2. Елементи фірмових бланків і правила їх складання

Фірмові бланки – це папеи для переписування з іншою організацією

Елементи фірмових бланків:

1. Відомства – набираються 10 кг., виділяючим шрифтом прописними літерами.

2. Назви організації – набир. більш насиченим шрифтом на 2-4 п. більше першої частини

3. Адреса організації – набир. світлим прямим накресленням 8 п.

Всі ці елементи підкреслюються лінійкою. Після лінійки проставляється рядок № Г/г і настуний рядок № М/П, використовуючи кутники.

Формат фірмових бланків 9 ¼ х 14 кв.

БІЛЕТ № 9

70. Оформлення текстів довідкового характеру. Колонцифри, колонтитули, норма, сигнатура.

Норма – коротка помітка замовлення, яка складає прізвище автора, перші слова назви, інколи просто номер замовлення. Встановлюється на першій сторінці кожного друкованого аркуша, крім першого, і служить для полегшення операції комплектування книжкових блоків.

Норму завжди набирають шрифтом кегля 6 гарнітурою основного шрифту і поміщають в лівому кутку першої сторінки друкарського аркуша слідом за сигнатурою з від-бивкою 8—12 пунктів.

Норму ставлять і на вклейках.

На сторінках з художніми ілюстраціями норму бажано заверстувати так, щоб при обрізці блока вона відрізалась.

Колонцифра – порядковий номер сторінок книги. Розміщення колонцифр на сторінках книги може бути різноманітним – згідно з вибором видавництва чи у відповідності з оригінальним макетом, вказівками до верстки.

Найчастіше колонцифри заверстують на зовнішньому краї сторінки (на парних сторінках – в лівому краї, на непарних – в правому). В багатьох виданнях колонцифру розміщують посередині сторінки.

Для колонцифр, як правило, застосовують шрифт тієї ж гарнітури, що і для основного тексту, але кегля зниженого на 2 пункти. Зменшеним кеглем колонцифру набирають при умові складання тексту не менше ніж 10 кеглем. Коли основний текст набирають шрифтом кегля 8 п., тоді колонцифру набирають теж кеглем 8 п. При відповідному художньому задумі колонцифри можна набирати і шрифтом більшого кегля та іншими гарнітурами. Колонцифри можуть розставлятися і в спеціально заготовлених для них декоратив­них елементах. Колонцифри, розміщені знизу сторінки складання та з боків, у розмір сторінки не входять.

Відбивка колонцифр від тексту не повинна бути меншою, ніж розмір основного шрифту, зменшеного на 2 п.

Колонцифри всіх видів не ставлять:

На титульних сторінках видання (титул, контртитул, авантитул, фронтиспис і шмуцтитул).

На порожніх сторінках (зворот титула, шмуцтитула, на сторінках для записів).

На сторінках з вихідними даними.

На сторінках, повністю зайнятих ілюстраціями.

На вклейках, які не входять в загальну нумерацію сторінок.

В кінці розділів, не зайнятих повністю текстом.

На всіх кінцевих сторінках, за винятком тих, на котрих розміщено матеріал, назва якого включена в зміст видання.

Верхні колонцифри, як правило, розміщують в одному рядку з колонтитулом з виключкою в зовнішній край. При наявності колонлінійки колонцифру інколи верстають по центру сторінки складання. При будь-якому розташуванні верхня колонцифра обов'язково входить в розміри сторінки складання. В словниках, енциклопедіях верхні колонцифри інколи набирають без колонтитулів, але тоді вони повинні бути заверстані вище заданої висоти сторінки від початку тексту на 4-12 п. для забезпечення привідності верстки.

В двоколонних виданнях інколи нумерують не сторінки, а колонки, тоді на всіх сторінках колонцифра лівої колонки має ліву виключку, а правої – праву.

Верхні колонцифри з колонтитулами, колонлінійками чи без них не ставлять на всіх спускових початкових сторінках.

Колонтитули (від французького colonne-стовпчики та латинського titulus-напис) – текстові рядки, поміщені над основним текстом кожної сторінки. Колонтитули служать для полегшення користування виданням, інколи – для покращення оформлення видання.

В сучасних виданнях колонтитули, які мають чисто декоративне значення, так звані «мертві», майже не застосо­вують. Композиційне розміщення колонтитулів може бути різноманітним, хоча переважно їх набирають «окремим рядком», майже завжди одним рядком, шрифтами, які значно відрізняються від основного (курсивом, півжирним курсивом, капітельними літерами, прописними заниженого кегля). 82

У багатьох випадках в одному рядку з колонтитулом може бути розміщена колонцифра.

Дуже часто колонтитул закривають знизу тонкою лінійкою на повний формат сторінки складання. Зустрічаються колонтитули, відбиті лінійками зверху та знизу.

Колонтитули з колонцифрами чи без них завжди входять у розмір сторінки складання. їх відбивають від тексту не менше ніж на кегль основного шрифту чи дещо більше, враховуючи, щоб загальний формат сторінки був кратним кеглю основного шрифту.

Колонтитули не розміщують на всіх титульних сторінках видання, на пустих сторінках, на сторінках, зайнятих повністю ілюстраціями (крім наукової та технічної літератури), а також не спускових (початкових) сторінках видання.

Сигнатура— порядковий номер друкованого аркуша видання; необхідний для полегшення виконання друкарських операцій, а саме: друку, фальцювання, комплектування блоків, перевірки готової продукції.

Переважно сигнатуру набирають шрифтами тієї ж гарнітури, що і основний шрифт, цифрами кегля 8 п. і поміщають в лівому куті першої і третьої сторінок кожного друкарського аркуша видання. На третій сторінці аркуша після сигнатури, без відбивки від неї, набирають зірочку. У формат сторінки складання сигнатура не входить. її заверстують в одному рядку з нижньою колонцифрою або нижче її з відбивкою 4 п.

71. Класифікація таблиць.

Вивід –  це текстовий або цифровий матеріал згрупований в колонки і розділений проміжковим елементами

Таблиця – це текстовий або цифровий матеріал, який згрупований в колонки і розділений лінійками

1. Книжково-журнальні

2. Канцелярські

3. Настінні

Елементи таблиць і їх визначення.

Нумераційний заголовок – це номер таблиці який виключається в правий край.

Тематичний заголовок – назва таблиці, яка виключається в правий край.

Надзаголовочна лінійка

Підзаголовочна ( підсікаюча)

Заголовки граф – які складаються горизонтальними рядками і виключаються посередині граф.

Ярус – це заголовок який Об’єднує декілька граф.

Нумерація граф – входить в заготовочну частину якщо підсікаюча лінійка є або в хвостову якщо такої лінійки нема.

Боковик – це ліва вертикальна колонка табл.. яка містить текстові чи цифрові дані, які визначають вміст граф.

Графа (ячейка) – це колонка разом з проміжковим матеріалом.

Колонка – це основні дані, що розривають зміст таблиці.

Програмка – це всі графи табл..

Підсумкова графа – це графа, яка підсумовує всі табл. і складається з підсумкової лінійки, слова «всього»

Переріз – це заголовок, що перекриває декілька граф.

Пустограка тільки в канцелярських