Стек osi

Варто чітко розрізняти модель OSI і стік OSI. У той час як модель OSI є концептуальною схемою взаємодії відкритих систем, стік OSI являє собою набір цілком конкретних специфікацій протоколів. На відміну від інших стеков протоколів стік OSI повністю відповідає моделі OSI, він включає специфікації протоколів для всіх семи рівнів взаємодії, певних у цій моделі. На нижніх рівнях стік OSI підтримує Ethernet, Token Ring, FDDI, протоколи глобальних мереж, Х.25 і ISDN, - тобто використає розроблені поза стека протоколи нижніх рівнів, як і всі інші стеки. Протоколи мережного, транспортного й сеансового рівнів стека OSI специфіковані й реалізовані різними виробниками, але поширені поки мало. Найбільш популярними протоколами стека OSI є прикладні протоколи. До них ставляться: протокол передачі файлів FTAM, протокол емуляції термінала VTP, протоколи довідкової служби Х.500, електронної пошти Х.400 і ряд інших.

Протоколи стека OSI відрізняє більша складність і неоднозначність специфікацій.

Через свою складність протоколи OSI вимагають більших витрат обчислювальної потужності центрального процесора, що робить їх найбільш підходящими для потужних машин, а не для мереж персональних комп'ютерів.

Стек OSI - міжнародний, незалежний від виробників стандарт. Його підтримує уряд США у своїй програмі GOSIP, відповідно до якої всі комп'ютерні мережі, установлювані в урядових закладах США після 1990 року, повинні або безпосередньо підтримувати стек OSI, або забезпечувати засобу для переходу на цей стек у майбутньому. Проте стік OSI більше популярний у Європі, чим у США, тому що в Європі залишилося менше старих мереж, що працюють по своїх власних протоколах.

Стек NetBios/smb

Цей стік широко використається в продуктах компаній IBM і Microsoft. На фізичному й канальному рівнях цього стека використаються усе найпоширеніші протоколи Ethernet, Token Ring, FDDI і інших. На верхніх рівнях працюють протоколи NetBEUI і SMB.

Протокол NetBIOS (Network Basic Input/Output System) з'явився в 1984 році як мережне розширення стандартних функцій базової системи уведення/висновку (BIOS) IBM PC для мережної програми PC Network фірми IBM. Надалі цей протокол був замінений так званим протоколом розширеного користувальницького інтерфейсу NetBEUI - NetBIOS Extended User Interface. Для забезпечення сумісності додатків як інтерфейс до протоколу NetBEUI був збережений інтерфейс NetBIOS. Протокол NetBEUI розроблявся як ефективний протокол, що споживає небагато ресурсів і призначений для мереж, що нараховують не більше 200 робітників станцій. Цей протокол містить багато корисних мережних функцій, які можна віднести до мережного, транспортному й сеансовому рівнів моделі OSI, однак з його допомогою неможлива маршрутизація пакетів. Це обмежує застосування протоколу NetBEUI локальними мережами, не розділеними на подсети, і унеможливлює його використання в складених мережах. Деякі обмеження NetBEUI знімаються реалізацією цього протоколу NBF (NetBEUI Frame), що включена в операційну систему Microsoft Windows NT.

Протокол SMB (Server Message Block) виконує функції сеансового, представницького й прикладного рівнів. На основі SMB реалізується файлова служба, а також служби печатки й передачі повідомлень між додатками.

Стеки протоколів SNA фірми IBM, DECnet корпорації Digital Equipment і AppleTalk/AFP фірми Apple застосовуються в основному в операційних системах і мережному встаткуванні цих фірм.

Таблиця 1.1 - Рівні й стеки протоколів

Рівні	Стеки протоколів
Модель OSI	OSI	TCP/IP	Novell	IBM/ Microsoft
Прикладний	Х. 400 Х. 500 FTAM	Telnet FTP SNMP WWW	NCP SAP	SMB
Представницький	Представницький OSI
Сеансовий	Сеансовий OSI	TCP UDP		NetBEUI NetBIOS
Транспортний	Транспортний. OSI		SPX
Мережний	ES-ES IS-IS	IP ICMP; IGMP RIP; OSPF	IPX RIP NLSP
Канальний	Ethernet, Token Ring, FDDI, Fast Ethernet, X.25, ATM, SLIP, PPP і ін.
Фізичний	Кручені пари, коаксіальний кабель, волоконно-оптичні лінії, інфрачервоне й радіочастотне випромінювання

В таблиці 11.1 показана відповідність деяких, найбільш популярних протоколів рівням моделі OSI. Часто ця відповідність досить умовно, тому що модель OSI - це тільки керівництво до дії, причому досить загальне, а конкретні протоколи розроблялися для рішення специфічних завдань, причому багато хто з них з'явилися до розробки моделі OSI. У більшості випадків розроблювачі стеков віддавали перевагу швидкості роботи мережі на шкоду модульності - жоден стек, крім стека OSI, не розбита на сім рівнів. Найчастіше в стеці явно виділяються 3-4 рівня: рівень мережних адаптерів, у якому реалізуються протоколи фізичного й канального рівнів, мережний рівень, транспортний рівень і рівень служб, що вбирає в себе функції сеансового, представницького й прикладного рівнів.