- •1.Класифікація шрифтів. Кеглі друкарських шрифтів і їх назви.
- •2. Акциденція. Види акциденції. Особливості виготовлення акцидентних форм.
- •1. Друкарська система виміру, її суть і призначення.
- •2. Правила складання заголовочної частини таблиці.
- •1. Дати визначення ремарки. Технічні правила складання авторських та режисерських ремарок.
- •1. Дати визначення репліки. Технічні правила складання реплік.
- •2. Технічні правила складання елементів формул.
- •1. Характеристика друкарських шрифтів.
- •1. Технічні правила складання переліку дійових осіб в драматичних творах.
- •2. Елементи видавничих акциденцій, правила їх складання.
- •1. Зміст. Основні елементи змісту. Технічні правила складання змісту.
- •2. Правила складання боковика таблиці виводу
- •2. Елементи фірмових бланків і правила їх складання
- •1. Оформлення текстів довідкового характеру. Колонцифри, колонтитули, норма, сигнатура.
- •2. Класифікація таблиць.
- •1. Види коректур. Коректура
- •2. Особливості складання цитат.
- •2. Формати канцелярських таблиць.
- •1. Складання знаків і цифр в суцільних текстах
- •1. Види текстових оригіналів і вимоги до них.
- •1. Варіанти оформлення видань. Що впливає на вибір оформлення?
- •1. Класифікація шрифтів за накресленням вічка.
- •2. Особливості ms Word, необхідність його використання. Інтерфейс програми. Створення нового документу.
- •3. Техніко-оформлюючі правила складання зовнішніх елементів книжково-журнального видання.
- •1. Сторінка складання. Спускові і кінцеві сторінки.
- •2. Види заголовків та правила їх складання
- •3. Історичні етапи розвитку поліграфії.
- •1. Характеристика прийомів виділень у тексті.
- •2. Правила складання тексту в хвостовій частині таблиці. Загальні правила складання боковика цифрової і текстової прографки.
- •1. Встановлення формату і визначення полів в текстовому редакторі ms Word.
- •2. Формула. Характеристика основних елементів формули.
- •3. Складання заголовків у підбір до тексту «ліхтариками» і «квартиркою»
- •1. Види текстових оригіналів і вимоги до них.
- •2. Характеристика коректурнів знаків і, іі, ііі груп.
- •2. Технічні правила складання окремих частин таблиць (нумерація граф, нумераційних заголовок, підсумкової лінійки)
- •3. Акциденція, особливості складання форм акциденції та підготовка оригіналів.
- •1. Класифікація комп’ютерних шрифтів, їх властивості та вибір шрифту.
- •2. Канцелярська акциденція. Правила складання анкет
- •3.Загальні правила складання суцільного тексту в текстовому редакторі ms Word.
- •1. Гарнітури друкарських шрифтів, їх застосування.
- •2. Техніко-оформлюючі правила складання канцелярських таблиць
- •1. Класифікація шрифтів за рисунком. Характеристика шрифтів і-ііі груп.
- •2. Правила і техніка складання математичних формул ms Word.
- •3. Правила складання видавничої акциденції.
- •1. Характеристика шрифтів за рисунком іv-VII.
- •2. Складання тексту зі зносками. Вставляння зносок за допомогою пункту меню «Вставка».
- •3. Класифікація акцидентних форм.
- •1. Характеристика шрифту як засобу поліграфічного відтворення тексту. Види шрифтів, їх використання.
- •2. Правила складання формул з пиставними крупнокегельними знаками
- •3. Групування рядків в акцидентному наборі.
- •1. Види виділень у тексті, способи та привела їх виконання
- •2. Складання формул засобами Microsoft Equation 3.0.
- •3. Види форм малої акциденції, композиція форм. Техніка і технологія складання.
- •1. Одиниці вимірювання в поліграфії.
- •2. Правила складання анкет
- •3. Методи виправлення помилок на коректурному відбитку за допомогою коректурних знаків. Прийоми виправлень текстового складання.
- •1. Особливості ведення тексту, береження і закриття документа, встановлення формату і визначення полів.
- •2. Класифікація книжково-журнальних табл. По змісту, по розміщенню на стор., по оформленню
- •3. Види коректур. Вимоги до коректурних відбитків.
- •1. Сучасні та перспективні форми існування книги. Види друкованих видань згідно дсту 3017-95. Видання Основні види. Терміни та визначення.
- •2. Правила складання окремих дрібних частин тексту (епіграфів, присвят).
- •1. Особливості складання плакатів.
- •2. Коректор, його функції. Техніка читання коректури. Вимоги до коректурних відбитків.
- •57. Правила складання заголовочної і підзаголовочної частини таблиці. Форматування тексту в головці, боковику та прографці.
- •58. Види колонтитулів. Оформлення текстової частини колонтитулів. Створення колонтитулів засобами ms Word.
- •1. Бібліографічні списки. Правила складання бібліографічних списків.
- •2. Класифікація формул. Особливості формульних оригіналів і підготовка їх до складання.
- •3. Види великої акциденції, особливості їх оформлення і правила складання.
- •1. Композиційне розміщення елементів у видання.
- •2. Редагування тексту. Пошук і заміна. Перевірка орфографії
- •47. Правила складання пісень
- •1. Види довдково-допоміжного тексту. Прийоми оформлення колонцифр, колонтитулів.
- •1. Характеристика прийомів іиділень у тексті.
- •2. Афіша. Види афіш. Техніко-оформлюючі праила складання афіш.
1. Дати визначення репліки. Технічні правила складання реплік.
Текст драматичних творів розчленовано на окремі вислови дійових осіб – репліки – основний текст драматичного твору. Репліки набирають шрифтами прямого світлого накреслення.
При верстанні драматичних текстів не можна закінчувати сторінку іменем дійової особи, набраної окремим рядком, а також першим чи першим і другим рядками довгої репліки. В кінці сторінки репліка повинна мати не менше трьох рядків або може закінчуватися кінцевим рядком.
2. Технічні правила складання елементів формул.
Номери формул набирають тими ж шрифтами, що і основний текст, але беруть їх у дужки, щоб відокремити від самих формул. Формули переважно виключають «окремими рядками» і верстають по центру сторінки складання. Відбивка формули від тексту повинна бути в межах одного рядка кегля основного шрифту. Якщо перед формулою короткий кінцевий рядок, то від нього формулу взагалі не відбивають. Між формулами, які розташовані одна за одною, відбивка повинна бути не більше ніж 2-4 п. Збільшення відбивок і розбивок формул погіршує зручність прочитання, збільшує обсяг видання і, звичайно, витрати паперу.
Існує два методи складання експлікацій:
– всі символи з поясненнями впідбір. При цьому пояснення кожного символу закінчується крапкою з комою, після якої роблять пробіл, що дорівнює кеглю шрифту, яким набрано основний текст і який не змінюється при виключці рядків. Всю експлікацію верстають на повний формат рядків складання;
Символ або число завжди відділяють від його опису знаком тире з відбивкою з двох боків по 2 п. Слова «де» або «тут» завжди набирають з рядкової літери. Між такими словами і першим символом ніяких знаків пунктуації не ставлять (переноси формул див. у розділі «Правила переносу з рядка в рядок»).
У хімічних формулах символи хімічних елементів набирають шрифтами латинського алфавіту прямого накреслення.
Так само набирають і цифри. Формули, які заверстуються безпосередньо в рядках, набирають тим самим кеглем, що і рядки. Складні формули, які виводяться з тексту окремо, можна набирати зменшеним кеглем шрифту, але не нижче кг. 8. Усі символи хімічних елементів набираються прописними літерами.
Цифри в хімічних формулах набирають тим же кеглем, що і символи, а валентність – за тими ж правилами, що й індекси в математичних формулах, тобто на 1-2 ступені нижче, при цьому очко цифр повинно наполовину виступати за лінію основного шрифту. Назву хімічної сполуки поміщають під формулою посередині і набирають шрифтом малого кегля (не менше кг. 6).
БІЛЕТ № 6
1. Характеристика друкарських шрифтів.
До першої групи належать шрифти з помірною контрастністю між основними та з'єднувальними штрихами. Засічки в них короткі, вони є одночасно плавним потовщенням основного штриха і наближаються за своєю формою до трикутника.До другої групи належать шрифти з різко вираженою контрастністю між основними та з'єднувальними штрихами. Засічки в них довгі, тонкі.До третьої групи належать шрифти з малою контрастністю між основними та з'єднувальними штрихами. Засічки наближаються до прямокутної чи трикутної форми.До четвертої групи належать шрифти майже з повною відсутністю контрастності між основними та з'єднувальними штрихами. Засічки в них прямокутні.До п’ятої групи належать шрифти з повною відсутністю контрастності між основними та з'єднувальними штрихами. Вони не мають засічок.До додаткової групи належать шрифти імітаційні (рукописні, машинописні, поліграфічні), які не можуть бути віднесені до перерахованих вище груп.
