11.3. Складові логістичного процесу на складі
Порядок виконання складських операцій регламентують технологічні карти та технологічні графіки.
Технологічна карта складських процесів – форма документації, яка відображає детальну поопераційну розробку складського технологічного процесу з вказівкою технічних засобів, витрат часу на його виконання. Технологічні карти складають на весь етап переробки продукції на складі або на окремі його етапи.
Технологічні графіки складських процесів передбачають виконання складських операцій у часі (протягом зміни, доби).
Логістичний процес на складі є сукупністю таких етапів*124:
– постачання запасів;
– контролю за постачаннями;
– розвантаження і приймання вантажів;
– внутрішньоскладського транспортування і перевалки вантажів;
– складування і зберігання вантажів;
– комплектації замовлень клієнтів та відвантаження;
– транспортування й експедиції замовлень;
– збору і доставки порожніх товароносіїв;
– контролю за виконанням замовлень;
– інформаційного обслуговування складу;
– забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг).
Схема логістичного процесу на складі показана на рис. 11.1.
Докладно розглянемо деякі логістичні операції (на основі джерела*125).
Розвантаження і приймання вантажів. Ці операції здійснюються відповідно до умов постачання, зазначених у договорі та вимагає спеціального обладнання та вантажно-розвантажувального устаткування.
Проведені на цьому етапі операції включають: розвантаження транспортних засобів, контроль документальної та фізичної відповідності замовлень постачання, документальне оформлення прибулого вантажу через інформаційну систему, формування складської вантажної одиниці.
Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажу між різними зонами складу. Транспортування всередині складу має здійснюватися за мінімальної тривалості його у часі та просторі наскрізними "прямоточними" маршрутами. Кількість перевалок з одного виду обладнання на інше також мусить бути мінімальною.
Складування і зберігання включає: закладання вантажу та зберігання, забезпечення відповідних для цього умов, контроль за наявністю запасів на складі, здійснюваний через інформаційну систему. Основний принцип раціонального складування – ефективне використання обсягу зони зберігання. Для цього слід: здійснити оптимальний вибір системи складування і складського устаткування. Обладнання для зберігання має відповідати специфічним особливостям вантажу і забезпечувати максимальне використання висоти і площі складу. При цьому простір під робочі проходи має бути мінімальним, але з урахуванням діючих норм. Для упорядкованого зберігання вантажу та економного його розташування використовують систему адресного зберігання за принципом жорсткого (фіксованого) або вільного (вантаж розташовується в будь-якому вільному місці) вибору місця складування.
Рис. 11.1. Складові логістичного процесу на складі
Комплектація замовлень і відвантаження. Процес комплектації зводиться до підготовки товару відповідно до замовлень споживачів. Комплектація і відвантаження замовлень включають:
– отримання замовлення клієнта;
– відбір товару кожного найменування згідно із замовленням клієнта;
– комплектацію відібраного товару для конкретного клієнта відповідно до його замовлення;
– підготовку товару до відправлення (укладання в тару, на товароносій);
– документальне оформлення підготовленого замовлення і контроль за підготовкою замовлення;
– об'єднання замовлень клієнтів у партію відправлення й оформлення транспортних накладних;
– відвантаження вантажів у транспортний засіб.
Транспортування й експедиція замовлень можуть здійснюватися як складом, так і самим замовником. Здійснення замовлень замовником виправдовує себе лише тоді, коли замовлення роблять партіями, рівними місткості транспортного засобу, і при цьому запаси споживача не збільшуються. Найбільш поширена й економічно виправдана централізована доставка замовлень складом. У цьому випадку завдяки об'єднанню вантажів і оптимальних маршрутів доставки досягається значне скорочення транспортних витрат і з'являється реальна можливість здійснювати постачання дрібними і частішими партіями, що призводить до скорочення зайвих запасів у споживача.
Збір і доставка порожніх товароносіїв є достатньо вагомою статтею логістичних витрат. Товароносії (піддони, контейнери, тара-устаткування) під час внутрішньоміських перевезень найчастіше бувають багатообіговими, а тому вимагають повернення відправнику. Ефективний обмін товароносіїв можливий лише в тих випадках, коли достовірно відома їх оптимальна кількість і чітко виконується графік їх обміну зі споживачами.
За основу платформи для формування вантажної одиниці використовують стандартні піддони розміром 1200 800 і 12 001 000 мм. Будь-який вантаж, упакований у стандартну тару, можна раціонально укласти на цих піддонах. Це досягається уніфікацією розмірів транспортної тари.
У логістиці використовується багата матеріально-технічна база. Для того, щоб вона була співмірною, використовують деяку умовну одиницю площі, так званий базовий модуль. Цей модуль є прямокутником зі сторонами 600x400 мм, який має вміщуватися кратну кількість разів на вантажній платформі транспортного засобу, робочій поверхні складського устаткування і т. ін.
На підставі базового модуля розроблено єдину систему уніфікованих розмірів транспортної тари. Принцип створення цієї системи полягає в тому, що площу піддона розділяють на сітку кратних йому розмірів, які визначають зовнішні і внутрішні розміри транспортної тари.
Інформаційне обслуговування складу передбачає управління інформаційними потоками і пов'язує функціонування всіх служб складу. Залежно від технічного забезпечення управління інформаційними потоками може бути як самостійною системою (на механізованих складах), так і складовою підсистемою загальної автоматизованої системи управління матеріальними та інформаційними потоками (на автоматизованих складах). Інформаційне обслуговування охоплює: обробку вхідної документації, пропозиції щодо замовлень постачальників, оформлення замовлень постачальників, управління прийомом і відправленням, контролювання наявності на складі, прийом замовлень споживачів, оформлення документації відправлення, оптимальний вибір партій відвантаження і маршрутів доставки, обробку рахунків клієнтів, обмін інформацією з персоналом усіх рівнів, різну статистичну інформацію.
Забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг). Склад може забезпечувати такі види послуг:
– перевірку якості товарів, які постачаються;
– сортування товарів;
– маркірування товарів;
– розфасування товарів;
– пакування товарів;
– зміну замовлення;
– експедиторські послуги;
– здійснення розвантаження та завантаження транспортних засобів товарами;
– інформування власників про стан вантажу, що зберігається;
– укладання договорів із транспортними агентствами та іншими посередниками в операціях фізичного розподілу;
– надання складських площ в оренду;
– будь-які інші операції з приведення готової продукції до товарного вигляду.