- •Визначте можливості і перешкоди для виходу України на світовий ринок, що обумовлені факторами природно-географ. Характеру?
- •Визначте можливості і перешкоди для виходу України на світовий ринок, що обумовлені факторами політичного і правового характеру?
- •Визначте можливості і перешкоди для виходу України на світовий ринок, що обумовлені факторами економічного та науково-технічного характеру?
- •Визначте можливості і перешкоди для виходу України на світовий ринок, що обумовлені факторами соц.-культурного характеру?
- •Яким чином участь у міжнародних економічних відносинах може, на Ваш погляд, покращити сучасний економ. Стан України?
- •Яким чином ви охарактеризували би країну, у якої показники експортної та імпортної квоти перевищують 25%?
- •Якщо чистий експорт країни більше нуля, то який показник вище: експортн. Чи імпортн. Квоти?
- •Якщо чистий експорт країни менше нуля, то який показник вище: експортн. Чи імпортн. Квоти?
- •Якщо фірма виробляє високоякісну, науково містку продукцію, то який вид зовн. Торгівлі їй краще обрати?
- •Якщо фірма у перший раз намагається реалізувати продукцію на зовн. Ринку, яким чином їй краще встановити ціну на власну продукцію?
- •18. Ким на світовому ринку може бути Україна з точки зору теорії життєвого циклу продукту Вернона?
- •31. Пріоритетні напрями політики щодо підвищення привабливості України для іноземних інвесторів
- •31. Проблеми іноземного інвестування в сучасних умовах.
- •34.Причини експорту інвестицій.
- •35.Причини імпорту капіталу.
- •38.Інвестування як процес
- •41. Прямі інвестиції.
- •51. Що таке «ноу-хау», чим воно відрізняється від патенту та ліцензії?
- •51.Що таке «ноу-хау», чим воно відрізняється від патенту та ліцензії?
- •52.Поясніть, чим відрізняється поведінка номінальних і реальних валютних курсів у короткостроковому і довгостроковому періодах?
- •53. Яким чином зміни у цінах на внутрішньому ринку країни впливають на реальний валютний курс її грошової одиниці?
- •54.Яким чином пов’язані умови торгівлі і валютний курс?
- •55. Яка система валютних курсів передбачає застосування валютних інтервенцій?
- •56.Яким чином відіб’ється на валютному курсі країни підвищення попиту на її товари на світовому ринку?
- •57. Яким чином відіб’ється на валютному курсі країни зниження попиту на її товари на світовому ринку?
- •58.Яким чином валютний курс в країні підтримується у межах валютного коридору?
- •59.Яким чином відіб’ється на торговельному балансі країни знаження в неї рівня цін при незмінному номінальному курсі?
- •60. Яким чином відіб’ється на торгівлі країнина світовому ринку підвищення в неї рівня цін у два рази при незмінному номінальному курсі?
31. Проблеми іноземного інвестування в сучасних умовах.
Інвестиційний процес в Україні гальмується в силу суб'єктивних й об'єктивних факторів, серед яких виділяють:
1) політичну та економічну нестабільність;
2) часті зміни законодавства. В Україні так часто переглядалися закони, що стабільною можна вважати лише постійну їх зміну. Тому, відповідно до оцінок міжнародних експертів, за створенням надійного інвестиційного клімату посідає 140 місце;
3) відсутність налагодженого надійного митного контролю та недоліки у Митному кодексі України;
4) корумпованість влади в Україні;
5) повільні темпи приватизації;
6) нерозв'язаність питань земельної власності й т.п..
Все це жадає від Уряду України проведення вивіреної, науково-обґрунтованої й, у той же час, активної інвестиційної політики, основою якої повинне бути в першу чергу створення чіткої й стабільної нормативно-правової бази господарської діяльності як вітчизняних, так й іноземних інвесторів.
В Україні порядок державного управління інвестиційною діяльністю й іноземним інвестуванням, як її складовою частиною, викладені в Концепції регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1995 року, де іноземні інвестиції згадуються нарівні з іншими джерелами інвестування, і в Програмі діяльності уряду України, затвердженою Верховною Радою України 15 жовтня 1996 року .
Відповідно до Концепції державна інвестиційна підтримка буде надаватися переважно на розвиток пріоритетних напрямків в економіці. При цьому напрямками пріоритетного інвестування є розвиток паливно-енергетичного комплексу й впровадження энергозберігаючих і ресурсозберігаючих технологій, соціальна сфера, розширення й нарощування обсягів виробництва товарів широкого вжитку й послуг населенню, а також конкурентноздатної продукції, що призначається на експорт, розвиток агропромислового комплексу, прискорення розвитку медичної й мікробіологічної промисловості; подолання наслідків Чорнобильської катастрофи .
Способи залучення іноземних інвестицій та гарантії їх захисту.
У розділі II Закону України "Про режим іноземного інвестування" встановлюються державні гарантії захисту іноземних інвестицій. Аналізуючи зміст згаданого розділу, можна зробити важливий практичний висновок про те, що суб'єктом, що одержує державні гарантії по захисту іноземних інвестицій, є іноземний інвестор, а не підприємство з іноземними інвестиціями. Ця особливість є дуже важливою при дозволі питання про гарантії від зміни законодавства. Ці гарантії забезпечують у випадку зміни умов захисту іноземних інвестицій застосування до них протягом 10 років спеціального законодавства про іноземні інвестиції, що діяло в момент реєстрації іноземної інвестиції, тобто мова йде про гарантії поваги права власності іноземних інвесторів. Однак відносно податкових пільг ці гарантії не діють.
Зараз Україна, безумовно, є державою, яка залучає іноземний капітал на свою територію і судячи з усього, вона залишиться такою ще тривалий час, тому необхідно використовувати всі можливі державні механізми для залучення іноземних інвестицій.
Держава має різні важелі для того, щоб сприяти залученню іноземно-го капіталу. Найважливіші з них:
· Створення привабливого інвестиційного клімату
· Надання податкових пільг
· Створення спеціальних економічних зон
· Використання фінансового механізму
· Надання митних пільг
· Створення системи гарантій (неможливість націоналізації та примусового вилучення інвестицій)
· Інформаційне забезпечення
· Упровадження системи страхування
· Створення центрів допомоги іноземним інвесторам
До системи податкових і митних пільг входять "податкові канікули", зниження ставок оподаткування в разі реінвестування отриманого при-бутку чи інвестування у певні регіони та галузі, захист від подвійного оподаткування, а також звільнення від митних зборів на імпорт новітніх машин та обладнання, технологій, ноу-хау, експорту продукції власного виробництва для покриття валютних витрат або зменшення цих зборів. Спеціальні економічні зони передбачають ще розвиненішу систему податкових та митних пільг, спрощення адміністративних процедур. Ця система пільг передбачає зміцнення позицій національної валюти, її конвертованість; можливість для підприємств, створених з участю іноземних інвесторів, без труднощів конвертувати отримані до-ходи; користування банківською системою країни; надання державних кредитів для інвестиційних проектів у пріоритетні сфери. Інформаційне забезпечення та центри допомоги іноземним бізнесменам мають інфор-мувати інвесторів про різні проекти та умови їх здійснення за кордоном, систему оподаткування, адміністративно-правові процедури господарсь-кої діяльності.
Отже, в сучасних умовах іноземні інвестиції мають важливе значення для розвитку економіки нашої держави. Вони виступають найважливішими засобом забезпечення умов виходу зі сформованої економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності. Активізація інвестиційного процесу є одним з найбільш діючих механізмів соціально-економічних перетворень.
33. 32. Международное движение капитала - это помещение и функционирование капитала за рубежом, прежде всего с целью его самовозрастания. Вкладывая капитал за рубежом, инвестор осуществляет зарубежные инвестиции.
Предпосылки, обусловливающие международное движение капитала:
Интернационализация хозяйственной жизни.
Появление возможности более выгодного приложения капитала за рубежом.
Относительный избыток капитала на внутреннем рынке и отсутствие условий его эффективного использования.
Стремление владельцев капитала применить его там, где существуют низкие цены на сырье; на материалы; на энергию; на транспорт; на полуфабрикаты и т.д.
Экономия финансовых ресурсов от применения более низких таможенных тарифов и льготных тарифных мер в странах, куда перемещается капитал.
Возможность стабильного снабжения национальных предприятий импортным сырьем.
Стремление обеспечить сохранность и чистоту окружающей среды в странах-экспортерах капитала.
Существование различных путей и форм международного движения капитала и его более эффективного применения за границей.
При осуществлении экспорта капитала субъекты руководствуются экономической целесообразностью, состоящей в следующем:
получении дополнительных прибылей;
установлении контроля над другими объектами;
обходе протекционистских барьеров на пути движения товарных потоков;
приближении производства к новым рынкам сбыта;
получении доступа к новейшим технологиям;
сохранении производственных секретов путем создания зарубежных филиалов;
экономии на налоговых платежах (например при создании предприятия в СЭЗ);
снижении расходов на охрану окружающей среды.
Экономическая целесообразность импорта капитала состоит в:
возможности развития определенных новых и старых производств;
привлечении дополнительных валютных ресурсов;
расширении научно-технического потенциала;
создании дополнительных рабочих мест.
33.32.
Важнейшими причинами вывоза капитала ради большей прибыли являются: 1. Несовпадение спроса на капитал и его предложение в различных звеньях мирового хозяйства. 2. Появление возможности освоения местных товарных рынков. При этом капитал экспортируется для того, чтобы проложить дорогу экспорту товаров, стимулировать спрос на собственную продукцию. В этих целях не только осваиваются имеющиеся рынки, но и создаются новые. 3. Наличие в странах, куда экспортируется капитал, более дешевого сырья и рабочей силы. Так, к примеру, немецкий рабочий в обрабатывающей промышленности "стоит" в 4 раза выше тайваньского, в 9 раз выше бразильского или мексиканского и в 54 раза больше россиянина. 4. Стабильная политическая обстановка и в целом благоприятный инвестиционный климат в принимающей стране, льготный инвестиционный режим в специальных (свободных) экономических зонах. 5. Более низкие экологические стандарты в принимающей стране, нежели в стране - доноре капитала. 6. Стремление окольным путем проникать на рынки третьих стран, установивших высокие тарифные или нетарифные ограничения на продукцию той или иной международной корпорации. Например, Израиль и Южная Корея ввели запрет на импорт автомобилей из Японии. Однако, такой запрет не распространяется на ввоз автомобилей, производимых в филиалах японских фирм, функционирующих в США. На практике необходимость инвестирования определяется комплексом причин, включающих все составные части инвестиционного климата, а также принципом сравнительного преимущества отдельных рынков. Каковы факторы, способствующие и стимулирующие вывоз капитала? 1. Растущая взаимосвязь и взаимоувязка национальных экономик, являющихся движущей силой, активизирующей вывоз капитала. Интернационализация производства оказывает огромное воздействие на международное движение капиталов, способствуя его ускорению. Экспорт капитала, в особенности в форме прямых инвестиций, является главным фактором, способствующим превращению производства в международное и созданию так называемой международной продукции. Международная продукция - это продукция, реализуемая на глобальном международном рынке. Она является унифицированной и реализуется вне зависимости от географических, национальных или иных особенностей (автомобили, самолеты, радиоэлектроника, компьютеры и др.). 2. Международная промышленная кооперация, вложения транснациональных корпораций в дочерние компании. Так, отдельные юридически самостоятельные предприятия из разных стран в рамках одной международной корпорации устанавливают тесное сотрудничество в области отраслевой, технологической, подетальной специализации. Экспорт капитала обеспечивает эти связи. 3. Экономическая политика промышленно развитых стран, направленная на привлечение значительных объемов капитала для поддержания темпов экономического роста, уровня занятости, развития передовых отраслей промышленности. 4. Экономическое поведение развивающихся стран, стремящихся с помощью привлечения иностранного капитала дать существенный импульс для своего экономического развития, вырваться из "порочного круга бедности". 5. Важными стимуляторами являются международные финансовые организации, направляющие и регулирующие поток капиталов. 6. Международные соглашения об избежании двойного налогообложения доходов и капиталов между странами способствуют развитию торгового, научно-технического сотрудничества, привлечению инвестиций. Каковы основные формы международного движения капитала? Субъектами движения капитала в мировом хозяйстве и источниками его происхождения выступают частные коммерческие структуры, государственные, международные экономические и финансовые организации. Движение капитала, его использование осуществляется в форме: - прямых инвестиций в промышленные, торговые и другие предприятия; - портфельных инвестиций (в иностранные облигации, акции, ценные бумаги); - среднесрочных и долгосрочных международных кредитов (или займов) ссудного капитала промышленным и торговым корпорациям, банкам и другим финансовым учреждениям; - экономической помощи: бесплатно и в виде льготных кредитов (беспроцентных, низкопроцентных).
Международное движение капитала, занимая ведущее место в международных экономических отношениях, оказывает огромное влияние на мировую экономику: 1. Способствует росту мировой экономики. Капитал пересекает границы в поисках благоприятных сфер своего приложения и прироста в мировых масштабах. Приток зарубежных инвестиций для большинства стран-реципиентов помогает решить проблему нехватки производительного капитала, увеличивает инвестиционную способность, ускоряет темпы экономического роста.
|
2. Углубляет международное разделение труда и международное сотрудничество. Вывоз капитала является одним из важнейших условий формирования и развития международного разделения труда. Взаимное проникновение капитала между странами укрепляет экономические связи и сотрудничество между ними, способствует углублению международных специализации и кооперации производства. 3. Увеличивает объемы взаимного товарообмена между странами, в том числе промежуточными продуктами, между филиалами международных корпораций, стимулируя развитие мировой торговли. Играя стимулирующую роль в развитии мировой экономики, международное движение капитала вызывает различные последствия для стран-экспортеров и импортеров капитала. К числу последствий для стран, экспортирующих капитал, можно отнести следующие: - вывоз капитала за рубеж без адекватного привлечения иностранных инвестиций ведет к замедлению экономического развития вывозящих стран; - вывоз капитала отрицательна сказывается на уровне занятости в стране-экспортере; - перемещение капитала за границу неблагоприятно сказывается на платежном балансе страны. Для стран, ввозящих капитал, положительные последствия могут быть следующими: - регулируемый импорт капитала способствует экономическому росту страны-реципиента капитала; - привлекаемый капитал создает новые рабочие места; - иностранный капитал приносит новые технологии, эффективный менеджмент, способствует ускорению в стране научно-технического прогресса; - приток капитала способствует улучшению платежного баланса страны-реципиента. В свою очередь имеются и отрицательные последствия привлечения иностранного капитала: - приток иностранного капитала, "подминая" местный капитал, либо пользуясь его бездействием, вытесняет его из прибыльных отраслей. В результате при определенных условиях это может привести к однобокости развития страны и угрозе ее экономической безопасности; - бесконтрольный импорт капитала может сопровождаться загрязнением окружающей среды; - импорт капитала часто связывается с проталкиванием на рынок страны-реципиента товаров, уже прошедших свой жизненный цикл, а также снятых с производства в результате выявленных недоброкачественных свойств; - импорт ссудного капитала ведет к увеличению внешней задолженности страны; - использование международными корпорациями трансфертных цен ведет к потерям страны-реципиента в налоговых поступлениях и таможенных сборах. Последствия международного движения капитала сказываются на социально-экономических и политических целях конкретной страны. Естественно, они различны для развитых и слаборазвитых стран, а также стран с переходной экономикой. Однако в любом случае нельзя уповать на возможность использования только положительных факторов, отсекая отрицательные последствия. Государственная политика должна искать компромиссы, выделяя приоритетные факторы в таком сложном и противоречивом процессе как международная миграция капитала.
