- •1. Поняття організації роботи і управління в органах прокуратури.
- •2. Організаційна структура системи управління в органах прокуратури. Структура органів прокуратури характеризується:
- •5. Компетенція посадових осіб органів прокуратури зі здійснення організації та управління конкретними органами (підрозділами) прокуратури.
- •6. Організаційно-управлінські акти органів прокуратури та їх класифікація.
- •8. Координаційна рада генеральних прокурорів країн снд:завдання та напрями діяльності.
- •9. Організаційно-управлінські та правові засади діяльності органів прокуратури щодо зміцнення правопорядку та законності.
- •11.Поняття кадрів органів прокуратури та його співвідношення з функцією управління.
- •13.Кадрова політика в органах прокуратури: напрями, визначені рішеннями колегії Генеральної прокуратури України від 15.04.08 та 23.10.09.
- •1. 15 Квітня 2008 року, (рішення)
- •14.Суб’єкти управління кадрами органів прокуратури.
- •15.Принципи управління кадрами органів прокуратури.
- •16.Процедури управління кадрами органів прокуратури.
- •17.Основні види кадрової роботи в органах прокуратури.
- •18.Правовий статус працівників прокуратури, засоби його забезпечення.
- •20.Організаційно-управлінські повноваження Генеральної прокуратури України та їх зміст.
- •1. Загальні положення
- •21.Взаємодія прокуратури з органами державної влади, місцевого самоврядування, контролю та змі
- •22.Діяльність органів прокуратури у сфері міжнародного співробітництва та правової допомоги
- •23.Інформаційно-методична та аналітична діяльність органів прокуратури
- •24.Організаційно-управлінські повноваження прокурорів арк та обласного рівня, їх зміст
- •25.Організаційно-управлінські повноваження міських, районних і прирівняних до них прокурорів, їх зміст
- •26.Загальне та відмінне у діяльності та повноваженнях територіальних і спеціалізованих прокуратур
- •27.Координація дій правоохоронних органів з протидії злочинності: поняття, сутність, принципи, форми
- •28.Суб’єкти координаційної діяльності. Повноваження прокурора як спеціального суб’єкта координації
- •29 Управлінські рішення органів прокуратури, їх типологія та загальна характеристика
- •30.Умови і фактори забезпечення якості управлінських актів
- •32Організація виконання управлінських рішень в органах прокуратури
- •2) Заходи щодо проведення перевірок з питань захисту прав і свобод громадян та інтересів держави. 3) Питання організації прокурорського нагляду за додержанням законів:
- •4) Проведення аналітичної роботи5) Питання, що стосуються роботи з кадрами,
- •34. Технологія планування роботи в органах прокуратури
- •35.Види планів та їх характеристика
- •Види планування роботи.
- •37. Порядок, принципи і форми, зміст управлінського акту прокуратури щодо розподілу обовязків
- •38.Загальна характеристика і сутність інформаційно-аналітичної діяльності органів прокуратури.
- •39.Значення аналітичних досліджень для прокурорської діяльності. Напрями комплексних аналітичних досліджень.
- •41.Стадії та методи (способи) аналітичних досліджень.
- •42.Вимоги щодо форми, структури, якості аналітичних розробок.
- •43.Реалізація аналізів, узагальнень: порядок, терміни, форми.
- •44.Оперативні наради в органах прокуратури: поняття, значення, сутність.
- •45.Процедура підготовки та проведення оперативних нарад.
- •46.Рішення оперативних нарад: порядок їх оформлення, реалізації, зняття з контролю.
- •47.Позитивний досвід: поняття, значення, порядок вивчення, розповсюдження і впровадження у практику.
- •48.Особливості організації роботи прокуратур районів у містах з районним поділом.
- •49.Принципи та правові підстави контрольної діяльності в органах прокуратури.
- •51.«Керівник» в системі прокуратури: поняття та основний зміст його організаційно-управлінських повноважень.
- •52.Організаційно-управлінські обов”язки керівника галузевого підрозділу прокуратури обласного рівня (арк).
- •53.Організаційно-управлінські обов”язки керівника міської (районної) прокуратури.
- •55.«Прокурор галузевого підрозділу»: поняття та основний зміст його повноважень та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо звернень громадян.
- •56.Виїзди до підпорядкованих прокуратур: поняття, класифікація і типологія.
- •57.Порядок організації та проведення виїздів, оформлення їх результатів.
- •58.Тактика і методологія проведення виїздів, реалізації їх результатів.
- •59.Гласність у роботі органів прокуратури: поняття, форми і засоби її забезпечення.
- •62.Правові підстави та основні вимоги щодо організації роботи з правовою інформацією та систематизації законодавства в органах прокуратури.
- •63.Організація роботи з питань ведення обліку і звітності в органах прокуратури.
- •64.Основні форми статистичної звітності органів прокуратури, порядок і строки її формування та подання за належністю.
- •Загальні положення
- •Порядок складання та подання звіту
- •8. Строки представлення звіту до прокуратур вищого визначені наказом Генерального прокурора України від 21 грудня 2005 року № 65. Інструкція
- •8) Розгляд запитів на інформацію.
- •66.Критерії оцінки ефективності роботи органів прокуратури в цілому та за окремими напрямами діяльності.
- •67.Основні вимоги й правові підстави щодо організації діловодства в органах прокуратури.
21.Взаємодія прокуратури з органами державної влади, місцевого самоврядування, контролю та змі
Важливим аспектом організаційної діяльності прокуратури є забезпечення належної взаємодії прокуратури з органами державної влади, місцевого самоврядування, контролю тощо.
Забезпечення законності, захист прав і свобод людини та громадянина, законних інтересів суспільства і держави складають основний зміст діяльності прокуратури. Для інших владних органів питання законності, громадської безпеки і правопорядку, викриття та усунення порушень закону - лише частина їх діяльності з вирішення багатьох інших завдань. Саме тому прокуратура хоча і має спільні цілі з названими органами, у стосунках з ними не виступає в якості координатора, а узгоджені дії з питань правоохоронної діяльності проводить у формі взаємодії.
Правові засади взаємодії прокуратури, органів влади місцевого самоврядування та контролю складають Конституція України, Закон України «Про прокуратуру», інші закони держави.
Відповідно до розділу VI Конституції України органи влади разом з органами місцевого самоврядування забезпечують на своїй території захист прав і свобод людини та громадянина, законність, правопорядок, громадську безпеку. Крім того, центральні органи виконавчої влади України, утворюючи разом із регіональними органами єдину виконавчу вертикаль, забезпечують охорону власності і громадського порядку, організують протидію злочинності.
Відповідно й органи місцевого самоврядування, самостійно вирішуючи питання місцевого значення в межах своєї компетенції, а також забезпечуючи на своїх територіях додержання прав і свобод громадян, охорону власності місцевих громад, громадського порядку, вживають заходів до попередження злочинів і правопорушень.
Зазначене свідчить про спільність завдань, вирішення яких потребує узгоджених дій органів представницької та виконавчої влади, місцевого самоврядування. Така взаємодія здійснюється у формах, властивих усім цим органам: проведення засідань, сесій тощо. Прокурорам надається можливість брати участь в засіданнях органів законодавчої, виконавчої влади, місцевого самоврядування з правом виступу на цих засіданнях, проводити аналіз правопорушень, підтримувати внесені ними акти прокурорського реагування, надавати додаткові роз'яснення щодо сутності порушених законів, спрямовуючи, у такий спосіб, діяльність названих владних структур у визначеному законом напрямі.
До інших форм взаємодії прокуратури з органами представницької та виконавчої влади, місцевого самоврядування відносяться такі:
-взаємне інформування про стан законності, протидії злочинності і правопорушенням, з інших питань правоохоронної діяльності;
-спільна розробка і прийняття у визначеному порядку комплексних програм протидії злочинності, а також діяльність з виконання цих програм;
-спільне визначення пріоритетів у сфері протидії злочинності;
-участь представників відповідних органів в координаційних (міжвідомчих) нарадах керівників правоохоронних органів;
-перевірка на відповідність закону правових актів, які приймаються органами влади.
Дещо інший характер має взаємодія прокуратури із органами контролю, які, не дивлячись на розбіжності в назві, є державними структурами та наділені повноваженнями щодо здійснення позавідомчого контролю (нагляду) за виконанням законів на організаційно не підпорядкованих їм об'єктах. З цими органами контролю (нагляду) прокуратура повинна будувати свої відносини так, ні в якому разі не підмінюючи їх, щоб забезпечити отримання якомога повної інформації про порушення законів та причинах й умовах, які цьому сприяли.
Форми взаємодії прокуратури з органами контролю, чітке дотримання яких є гарантією забезпечення її незалежності від цих державних утворень:
-взаємний обмін інформацією з питань виявлення і усунення порушень законів;
-залучення представників органів контролю до підготовки міжвідомчих (координаційних) нарад в якості членів робочих груп, а так само і до безпосередньої участі в роботі таких нарад;
-залучення представників органів контролю в якості спеціалістів до прокурорських перевірок, надання висновків у матеріалах кримінальних, цивільних справ тощо;
-участь прокурорів у розгляді органами контролю внесених на їх адресу актів прокурорського реагування: протестів, подань тощо.
Особливості взаємодії органів прокуратури із засобами масової інформації та журналістами
Органи прокуратури України, вирішуючи в державі правоохоронні завдання, безумовно зацікавлені в організації ефективної взаємодії з редакціями засобів масової інформації. З іншого боку втілення принципу гласності в життя, дозволяє суспільству контролювати діяльність органів прокуратури, і в такий спосіб активно впливати на забезпечення законності в їх діяльності.
У розвиток законодавчих актів щодо принципу гласності в діяльності органів прокуратури, Генеральним прокурором України 14 липня 2006 року видано наказ №11-гн «Про організацію роботи органів прокуратури України з реалізації принципу гласності», яким зобов'язано:
1.Заступників Генерального прокурора України, прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокурорів регіонів та Військово-Морських Сил України, міських, районних, міжрайонних та інших прирівняних до них прокурорів розглядати гласність у діяльності прокуратур усіх рівнів як важливий засіб запобігання злочинності, зміцнення законності та формування в суспільстві об'єктивної думки щодо виконання органами прокуратури покладених на них завдань і функцій, особисто організовувати роботу на зазначеному напрямі.
1.1.Першочергове значення надавати висвітленню результатів діяльності, які реально вплинули на зміцнення законності та правопорядку, на поновлення прав громадян та захист інтересів держави. Розкривати причини й умови, які сприяли вчиненню злочинів та порушенням закону, пропонувати шляхи їх усунення та попередження.
1.2.Своєчасно реагувати на критичні публікації і повідомлення про роботу органів прокуратури.
І.З.Зазначену діяльність проводити у суворій відповідності з вимогами законодавчих актів, що регулюють правовідносини у сфері інформаційної діяльності.
1.4.Запобігати поширенню інформації, яка містить державну чи будь-яку іншу таємницю або конфіденційні відомості, стосовно яких законодавством встановлено особливий порядок охорони. Інформацію про порушення кримінальних справ, провадження досудового слідства оприлюднювати лише за умови, що це негативно не вплине на всебічність, об'єктивність та повноту досудового слідства, при дотриманні таємниці слідства і законних прав учасників процесу. Не допускати, зокрема, обнародування даних щодо особи підозрюваного, обвинуваченого або підсудного до набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї, а стосовно потерпілого - без його згоди. У разі порушення вказаних вимог призначати службову перевірку та вживати відповідних заходів реагування.
2.Інформування державних органів влади і громадськості здійснювати з усіх напрямів прокурорської діяльності, визначених Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».
2.1 . Про стан законності та заходи щодо її зміцнення інформувати Верховну Раду України і Президента України не менш як один раз на рік, а місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - не рідше ніж двічі на рік.
2.2.Про стан законності з окремих напрямів прокурорської діяльності інформувати центральні та місцеві органи влади, органи місцевого самоврядування за результатами прокурорських перевірок або аналітичних досліджень у разі необхідності вжиття з їх боку конкретних заходів, спрямованих на забезпечення законності і правопорядку, додержання прав і свобод громадян.
2.З.За наявності подій, що набули великого суспільного значення або широкого розголосу, на запити засобів масової інформації або з власної ініціативи надавати у межах компетенції офіційні коментарі щодо встановлених обставин, чинного законодавства та вжитих органами прокуратури заходів.
З.Національній академії прокуратури України передбачати проведення систематичних досліджень з проблем підвищення ефективності взаємодії органів прокуратури із засобами масової інформації і громадськістю, розробку науково-практичних рекомендацій з удосконалювання форм і методів цієї діяльності, збору та аналізу суспільної думки стосовно прокуратури.
4.Критеріями оцінки діяльності органів прокуратури із забезпечення принципу гласності визначити своєчасність і повноту інформування державних органів влади та громадськості про стан законності, заходи щодо її зміцнення, дотримання при цьому прав громадян і юридичних осіб.
Організуючи взаємодію зі ЗМІ, органи прокуратури мають враховувати сучасний стан українських засобів масової інформації, переважній більшості яких притаманні корпоративність і політичні уподобання, брутальність, яка сусідствує нерідко з низьким професіоналізмом, вільним викладенням інформаційного матеріалу при недостатньо розвинутій відповідальності за загальнокорисні результати своєї роботи. Наявність таких фактів вимагає від прокуратури внесення суттєвих коректив в організацію взаємодії зі ЗМІ.
Позитивна взаємодія розуміється як узгоджена діяльність не підпорядкованих один одному організаційно самостійних і відособлених суб'єктів, спрямована на досягнення єдиних цілей, в основі якої лежать взаємна підтримка, допомога, інші взаємоприйнятні обставини.
Правові засади взаємодії мають регулюватися нормами, які гарантують громадянам свободу отримання і поширення інформації, свободу думок і слова. Ці норми сформульовані в ст.10 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Інші норми сформульовано в законах України і, зокрема, Законі «Про інформацію». Аналіз цих норм дозволяє виділити такі напрями взаємодії прокуратури зі ЗМІ та журналістами:
-інформування населення про стан законності і правопорядку в суспільстві;
-інформування населення про заходи органів прокуратури, в т.ч. спільні з іншими правоохоронними органами, щодо протидії злочинності, припинення діяльності організованих злочинних груп тощо;
-передача в ЗМІ відомостей про порушені кримінальні справи за злочинами, що викликають значний суспільний інтерес, про хід і результати їх розслідування, судового розгляду; прокурорські перевірки, під час яких викрито грубі порушення законів, заподіяні державі і громадянам збитки та їх відшкодування;
-формування позитивного іміджу прокуратури та її працівників;
-спростування недостовірної інформації про діяльність прокуратури;
-правороз'яснювальна діяльність;
-отримання інформації від засобів масової інформації про порушення законів на території і об'єктах, піднаглядних органам прокуратури;
-облік критичних зауважень про організацію та діяльність органів прокуратури, конкретних її працівників, що висвітлювались у ЗМІ, та своєчасне реагування на них.
До обов 'язкових організаційних умов взаємодії органів прокуратури зі ЗМІ та журналістами можна віднести такі:
-формування ділових відносин і контактів зі ЗМІ на основі аналізу стану законності і злочинності, прокурорсько-слідчої практики в інтересах забезпечення верховенства права;
-суворе дотримання законодавства України, локальних актів Генерального прокурора України з реалізації принципу гласності в діяльності органів прокуратури з урахуванням обмежень, встановлених у нормативно-правових актах;
-визначення в кожній прокуратурі програми взаємодії зі ЗМІ, котра передбачала б:
постійне удосконалення форм і методів в роботі зі ЗМІ та журналістами
регулярне проведення особистих зустрічей керівників прокуратури з керівними органами ЗМІ та журналістами;
забезпечення виваженого підходу до відбору матеріалів, що підлягають оприлюдненню через ЗМІ.
