Питання 33

1. КОРАБЕЛЬНІ МІНИ ТА ЇX ХАРАКТЕРИТИКИ

Призначення мін, вимоги які пред'являються до мін.

Міною називають герметично закупорений набій ВР, який встановлювався на

задану глибину або на грунт, та оснащений вибуховим пристроєм, який здійснював вибух заряду при впливі корабля на його сприймаючий пристрій.

Використанням МЗ можна вирішувати такі задачу.

1. Блокування на визначений термін районів та пунктів базування сил флоту

супротивника.

2. Зрив або ускладнення рішення бойових задач силами супротивника в районі бойових дій.

3. Зрив або стискання плаваючих сил супротивника в ЙОГО прибережних районах, на виходах та входах ФВК, в протоках та вузькостях, на комунікаціях.

4. Створення на ТВД постійної мінної небезпеки, яка вимагає організації протимінної оборони та відволікання сил та засобів супротивника на протимінні дії.

5. Прикриття підступів до узбережжя, ділянок прибережних морських сполучень та окремих районів ТВД з метою переушкодження виходу сил противника на позиції використання зброї.

6. Захист своїх комунікацій від дії ПЧ та НК супротивника.

7. Прикриття ділянок узбережжя з метою протидії або ускладнення висадки морських десантів.

Основт вимоги, яки пред 'являютъся до мін:

1. Достатня руйнівна сила.

2. Висока протитральна стійкість досягається: а) для морських мін шляхом захисту мінрепу від контактних тралів; б) для донних мін використання приладів терміновості, міцності шляхом настроювання вибухівного пристрою на характерні властивості фізичних полів корабля, по важковідтвореності в тралах.

1. Великий термін бойової служби: а) морських контактних мїн(не можуть встановлюватись на глибини, які перевищують осадку НК -сильно залежить від хвильового режиму в районі постановки; б) у неконтактних якірних МІН (використовуються на Н>10м) та донних мін бойовий строк служби використовуються строком служби ДВЕЖ.

4. Відповідність постановочних даних мін, ТТД носія:

Для НК прийняття до борту міни:

а) не повинні значно знижувати ТТХ НК, (швидкість, маневреність, здатність ведення вогню та т.міни.);

б) повинні мати мінімальний час відносного приготування,

в) допускати постановку з найбільшою швидкістю та найменшим інтервалом;

г) допускати постановку не тільки зі спеціальних мінних загороджувачів, але й з кораблів інших типів;

д) забезпечувати раціональне розташування, легко пересуватися палубою, зручно завантажуватись та вивантажуватись, легко закріплюватися за похідним типом;

е) правильно сходити з мінного скату та входити у воду;

ж) зберігати регулювання параметрів вибу тривалому зберіганні на НК.

Класифікація сучасних мін.

Усі міни можна класифікувати за наступними основними ознаками:

За призначенням:

• Протичовнові;

• Протикорабельні;

• Протидесантні;

• Протидиверсійні.

За типом носія:

• Корабельні;

• Підчовнові;

• Авіаційні (парашутні та безпарашутні);

Універсальні.

За способом утримання в місці постановки (за положенням корпусу після постановки):

Якірні:

3 мінрепом;

Придонні;

Донні;

Плаваючі.

За принципом дії вибухового пристрою:

• Контактні:

• Антенна;

• Гальваноударна;

• Неконтактні:

• Гідродинамічна;

• Індукційна;

• Магнітна;

• Акустична;

За способом доставки бойової частини до цілі.

• Спливаючі;

• Самохідні;

• Реактивні.

За керуванням теля постановки:

• Керуємі;

• 3 самонаведенням.

Окрім вказаних ознак міни можуть підрозділятися за місцями використання, за способом установки на задану глибину, за вагою набою та ті.

Невзираючі на велике різноманіття мін, їх устрій, як правило, однаковий. Кожна складається з корпуса, набою ВР, вибухового пристрою, спеціальних приладів, джерел живлення. Якірні міни (мал. ) окрім того, мають якір та мінреп, а міни з самонаведенням — двигуни та апаратуру самонаведення.

Протидесантні міни (істор.) - це малі міни, які призначені для використання на малих глибинах проти малих кораблів та десантно-висаджувальних засобів.

Якірні - за способом постановки розподіляються на спливаючі з грунту та ті, які встановлюються з поверхні (штертно-вантажні). Перевага постановки мін з грунту в тому, що вони можуть бути оснащені приладом терміновості сплиття. Цей прилад дозволяє міні знаходитись на грунті разом з якорем на протязі заданого часу.

Донні міни - неконтактні міни з негативною плавучістю. Ставляться на дні моря (океану). Мають форму закругленого з обох кінців циліндру довжиною 3 м та діаметром приблизно 0,6м, набійну камеру з 250 – 1000 кг ВР з детонаторами, приладну камеру з апаратурою неконтактного вибухового пристрою, додатковими приладами та джерелами живлення. Недолік ДМ - обмежена глибина місця постановки. Глибина постановки таких мін, як правило, не перевищує 50-70м.

Плаваючі міни - це без'якірна міна, яка плаває під водою на заданій глибині за допомогою приладу плавання гідростатичного, електричного або іншого типу. Переміщується під дією морських течій. Як правило забезпечується самоліквідатором, який забезпечує потоплення її при витіканні заданого терміну.

Антенні міни - якірна контактна міна, яка має нижню та верхню (на буйці) антени довжиною до 30м кожна. Використовуються проти ПЧ. При стиканні стального корпусу ПЧ з металевою антеною міни, яка знаходиться в воді, виникає електричний струм, під дією якого спрацьовує вибуховий пристрій міни.

Гальваноударна міна - якірна або плаваюча контактна міна з вибуховим пристроєм, основною частиною якого є гальванічні елементи, які розташовані у виступаючих з корпусу ковпаках. При ударі корабля об міну та зминанні одного з ковпаків спрацьовує гальванічний елемент, при цьому утворюється електрорушійна, яка викликає струм в колі запалу та вибух міни.

Гідродинамічна міна - неконтактна міна з гідродинамічним вибуховим пристроєм, який спрацьовує під впливом зміни гідростатичного тиску води, викликаного корпусом наближаючогося корабля.

Індукційна міна - неконтактна міна з вибуховим пристроєм індукційного типу, реагуючим елементом якого є індукційна котушка. При зміні напруженості магнітного поля, яка викликана проходженням корабля, в котушці наводиться електричний струм, який призводить за допомогою реле до вибуху заряду міни.

Магнітна міна - неконтактна донна або якірна міна з магнітним вибуховим пристроєм, який спрацьовує під впливом магнітного поля корабля. Реагуючим елементом магнітна стрілка, індукційна котушка та інші магнітосприймаючі пристрої.

Акустична міна - неконтактна міна з акустичним вибуховим пристроєм, який спрацьовує від зміни акустичного поля в навколишньому середовищі. Реагує на визначений спектр акустичних шумів корабля.

1. ЗАГАЛЬНА БУДОВА МІН

Складові частини та їх характеристики.

Корпус міни - призначений для розташування набою ВР, детонаторів, вибухових пристроїв, запобіжників, приладів та пристроїв, які забезпечують спрацьовування міни.

В ВМС України всі корабельні міни мають сфероциліндричну форму (мал. ), підчовнові міни - циліндричну форму з випуклими денцями (мал. ), авіаційні донні міни циліндричну форму з головною частиною у вигляді овалу або несиметричного корпусу (мал.). Корпус міни підкріплюють шпангоутами.

Мал1. міни. Схема улаштування гальваноударної міни:

1 - запобіжний пристрій; 2 - гальваноударний вибуховий пристрій; 3 - запальний стакан; 4 - зарядна камера.

Мал.2. Антенна міна: 1 - якір; 2 - мінреп; 3 - міна; 4 - буйок; 5 - верхня антена; 6 - нижня антена.

Набій ВР міни розташовується в набійній порожнині або набійній камері. Це створює можливість роздільного зберігання заряду та корпусу міни, але розташування ВР в набійній камері погіршує остойчивість міни, збільшує її вагу та знижує ФУГАСНІСТЬ (відношення ваги ВР до ваги міни в сукупності). Розташування набою ВР в набійній порожнині дозволяє знизити положення центру ваги, чим досягається зменшення нахилу на течії.

Детонатор - призначений для забезпечення детонації набою ВР. Розподіляється на 2 види:

1. Первинний детонатор - називають запальним патроном;

2. Вторинний детонатор - запальним стаканом.

В зібраному вигляді вони носять назву запального пристрою міни.

Мал.3. Схеми улаштування неконтактних вибухових пристроїв зарубіжних мін:

- акустичного з гідрофонним приймачем (звукового діапазону частот): 1-електрод; 2-мембрана; 3-вугільний порошок; 4-батарея; 5-трансформатор; 6-пристрій терміновості; 7-запал;

8-пристрій кратності; 9-запобіжний пристрій; Б- індукційного: 1-індукційна котушка; 2-реле; 3-ирйстрш терміновості; 4-пристрій кратності; 5-запал; 6-пристрій дистанційного керування пухових пристроїв; 7-батарея; 8-запобіжний пристрій; В - магнітного: 1-магнітна система; 2-пристрій терміновості; 3-пристрій кратності; 4-запал; 5-батарея; 6-запобіжний пристрій.

Запальний патрон - призначений для виклику вибуху запального стакану. Складається з гільзи, штепсельної колодки, електродетонатора (мал.). Електродетонатор складається з латунної гільзи; 2-х провідників, до кінців яких припаяні місток З та платино-ірідієвий дріт, закритий запалювальним складом 4 комбінованого набою (5, 6, 7 та 8), 5-азид РВ, б - тринитрозорцетит синця, 7 - порошкообразний тетрил, 8 – пресовані стовпчики тетрилу.

Вибуховий пристрій - призначений для виклику вибуху первинного детонатору при ударі НК або під впливом його фізичних полів на приймальні пристрої міни. Буває контактним та неконтактним.

Запобіжні прилади та пристрої (ЗПП) - служать для безпеки при обслуговуванні та при постановці, а також приведенню міни до бойової готовності через визначений час після постановки.

Незалежно від конструкції усі запобіжні прилади являються автоматичними та складаються з:

1. Стопорно-пускового (СПП);

2. Сприймаючого (СП);

3. Виконавчого пристрою (ВП).

СПП - служить для утримання запобіжних приладів у стані, який забезпечує безпечність положення приготованої міни на берегу або на НК.

СП - реагує на ті чи інші фізичні явища та процеси, яким підпадає міна після відділення від носія (удар об повітря, дія гідростатичного тиску, зміна орієнтування в просторі, дії сил та плавучості після установки на задану глибину) при постановці або після установки на задане заглиблення або на грунт.

За принципом дії СП, ЗПП розподіляються на:

а) гідростатичні (Г);

б) ударно-гідростатичні (УГ);

в) механічні (годинникові) (М);

г) кренові (К).

В ЗПП з Г-СП є гідростат.

В ЗПП з УГ - поряд з гідростатом до складу СП входить будь-який ударний (інерційний) пристрій.

УГ ЗПП спрацьовує тільки у випадку впливу великих ударних сил, а далі гідростатичного тиску.

В ЗПП з М - уповільнення спрацьовування приладів здійснюється годинниковим механізмом, який запускається в момент відділення міни від носія, або занурення її на зазначену глибину.

Кренові ЗПП - використовуються в якірних мінах, виводять міну до бойового .-ану за принципом сполучаючихся посудин.

Пристрої, які забезпечують постановку мін.

Це механізми відділення корпусу міни від якоря та установки на задане заглиблення, парашутні пристрої, теліжки, якорі та ін.

Під час зберігання на НК, при постановці, корпус міни жорстко з'єднаний з якорем називають АГРЕГАТОМ (А).

За місцем розташуванням А в момент спрацьовування механізмів відділення, —механізми розподіляються на 3 групи:

Поверхнього спрацьовування (ПоС) - які відділяють міну від якорю на поверхні;

Придонного спрацьовування (ПрС) - які відділяють міну від якорю при знаходженні міни на грунті.

Глибинного спрацьовування (ГлС) - які відділяють міну від якорю при знаходженні агрегату на деякій визначеній відстані від поверхні води.

Механізм відділення міни від якоря поверхнього спрацьовування відділяє міну через невеликий час необхідний для того, щоб агрегат встиг заспокоїтися в кільватерному струмі НК. Цей час забезпечує правильність установки мін на задане заглиблення.

Принцип дії механізмів відділення ПрС оснований на використанні годинникового механізму (відлік часу до 10 діб). Після відробки встановленого часу за допомогою передаточного важільного механізму відбувається відділення М від якорю, та М під дією пливучості виплаває на задане заглиблення. Ці механізми одночасно є приладами ТЕРМІНОВОСТІ якірних мін.

Механізми установки якірних мін на задане заглиблення складаються з:

1. Котушки з мінрепом.

2. Гальмового пристрою.

3. Стопорного механізму з пристроєм, який виконує його передчасне спрацьовування.

4. Пристрою, який фіксує задану відстань якорю від грунту або міни від поверхні води.

Котушка - служить для розміщення мінрепу. В якірних мін мінреп виготовлений зі сталевого оцинкованого тросу.

Гальмовий пристрій - для виключення нахльостування мінрепу та забезпечення визначеної швидкості занурення якорю (випливання міни), при якій надійно спрацьовують механізми та прилади.

Стопорні механізми - для застопорення обертання котушки в момент приходу на задане заглиблення або якорю на задану відстань від грунту.

Прилади та пристрої фіксації заданої відстані міни від поверхні води, або якоря відносно грунту бувають:

1. Штерто - вантажні, які фіксують момент приходу якоря на встановлену відстань від грунту (використовуються в мінах, які встановлюються на задане заглиблення з поверхні води);

2. Гідростатичні, які фіксують момент приходу міни на задане заглиблення від поверхні води (використовують в мінах, які встановлюються з грунту та з визначеної відстані від поверхні води). Ці прилади зупиняють котушку і необхідний момент. До додаткових приладів та пристроїв, які підвищують технічні властивості мін

Протитральні прилади (терміновості та міцності);