2.Актуальність проекту

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОЕКТУ визначена проблемами, які виникають при проектуванні цього типу споруди:

1. в галузі нормативної бази та типології – недостатня кількість нормативних матеріалів та загального набору приміщень, які повинні бути притаманні «культурному центру «музей міста» в галузі наукових досліджень – недостатньою проробкою методів та прийомів формування культурних центрів-музеїв, відсутністю системного підходу до їх проектування;

2. в галузі об’ємно-просторового та художньо-образного вирішення – непроробленістю типологічного забезпечення та образного вирішення споруд і будівель культурних центрів-музеїв

3. в галузі технології – постійним удосконаленням й розвитком медіа-технологій, відставанням від них архітектурного процесу, який повинен забезпечувати медіа-простір спорудами і будівлями відповідного призначення;

4. в галузі проектної практики – незадовільним станом в практиці проектування споруд цього функціонального типу, пов»язаним з використанням існуючих приміщень, пристосуванням до медіа-фунції споруд, не відповідаючи цього інформаційно-просвітницькому призначенню;

5. в галузі реалізації робіт – існуючим дефіцитом споруд цього призначення, наміченими перспективними обсягами глобалізації медіа систем в зв»язку з входженням України в загальносвітовий інформаційно-культурний простір.

МЕТОЮ даної випускної кваліфікаційної роботи (проекту) є забезпечення розробки і застосування нових нормативних вимог до культурних центрів-музеїв, що підвищують їх комфортабельність і відповідність міжнародним стандартам, з урахуванням національних особливостей.

В ході проведення передпроектних досліджень та аналізу проектного досвіту було виконано ряд поставлених ЗАВДАНЬ РОБОТИ:

1. визначити потужність інформаційного потенціалу столиці в контексті музейних-технологій;

2. визначити й проаналізувати нормативну базу та вітчизняний та зарубіжний проектний досвід формування музеїв, медіатек/бібліотек та медіа-центрів, культурних ценрів.

3. визначити досвід формоутворення та вирішення образної характеристики цього типу культурних інформаційно-навчальних закладів сучасності;

4. визначити найбільш оптимальну ділянку в забудові столиці для розміщення Мистецького музею міста

5. запропонувати архітектурно-планувальне рішення з розробкою функціональної структури та художнього образу музею міста в кваліфікаційній випускній роботі.

Виішення визначених вище завдань надає можливість цілеспрямовано вести проектування на основі передпроектного дослідження наукового та практичного досвіду, створити необхідну інформаційну базу дипломного проекту.

В європейських країнах сфера культури вважається не тільки соціокультурною складовою в житті суспільства, але й являє собою важливий чинник соціально-економічного розвитку, розглядається як один із факторів формування конкурентоспроможності країни в сучасному глобалізованому світі. На культуру дивляться як на складову в розв’язанні економічних, політичних і соціальних проблем. Музеї – багатофункціональні заклади соціальної інформації, які призначені для збереження культурно-історичних та природничо-наукових цінностей, накопичення та поширення знань через вивчення і демонстрацію унікальних пам’яток матеріальної культури. Міжнародна рада музеїв (ICOM), Міжнародна рада з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS), Панєвропейська федерація культурної спадщини (Europa Nostra) координують зусилля країн з проблем використання музеїв, пам’яток історії та культури в туризмі в Європі та світі в цілому, що сприяє соціокультурному та економічному розвитку країн та регіонів, розвиває міжкультурний діалог. Моральний кодекс музеїв ICOM стверджує, що чільне призначення музейних закладів – надавати послуги суспільству. Нова соціальна роль музеїв Зарубіжні музеї ведуть пошук свого місця в багатоманітному культурному просторі. Музеї перетворюються на важливі осередки освіти і навчання, оскільки саме вони забезпечують доступ до національної культурної та природної спадщини людям різного фаху та віку. Вагомість цієї ролі базується на спроможності музеїв надавати громадськості інтерактивну, предметну й ідейну платформи для глибшого пізнання своєї етнічної ідентичності, нації та всього світу. У музейній сфері розвинених країн активно проводяться музеологічні дослідження задля визначення чільних напрямків музейної справи в сучасному середовищі, акцентування вагомості інтерактивності як засобу розвитку музейного закладу, окреслення різних шляхів взаємодії музеїв, зокрема створення мережі, що охоплює музеї різних рівнів і типів: національні, регіональні, місцеві.

Київ розвивається та росте швидкими темпами, особливо останнім часом. В основному будуються житлові комплекси та торгівельні центри, для того щоб громадскість України розвивалася та вдосконалювала свій культурний рівень необхідно будувати більше культурно-освытянських споруд. До цього типу належить й Музей міста в Києвы.

Незалежно від розміру міста кожне з них має потребу у культурно-розважальних та навчально-освітянських спорудах та будівлях (а може й цілих їх комплексів). Основна доля будівництва розрахована на зведення житла за вимог приросту населення (кожне місто розвивається та збільшується). І чим більша кількість населення, тим більше мало б бути громадсько-культурних центрів де люди зможуть розвиватися та відпочивати. Але, нажаль, громадська архітектура відстає від житлової й за обсягами, й за змістом, й за якістю формоутворення. Взагалі, причиною виникнення будь-якого типу громадських споруд є соціальне замовлення, яке формує громадськість.Сучасні глядацькі споруди створені не лише для розважання населення, а для того щоб підтримувати культурний рівень населення, виконуючи навчально-виховну задачу. Культурний відпочинок, масове спілкування, вплив на свідомість населення - все це відбувається завдяки таким спорудам як театри, концертні зали, палаци культури, цирки тощо. Але ж і інформація може виковувати і навчати.

Саме тому «музей міста» може поєднувати в собі як структуру глядацьких споруд, так і навчально-виховних закладів, бо в них поруч з освітянськими функціями присутні і функції масових дій – проведення інформаційно-зорових заходів: конференцій, виставок, презентацій тощо. Різноманіття громадської діяльності нашого народу потребує вдосконалення середовища, в якій вона відбувається. Це сприяє виникненню нових по функціональному призначенню приміщень, споруд, комплексів. Це нове середовище повинно бути сприятливим для сприйняття та комфортним для перебування людей. Технічний прогрес робить можливим створення великопролітних перекриттів, які забезпечують організацію внутрішнього простору для збору великої мас людей, виконання елементів споруди, які дозволяють ділити цей простір та механізувати трансформацію, виготовлення інженерного обладнання, які підвищують рівень штучного середовища.