою літер не менш як 2,5 мм, чорною тушшю;
- •3) Друкарським — із застосуванням друкарських і графічних пристроїв, комп’ютерів.
- •6.Масштаби і лінії креслення.
- •5.Формати, рамка й основний напис
- •Основні формати
- •Основні масштаби
- •7.Шрифти креслярські.
- •8.Рекомендації з виконання креслень.
- •9.Проведення паралельних і перпендикулярних ліній.
- •10.Розподіл відрізка прямої на рівні частини.
- •11.Побудова і розподіл кутів.
- •12.Побудова плоских фігур.
- •13.Пошук центра окружності чи дуги і визначення їхніх радіусів.
- •14.Розподіл окружності на рівні частини і побудова правильних багатокутників, що вписані.
- •15.Загальні відомості про ппп AutoCad.
- •16.Поняття “креслення” в системі AutoCad.
- •17.Створення нового креслення.
- •18.Загальні принципи настроювання.
- •Створення середовища для роботи
- •Вибір формату представлення числових значень координат крапок, лінійних і кутових величин
- •19.Засоби організації креслення.
- •Системи координат
- •Одиниці виміру
- •Графічні примітиви
- •20.Засоби креслення.
- •21.Точка (point).
- •23.Багатокутник (polygon).
- •Inscribed in circle (і) - вписує багатокутник у коло даного радіуса;
- •24.Прямокутник (rectangle).
- •25.Дуга (arc).
- •26.Коло (circle).
- •Isocircle - будує ізометричне коло в поточній ізометричній площині креслення.
- •28.Багаторядковий текст (multiline text).
- •29.Однорядковий текст (single line text).
- •30.Алгоритм та його властивості.
- •32.Основні види обчислювальних процесів.
- •33.Технологія побудови блок-схем алгоритмів за допомогою Microsoft Visio Drawing.
- •34.Загальні відомості про графічний редактор Paint.
- •37.Створення презентації.
- •38.Режим перегляду презентаций.
- •39.Додавання нового слайда.
- •40.Додавання заміток доповідача.
- •41.Режим відтворення слайдів.
- •42.Текстові об’єкти.
- •43.Робота з діаграмами.
- •5. Коли зовнішній вигляд діаграми остаточно визначений, клацніть де-небудь за її межами. У результаті діаграма з'явиться в презентації, і будуть відновлені меню і панелі інструментів PowerPoint.
- •44.Створення web – сторінок.
- •45.Теги html.
- •46.Основні засоби мови html.
- •47.Найпростіше форматування тексту.
- •48.Керування вирівнюванням тексту.
- •49.Оформлення абзаців.
- •50.Оформлення заголовків.
- •51.Основні способи застосування графіки.
- •52.Графічні ілюстрації.
- •53.Зображення – карта.
- •54.Графічні формати Інтернету.
- •55.Графічні елементи оформлення Web – сторінок.
- •56.Горизонтальна лінійка.
- •57.Кольорове оформлення.
- •58.Гіперпосилання на Web- сторінках.
- •59.Внутрішні гіперпосилання.
- •60.Гіперпосилання в межах сайту.
- •61.Зовнішні гіперпосилання.
- •62.Оформлення кнопок.
- •63.Підготовка динамічно працюючих кнопок.
- •64.Динамічні web - сторінки на основі JavaScript.
- •64.Рецепт блинчиков.
53.Зображення – карта.
1. Спочатку малюнок упроваджується на веб - сторінку звичайним образом, з допомогою тега <IMG>:
<IMG SRC="Images/computer.gif" WIDTH="451" HEIGHT="310"
BORDER="0" ALT="ATARI-800">
2. Потім необхідно установити в цьому тегі атрибут USEMAP=.
Його значення повинне містити ім'я карти графічних посилань, з випереджувальним знаком #, Якщо карта ще не створена, як у нашому випадку, то їй можна дати будь-яке ім'я:
<IMG SRC="Images/computer.gif" WIDTH="451" HEIGHT="310" BORDER="0" ALT="ATARI-800" USEMAP="#compmap">
3. Тепер потрібно створити власне карту посилань. Узагалі говорячи, ця карта може розташовуватися де завгодно, хоч в іншому файлі — тоді в атрибуті USEMAP= потрібно буде вказати, крім імені карти, ім'я цього файлу, наприклад: “mapfile.html#mymap”. У нашому випадку давайте розмістимо її наприкінці цього ж файлу.
4. Карта графічних посилань починається з тега <МАР> і завершується закриваючим тегом</МАР> . У теге <МАР> варто установити (обов'язково!) єдиний можливий атрибут NAME=. Його значенням повинне бути ім'я карти, на яке ми посилалися в теге <МАР> (за допомогою атрибута USEMAP=). У даному випадку це повиннео бути ім'я "compmap":
<МАР NAME="compmap">
5. Між тегами <МАР> і </МАР> повинна знаходитися основна частина карти. Вона складається з декількох тегов <AREA> , кожний з яких визначає активну область малюнка. (При щиглику миші на “активних областях” може відбуватися переміщення по гіперпосиланню, а інша частина зображення нічим не відрізняється від звичайного малюнка.) У даному випадку нам потрібно визначити три такі “активні області”: зображення монітора, комп'ютера і дисководу.
6. “Активні області” можуть бути або прямокутної форми, або круглої, або багатокутної. Це визначається установкою значення атрибута SHAPE= у теге <AREA> (він уживається без закриваючого тега). Якщо значення цього атрибута — "rect", область буде прямокутної, якщо "circle" — круглої, а якщо "poly" — багатокутної.
7. Далі починається саме неприємне в складанні карти графічних посилань: потрібно визначити координати кожної з активних областей і записати їхній як значення атрибута COORDS=. Якщо “активна область” прямокутна, то варто вказати координати лівого верхнього її кута і правого нижнього. Місце розташування будь-якої крапки на малюнку може бути визначене за допомогою двох чисел — її горизонтальної і вертикальної координат. Сама ліва верхня крапка на малюнку має координати “0,0”. Чим більше горизонтальна координата, тим правіше розташована крапка, і, відповідно, чим більше вертикальна координата, тим крапка нижче. Наприклад, якщо малюнок має розмір 400х300 крапок і нам потрібно визначити прямокутну активну область, що займає його лівий верхній кут і половину ширини, що має, і висоти малюнка, ми повинні будемо написати наступне:
<AREA SHAPE="rect" COORDS="0,0,200,150">
У цьому записі атрибут COORDS= визначає прямокутник за допомогою двох крапок: одна з них має координати “0,0”, тобто лівий верхній кут, а інша — “ 200,150”, тобто це центральна крапка малюнка розміром 400х300.
Якщо “активна область” кругла, то задача небагато спрощується: потрібно визначити координати тільки однієї крапки — центра окружності, а також указати її радіус, наприклад:
<AREA SHAPE="circle" COORDS="200,150, 40">
Такий запис визначає круглу “активну область”, розташовану в центрі нашого гіпотетичного малюнка розміром 400х300 (координати центральної крапки— “200,150”). Окружність має радіус 40 крапок.
І, нарешті, самий складний і найбільше що часто зустрічається випадок — багатокутна “активна область”. Тут потрібно послідовно вказати координати всіх кутів багатокутника. Оскільки таких кутів може бути дуже багато, те і значення атрибута COORDS= здобуває загрозливі розміри.
Розглянемо простий приклад. Якщо на нашому малюнку розміром 400х300 ми хочемо визначити область у формі рівнобедреного трикутника, підстава якого проходить рівно посередині малюнка, займаючи всю його ширину, а вершина знаходиться посередині верхньої границі малюнка, то це можна зробити так:
<AREA SHAPE="poly" COORDS="0,150,400,150,200,0">
Як бачите, шість координат визначають три крапки — три кути нашого трикутника. У даному випадку їхня послідовність не дуже важлива (можна було написати, наприклад, "400,150,0,150,200,0"), але коли кількість кутів більше, стає важливим порядок з'єднання крапок.
Наприклад, запис
<AREA SHAPE="poly" COORDS="0,0,200,0,200,150,100,75,0,150">
І
<AREA SHAPE="poly" COORDS="0,0,200,0,100,75,200,150,0,150">
дадуть різні результати. У першому з випадку це прямокутник з вирізаним трикутником знизу, а в другому випадку вирізаний трикутник знаходиться праворуч.
Найбільш важким моментом у цій технології є те, що приходиться якимсь образом з'ясовувати координати кожної потрібної крапки. На реальному малюнку це неможливо зробити “на око”, і приходиться, приміром, з'ясовувати всі координати в якому-небудь графічному редакторі, а вже потім переносити них у HTML-документ. На щастя, в останніх версіях деяких HTML-редакторів (наприклад, Allaire Homesite) маються убудовані засоби для установки координат на картах графічних посилань.
8. Однак атрибути SHAPE= і COORDS= — це ще не усі. У теге <AREA> необхідно установити ще саме головне — атрибут HREF=, що визначає гіперпосилання, тобто куди ж повинний потрапити користувач при щиглику мишею на цій “активній області”. Тут ніяких складностей немає — атрибут HREF= тега <AREA> поводиться так само, як якби він був у звичайному тегі <А> .
9. Крім того, буває корисно визначити також атрибут ALT=. Його значення може містити текст, що пояснює, що буде “спливати” при наведенні миші на “активну область”.
