42.Соціально-етичні норми комплексу просування
Концепція соціально-етичного маркетингу відноситься до числа найбільш сучасних і перспективних. Вона орієнтує виробників і продавців товарів і послуг на глибоке проникнення в природу людських потреб і способів їх задоволення, виявлення ринкового попиту, прагнення забезпечити задоволення потреб шляхом ринкових продажів краще, повніше, ефективніше, ніж це роблять конкуренти. Характерна особливість концепції соціально-етичного маркетингу полягає в тому, що фірма виходить не тільки з інтересів отримання миттєвого прибутку за допомогою ринкових продажів найбільш потрібних споживачеві товарів і послуг, але одночасно виявляє турботу про загальне благо людей, уникаючи застосування виробничих технологій, виробництва та продажу товарів, здатних завдати шкоди людині, суспільству, природі. Соціальна етика не дозволяє порушувати норми суспільних відносин в ім’я отримання вигоди, вимагає високого рівня соціальної відповідальності виробників і продавців, які покликані думати про наслідки своїх дій для суспільства. Дотримання концепції соціально-етичного маркетингу здатне надати фірмі широку популярність, закріпити за нею добре ім’я, створити імідж порядності, що сприяє довготривалому комерційному успіху.
Хоча різні концепції маркетингу володіють істотними відмінностями, не можна вважати їх суперечать один одному і несумісними. Поряд з можливою зміною концепцій, в залежності від складних умов на ринках, фірми можуть поєднувати різні концепції, застосовувати їх у тому чи іншому поєднанні, тобто вдаватися до комбінованих, змішаним концепціям, що виражає стратегію дій на певний період часу.
Відповідно до класифікації Ф. Котлера,діяльність щодо соціально-етичного марке-тингу компанії можна звести до шести осно-
вних ініціатив:
1. Благодійні справи – компанія надає кошти та інші корпоративні ресурси, для того щоб залучити увагу суспільства до певної соціальної проблеми або допомогти зібрати кошти, залучити учасників та волонтерів.
2. Благодійний маркетинг – компанія зобов’язується робити внески або відраховувати відсотки від обсягів продажу на благодійну справу. У цьому сценарії компанія,як правило, об’єднується з неприбутковою
організацією на взаємовигідних умовах з метою збільшення обсягів продажу певного товару та залучення фінансових ресурсів
від благодійності.
3. Корпоративний соціальний маркетинг – компанія підтримує розробку та/або проведення кампанії за зміну певних типів
поведінки для того, щоб покращити суспільне здоров’я або безпеку, сприяти захисту навколишнього середовища або розвитку
суспільства.
4. Корпоративна філантропія – компанія робить пожертвування безпосередньо благодійній організації, як правило, у вигля-
ді грошових грантів, подарунків та/або товарів і послуг.
5. Волонтерська робота в інтересах суспільства – компанія підтримує та заохочує працівників, роздрібних торговців допомага-
ти місцевим громадським організаціям та ініціативам.
6. Соціально-етичні підходи до ведення бізнесу – компанія на власний розсуд впроваджує практику ведення бізнесу та інвестує ті напрями, що сприяють зростанню добробуту в суспільстві та збереженню навколишнього середовища.
Згідно із суспільними потребами, І.О. Шев-
чук пропонує таку класифікацію видів соціа-
льно-етичного маркетингу :
1. Екологічний – виявляється у створенні екологічно чистої упаковки, використанні ресурсоощадних технологій тощо.
2. Культурний напрям соціально-етичного маркетингу полягає в організації культурних заходів і впливає на розвиток освіти та мистецтва.
3. Медичний напрям соціально-етичного маркетингу виявляється в підтримці національної медицини, придбанні устаткування, створенні фондів допомоги хворим людям.
4. Поведінковий різновид соціально-етичного маркетингу – це боротьба з алкоголізмом, наркоманією, курінням, а також іншими
соціально неприйнятними явищами в суспільстві.
Соціально-етичний маркетинг передбачає комплексний підхід до підвищення ефективності управління підприємством та мінімізації ризиків, пов’язаних із взаємодією із зовнішнім середовищем, через оптимізацію управління такими аспектами діяльності
підприємства, як:
– сталий розвиток підприємства, управління економічними, екологічними та соціальними показниками діяльності підприємства;
– права споживачів та індекс задоволеності споживачів;
– соціальний діалог, який базується напринципі трипартизму;
– захист економічної конкуренції;
– збалансоване виробництво і споживання;
– прозорість структури корпоративного управління та захист прав акціонерів;
– реалізація екологічних прав громадян;
– захист основних прав і свобод людини.