- •6.010100 “Українська мова і література” Затверджено на засіданні кафедри української філології.
- •Додаток г Словник подільських говірок
- •Методичні вказівки
- •Основні вимоги до збирання та записування матеріалу:
- •Фонетична транскрипція
- •Голосні фонеми та їх варіанти
- •Приголосні фонеми та їх варіанти.
- •Словник основної термінології
- •Програма –питальник Виробнича лексика
- •Назви будівель та їх частин
- •Побутова лексика
- •Назви матеріалів
- •Назви одягу, взуття
- •Назви продуктів харчування
- •Назви місцин
- •Метеорологічна лексика
- •Людина та її риси
- •Назви частин організму людини
- •Назви родинних стосунків, осіб за професією та родом діяльності
- •Назви флори і фауни
- •Займенник, службові слова, вигуки.
- •Назви дій, процесів, станів
- •Назви ознак, часу, кількості, одиниць ваги
- •Зразки текстів діалектного мовлення
- •Список інформаторів (зразок)
- •Список рекомендованої літератури основна література
- •Лінгвістичні атласи
- •Діалектні словники
- •Додаткова література
Займенник, службові слова, вигуки.
470. Вигук, яким кличуть корів: мин' на-на, мин'-мин', ман'-ман'
471. Вигук, яким кличуть телят: мин'-мин', ман'-ман', اман'у-اман'у, мин'у- اмин'у
472. Вигук, яким кличуть овець: бас'-бас', баз'-баз', бир-бир, бреш-бреш
473. Вигук, яким кличуть коней: кос'- кос', кс'оў-кс'оў, с'оў-с'оў, ц'-ц'-ц', ц'с'- ц' ос', ц 'оп- ц'оп’
474. Вигук, яким кличуть лошат: кос'-кос', кс'оў –кс'оў, с'оў-с'оў, ц'-ц'-ц', ц'ос'-ц'ос', ц'оп-ц'оп’
475. Вигук, яким кличуть свиней: коц '- коц', куц'- куц', куاц'у-куاц'у, кц'оу- кц'оу, ц'-ц'-ц'
476. Вигук, яким кличуть собак: н'а-н'а '
477. Вигук, яким кличуть котів: киц'-киц'
478. Вигук, яким підкликають індиків: дун'-дун'
479. Вигук, яким кличуть курей: т'у-т'у, ц'іп-ц'іп, ц'іпр-р
480. Вигук, яким кличуть качок: тас'-тас'
481. Вигук, яким кличуть каченят: тас'-тас'
482. Вигук, яким кличуть голубів: гул'-гул'
483. Вигук, яким кличуть кролів: трус'-трус'
484. Вигук, яким відганяють корів: геĭ, ну-اгеĭ. а-اгеĭ, а-اно, а-اну
485. Вигук, яким відганяють овець: а-اбаз', а-اбир, а-бр, а-اлуч, а-геĭ
486. Вигук, яким відганяють коней: но, а-اгуш, а-اкуш, а-اкос’
487. Вигук, яким відганяють лошат: куш-куш, но, а-гуш, а-куш, а-кос'
488. Вигук, яким відганяють свиней: а-اчу, а-اц'у, а-اса, а-'паи
489. Вигук, яким відганяють голубів: гул'
490. Вигук, яким відганяють хижих птахів: гаĭ -гаĭ
491. Поганяти коней прямо: но, га ĭاда, га ĭт’а, اгаاт’:а, аاт':а
492. Вигук, яким повертають коней уліво: соб, кاсоб’і, اв’іт':а, اв’іс’اт’а
493. Вигук, яким повертають коней, направо: اгаاт:а, агат':а, соб-цаاбе
494. Зупиняти коней: птр-ру, тир-اго, тр-р
495. Вигук, яким підганяють корів: но, геĭ, 'гаĭда, ĭди
496. Вигук, яким нацьковують собак: اґужа, воз'اми
497. Вигук, яким вітаються і бажають успіхів у роботі: اбоже помагаĭ, бог наاпом’іч
498. Вигук, що вживається як присягання іменем Христа: от тоاб'і хрест, йіĭ бо, б’іг اме
Назви дій, процесів, станів
499. Дієслово грати (на скрипці) і його відповідники: гاрати, бاрин'кати
500. Будуватися: стاройітиес'а
501. Покривати соломою покрівлю кاрити, накриеاвати
502. Дієслова на означення готування розчин (на хліб і т. п.): рошчи ен'ати
503. Поміщати в гарячу піч хлів: саاжати
504. Дієслова на означення дії садити картоплі: саاдити
505. Обробляти просапні культури сапою: اсаاпати, грасуاвати, поاлоти
506. Дієслова на означення дії збирання врожаю картоплі: коاпати
507. Назви для процесу лущення кукурудзи (очищати качани від листя): тиереاбити, اлушчиети
508. Теребити качани кукурудзи: теире иاбити
509. Вибирати зерно із стручків квасолі: тиериеاбити
510. Знімати лушпиння з чого-небудь: اлушчи ети
511. Очищати зерно з решеті: в’ійати, прос'іاвати
512. Дієслова на означення дії орати на зяб: اз'абли ети, проاз'аблувати
513. Дієслово волочити: волочити, бу руاвати
514. Назви для околота: вокол'іт, пе иреиاвесло
515. Вибирати граблями з обмолоченого ціпом зерна житні колоски: اчисати
516. Лагодити одяг або взуття: лаاтати, шاпотопати, спраўاл'ати
517. Чесати, розрівнювати на металевій або щетинній щітці волокно (ткац.): пасиенкуاвати
518. Розрізати колоду по довжині: роспусاтити
519. Будь-як готувати їжу: каاпарити, ваاрити
520. Потрошити рибу: اчистити, шкاрабати
521. Рівняти ґаблями сіно чи солому: гроاмадиети
522. Вимова дієслова в'язати: уйаاзати
523. Гострити косу мантачкою: клиеاпати, гостاрити
524. Дієслова, що означають процес кастрування биків, кабанів і т.п. шляхом вирізання статевих залоз: кастاр'ірувати, اчистити
525. Сильно вдарити: ўлуاпити, тاр'існути, اгепнути
526. Розбити щось на дрізки: роскоاлоти
527. Жбурляти: اкиاдати
528. Виманити: 'виганчити, اвициеганиети
529. Відповідники дієслова зловити, спіймати: п’іĭاмати, зاлаاпати
530. Вимова дієслова щепити: шч’іاпити
531. Вимова дієслова позичати: позиеاчати
532. Вимова дієслова задушити: задуاшити: задуاсити
533. Взяти дитину на спину: на г’ірاгош’і, на ґарاґош’і, на бараاна
534. Іти на прогулянку (дит.): اгайт'у
535. Кусати (дит.): اкус'і
536. Постачати, задовольняти чиї-небудь потреби: насاтарчи ети, гоاдити
537. Кип’ятити (про молоко): пاражити, киепйаاтити
538. Жебракувати: проاсити, اжебрати
539. Підмовляти когось: намоўاл'ати, п’ідговар'увати
540. Верховодити: старшуاвати, кеируاвати
541. Відповідники дієслова поспішати: с'п’іاшити
542. Дієслово загубити і його відповідники: загуاбити
543. Дієслово шукати і його відповідники: гл'аاд’іти, нишпориеاти
544. Дієслова на означення дії "проводити ігри, забави, гратися (про дітей): اбавиетиес'а, гуاл'ати
545. Відповідники дієслова сваритися: اжертиес'а, сваритиес'а, спеи реичати еاс'а
546. Дієслово дивитися, направляти погляд на когось, щось і його відповідники: дие اвитиес'а, ви е трішاчатиес'а
547. Відповідники дієслова позіхати: поз'іاхати, اз'авати
548. Відповідники дієслова жувати: жاн'акати, жاмакати
549. Відповідники дієслова ковтати (їжу після пережовування, воду і т.п.): اлиґати, глоاтати
550. Чути нюхом слід звіра і йти цим слідом, відшукуючи і переслідуючи звіра про собак, зокрема мисливських): с'л'ідити.
551. Наспіх одягнути щось на себе: наاкинути
552. На босу ногу (взутися): голоاн'іж, гоاлобиес'ки
553. Неохайно жувати: اц'омкати, اц'амкати
554. З'їдати або випивати чого-небудь для проби: اкушати, пاробувати
555. Приймання їжі опівдні: поاлуднати, гоб’ідати
556. Чхати: пاчихати
557. Брести по глибокому снігу, не обминаючи кучугур: اбахкатиес'а, наўманاци, наўмаاн':а
558. Дієслово танцювати і його віповідники: гуاл'ати, танц'уاвати
559. Ходити (дит.): اчапати, اтупц'і- اтупц'і, اход'і
560. Повільно їхати або йти: пاлентатиес'а, поўзاти, волокاтис'а
561. Шкутильгати: кاривати, кул'اгати
562. Тинятися без діла: круاтитиес'а, اвештатис'а
563. Повзти спираючись на долоні і коліна: 'рачки, اл'ізсти
564. Часто відчиняти і зачиняти двері чи ворота: اрипатиес'а, кاл'анцати
565. Вовтузитися: اшудиетиес'а, اмон’кати ес'а
566. Налякатися: зл’аاкатиес'а, наاстрашиетиес'і
567. Вгамуватися, заспокоїтись: ўгамуватиес 'а, стишиетис'і
568. Купатися (дит): اкупц'і
569. Пірнання під воду: іти اн'ура, اн'урц'а
