15. Підготовчий

Найважливіше на цьому етапі- пошук потрібного автора і оригіналу.

Авторський оригінал-це створена автором і подана для редакційно-видавничої обробки творча чи наукова праця з у всіма необхідними компонентами(рис.таб.ілюстр.) (До видавництва потрапляють самоволом,за посередництва літературних агентів,через вист-ярм тусовки,через індивідуальні замовлення автором.)

Видавничий оригінал- той самий авторський оригінал після його оправ. у видавництві аж до готовності видання оригінал-макету на плівках з доданими оригіналами зовн. оформлення.

Редакторський аналіз- оцінити авторський оригінал з точки зору змісту, структури… можливостей просування на ринку.

Приймання авторського оригіналу-

-Оригінал має бути підписаний автором із зазначенням дати потрапляння до видавництва

-Має бути комплектним і повністю підгот. до вид. втілення

Маэ бути дата ы підпис автора. Маэ бути зміст, анотація, бібл. Посилання.,передмова, післямова..Принести автор мусить все і одразу.

Готує первинні документи для заведення облікової картки видання

-Творча заявка від автора

-Розглянута анотація або план-проект від автора

-Інф. Про автора з точними паспортними даними

16. Фахові вимоги

Із розширенням діапазону застосування редакторських професій невпинно підвищуються й вимоги щодо кваліфікаційного рівня їх носіїв. У цьому можна пересвідчитися, переглянувши спеціальні електронні сайти, на яких вміщується інформація щодо вакансій редакторів і видавців.

Простежується така тенденція: якщо кілька років тому у графі "потрібен на роботу" зазначалася просто посада (редактора, коректора, координатора видавничого проекту, літературного працівника), то останнім часом все частіше подається детальна інформація щодо кваліфікаційних вимог до кандидата посісти таку вакансію. Наведемо приклад щодо таких вимог на посаду заступника головного редактора з обіцяною зарплатою до 600 умовних одиниць, які поставила через пошукову електронну систему одна велика видавнича фірма:

Загальні вимоги: вища освіта (видавнича справа, журналістика); досвід роботи у друкованій періодиці (суспільно-політичній, для дозвілля) не менше трьох років; абсолютна грамотність, вільне володіння ПК; досвід роботи з юридичними і бухгалтерськими документами.

Ділові якості: вміння ставити завдання й добиватися їх виконання; емоційна врівноваженість; повна віддача роботі, самостійність, цілеспрямованість; творчий потенціал; комунікативні й аналітичні здібності; гнучкість мислення.

Професійні вимоги: вміння організовувати редакційний процес (організація роботи редакторів, залучення сторонніх авторів); досвід редагування (гарний стиль) та оформлення матеріалів, пошук і здобування фотоматеріалів, робота з художниками, контакти з інформаційними агентствами; навички макетування (макетна сітка), добре знання англійської (німецької) мови.

У наведеному вище прикладі виведена роботодавцем-практиком своєрідна професіограма добре підготовленого редактора, якому, за відповідності цим вимогам, гарантована високооплачувана робота.

17. Наукова література – найпоширеніший засіб фіксації та розповсюдження наукової інформації. До наукових книг зараховують результати теоретичних чи експериментальних досліджень у тій чи іншій галузі знань, а також історичні документи, першодруки або передруки пам’яток культури, науки, літератури та мистецтва, доповнені, як правило, науковими примітками чи коментарями [164, с. 46].

Криза національного книговидання негативно відобразилася і на науковій книзі. Вона і “в кращі для себе – під державним захистом – часи не почувалася достатньо затишно [63, с. 44]”, в основному через специфічність тематики та обмежене коло читачів.

В умовах ринкової економіки нерентабельність такої літератури ще помітніша – прибутковим може бути видання, що має масовий попит. Цю думку підтверджує І. Квітко: “Наукова книга, складна за змістом, трудомістка, з вузькою читацькою аудиторією, завжди була збитковою [79, с. 20-32]”. “Випуск наукових книг, – підкреслює В. Бутко, – не є рентабельним, вони мають обмежене коло споживачів, що і спричиняє скорочення обсягів саме цієї особливо важливої для розвитку суспільства літератури [15, с. 6]”.

Наукова книга як документальна форма існування науки і один з основних засобів наукової комунікації [106, с. 192] в усі часи була несамостійною, безпосередньо залежною від стану самої науки, від розвиненості її комунікаційних каналів і систем. Тобто наукова література, як це відзначають сьогодні більшість дослідників, є своєрідним віддзеркаленням науки – її структури, пріоритетів, потреб тощо. Відповідно, і нинішній стан української наукової літератури – це сучасний стан вітчизняної науки, яка на тлі загальної кризової ситуації вступила у період стагнації. В середині 90-х років Україна опинилася на межі небезпечної державної проблеми – “руйнування фундаментальної науки, яка становить головну складову частину культури людства... [133, с. 2]” , – коли почався масовий виїзд науковців за кордон.

Такі соціально-економічні факти сучасного наукового життя України не могли не позначитися на тенденціях наукового книговидання.

18. див. 12

19. Наукова стаття - є одним із видів публікацій, в якій подаються проміжні або кінцеві результати, висвітлюються конкретні окремі питання за темою дослідження, фіксується науковий пріоритет автора, робить її матеріал надбанням фахівців.

 Наукова стаття подається до редакції в завершеному вигляді відповідно до вимог, які публікуються в окремих номерах журналів або збірниках у вигляді пам´ятки автору. Оптимальний обсяг наукової статті (0,5 - 0,7 авт.арк.).

Рукопис статті повинен мати повну назву роботи прізвище та ініціали автора, анотацію (на окремій сторінці), список використаної літератури.

Стаття має просту структуру:

-   вступ (постановка наукової проблеми, актуальність, зв´язок з найважливішими завданнями, що постають перед Україною, значення для розвитку певної галузі науки і практики - 1 абзац або 5-10 рядків);

-   основні дослідження і публікації з проблеми, за останній час, на яких спирається автор, проблеми виділення невирішених питань, яким присвячена стаття (0,5 -2 сторінки машинописного тексту);

-   формулювання мети статті (постановка завдання) - висловлюється головна ідея даної публікації, яка суттєво-відрізняється від сучасних уявлень про проблему, доповнює або поглиблює вже відомі підходи; звертається увага на введення до наукового обігу нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або уточнення відомих раніше, але недостатньо вивчених. Мета статті випливає з постановки наукової проблеми та огляду основних публікацій з тем (1 абзац, або 5-10 рядків);

-   виклад змісту власного дослідження - основна частина статті. В ній висвітлюються основні положення і результати наукового дослідження, особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, програма експерименту. Аналіз отриманих результатів, особистий внесок автора в реалізацію основних висновків тощо (5-6 сторінок);

-   висновок, в якому формулюється основний умовивід автора, зміст висновків і рекомендацій, їх значення для теорії і практики, суспільна значущість та перспективи (1/3 сторінки).