Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПЕ коротко.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
20.09.2019
Размер:
308 Кб
Скачать
☆

76. «Функції ринку».

1. Регулювання – регулює всі економічні процеси ( виробницт, обмін, розподіл і споживання), визначаючи пропорції і напрями розподілу економ ресурсів.

2. Стимулювання – спонукає вир-о товарів і послуг до зниження витрат, підвищ якості та споживчих властивостей товарів.

3. Розподільча – доходи виробництв і споживачів диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.

4. Сануюча – через конкуренцію очищає економічне середовище від неконкурентоспромож господарств і підтримує найефективніші.

5. Алокаційна – забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг за допом найефективнішої комбінації ресурсів.

6. Інформативна – інформує виробника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти і купувати, що ні, скільки і яких товарів треба запропонувати і на які верстви населення варто орієнтуватися.

7. Інтеграції – об’єднує суб’єктів економічної системи в єдине ціле, сприяючи формуванню єдиного економічного простору як в межах окремої держави так і в межах світового господарства.

77. «Натуральна форма організації виробництва.»

Натуральне господарство – такий тип організації виробництва, при якому люди виробляють продукти для задоволення власних потреб, тобто продукти праці не набувають товарної форми і призначені для особистого та внутрішнього господарського споживання безпосередніми виробниками.

Натуральне господарство:1.Замкнутість економічної діяльності. Кожна господарська одиниця відокремлена від інших, спирається на власні виробничі та природні ресурси, забезпечує себе всім необхідним для життя, тобто є самодостатньою.2.Ґрунтується на ручній праці, примітивних засобах виробництва та найпростішій організації праці. Законом його розвитку є просте відтворення.3.Відсутність обміну. Продукція розподіляється між учасниками господарства і безпосередньо натходить до їхнього особистого й виробничого споживання без зворотних зв’язків.4.Панівна форма суспільного виробництва в усіх докапіталістичних формаціях (первісна община, латифундія рабовласника, маєток феодала).

78. «Глобалізація як тенденція соціально-економічного розвитку.»

Глобалізація – процес трансформації світового співтовариства у відкриту цілісну систему інформац-технолог,фінанс-економ,сусп-політ,соц-культ взаємозв’язків і взаємозалежностей.

Глобалізація:Пов’язана з переходом від індустріальної до постіндустріальної стадії економічного розвитку означає якісно новий етап поглиблення взаємозв’язків в економічній, політичній, культурній сферах на основі підвищення мобільності капіталу, робочої сили, інформації, ідеї у світовому масштабі. Втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті збільшення міжнародних переміщень товарів, послуг, капіталів. Потребує спільних зусиль урядів держав і міжнародних організацій, регулювання на світовому рівні. Найважливіші соц-екон передумови глобалізації:Подальша інтернаціоналізація економіки, Формування між корпоративного поділу праці в глобальному масштабі, Деконцентрація виробництва, пов’язана зі зниженням частки стандартизованих масових товарів і зростанням обсягу індивідуального, гнучкого, диверсифікованого виробництва, заснованого на новітніх технологічних укладах;