- •Тема 7 питання 1.Поняття нормального ряду.
- •Тема7 питання2.Теоретичні частоти нормального розподілу
- •Тема8 питання 1. Поняття і класифікація рядів динаміки,їх використання у статистиці.
- •Тема8 питання 2.Співставність рівнів і зімкнення рядів динаміки.
- •Тема8 питання 3.Основні показники ,що використовуються для аналізу рядів динаміки. Способи їх розрахунку.
- •Тема8 питання 4.Середні показники в рядах динаміки.
- •Тема8 питання 5.Методи аналізу загальної тенденції (тренду) в рядах динаміки.
- •Тема8 питання6. Моделі сезонних коливань
- •Тема 9 питання 1. Суть ,функції та класифікація індексів.
- •Тема9 питання 2.Індивідуальні індекси.
- •Тема9 питання 3. Агрегатна форма індексів.
- •Тема9 питання 4. Середньозважені індекси.
- •Тема9. Питання 5. Індекси середніх величин
- •Тема 9 питання 6.Територіальні індекси.
- •Тема10 питання 1. Теоретичні основи вибіркових спостережень
- •Тема10 питання 2. Види,методи формування вибірок.
- •Тема10 питання 3. Способи формування вибірок.
- •Тема10 питання 4. Визначення необхідного обсягу вибірки.
- •Тема11 питання 1.Види взаємозв’язків між явищами та процесами.
- •Тема11 питання 2. Балансовий та графічний методи.
Тема11 питання 1.Види взаємозв’язків між явищами та процесами.
Одним із завдань статистичного аналізу є виключення та кількісна оцінка взаємозв’язків між соціально-економічними явищами і процесами.
Статистичні закономірності взаємозв’язків між ознаками є причинно-наслідковими. Для виникнення певного наслідку необхідні причини та умови,які називаються факторами. Ознака яка характеризується наслідком дії фактора або факторів називається результативною. Відповідно ознака ,яка характеризує причину або умову називається факторною.
Усі багато численні зв’язки між ознаками ,котрі характеризують соціально-економічні явища і процеси можуть поділятися на 2 групи:
1)функціональні (детерміновані) 2)стохастичні (ймовірності, кореляційні зв*язки).
1)функціональні – характеризуються тим,що одному значенню фактора ознаки х відповідає одне строго визначене детерміноване значення результату ознаки у .
Ці зв’язки завжди є повними. Тобто значення результату ознаки на 100% залежить від факторної.
2)При стохастичному зв’язку одному значенню факторної ознаки х може відповідати декілька значень результату ознаки у. Важливою особливістю цих зв’язків є те ,що вони мають риси статистичної закономірності, та проявляються у масі спостереження при достатньо великій чисельності сукупностей.
Названі зв’язки завжди є неповними,тому що завжди існують невраховані фактори. Отже значення у залежить від значення х менше ніж на 100%.
За напрямом зміни факторів та результатів ознак зв’язки поділяються на прямі та обернені. У прямому зв’язку показники змінюються в одному напрямку,тобто при збільшенні х зростає у . При оберненому зв’язку напрям зміни показників протилежний . При зростанні х , у знижується.
За аналітичним виразом зв’язки поділяються на лінійні та не лінійні. В залежності від числа факторних ознак розрізняють одно факторні (парні), багатофакторні (множинні) зв’язки .
Для різних видів взаємозв’язків використовують відповідні методи їх статистичного дослідження.
Тема11 питання 2. Балансовий та графічний методи.
Балансовий метод вивчає взаємозв’язки використовувані для системи показників між якими існує балансовий зв'язок ,які можна подати формулою А+Б=В+Г.
Найчастіше у одну систему пов*язують абсолютні показники які характеризують наявність та рух різноманітних ресурсів.(матеріальних,трудових).
Як правило баланси оформляються у вигляді таблиці ,що скаладається з прихідної та видаткової частин.
Вихідну форму балансу можна використовувати для розрахунку одного показника ,який вважається результативним через інші показники , що є факторами.
Наприклад А=В+Г-Б, Б=В+Г-А, В=А+Б-Г, Г=А+Б-В.
В наведеній формі результативний показник залежить від 3ох факторів,а зв'язок є функціональним.
Графічний метод передбачає зображення взаємозв’язків між 2ома ознаками у вигляді лінії,або сукупності крапок. Цей метод дає наочне уявлення про характеристику взаємозв’язків і найчастіше використовуваних на початку дослідження для формування гіпотези.
