Глава 19

459

писав, що «...почуття задоволення й страждання є показником лише

наявної в цей момент відповідності між враженням і вимогою

організму. Воно є свідок, а не пророк». Отже, це контактний вид

емоційного реагування. Саме це відрізняє, на його думку, емоційний

тон відчуттів від інших емоційних реакцій. При відразі, стражданні,

задоволенні завжди є взаємодія.

Для емоційного тону відчуттів характерне реагування на окремі

властивості об’єктів або явищ: приємний чи неприємний запах

хімічних речовин або смак продуктів; приємний або неприємний звук,

який дратує чи тішить тощо.

Функції емоційного тону відчуттів.

• Перша функція емоційного тону відчуттів, на яку в основному

вказує багато авторів, – орієнтувальна, котра полягає в повідомленні

організму, чи небезпечний той або інший вплив, чи він є бажаним або

його треба позбутися.

• Другою функцією емоційного тону відчуттів є забезпечення

зворотного зв’язку, завдання якого – повідомляти людині й

тваринам, що біологічну потребу задоволено (і тоді виникає

позитивний емоційний тон – задоволення) або не задоволено (і тоді

виникає негативний емоційний тон – невдоволення).

• Третя функція емоційного тону відчуттів пов’язана з

необхідністю виявляти певні види поведінки доти, поки не буде

досягнуто потрібного організму результату.

Те саме відбувається й при гальмуванні певної поведінки. Якщо

організму вона небажана й шкідлива в цей момент, тоді виникає

відчуття відрази до об’єкта, який раніше викликав задоволення.

Наприклад, у разі розладу діяльності шлунково-кишкового тракту

потрібно на якийсь час припинити вживання їжі. Для цього

патологічні процеси у внутрішніх органах збуджують нервові

структури «центри відрази». Тепер будь-яке подразнення, адресоване

до харчового центру від безпосереднього контакту з їжею до її вигляду,

запаху лише підсилює відразу й тим самим запобігає потраплянню їжі

в шлунково-кишковий тракт, сприяючи перебігу відбудовних процесів.

У цьому разі тварина чи людина теж змушена поводитися певним

чином доти, поки відраза до їжі не зникне й організм не досягне

потрібного йому результату.

Механізми виникнення емоційного тону відчуттів. Як

зазначає В.К. Вілюнас, «…є підстави стверджувати, що до відповідної

реакції спонукає суб’єкта не вплив, який спричиняє біль, а сам біль, не

харчове підкріплення, а позитивне емоційне його сприйняття, тобто

не сам подразник, а той емоційний стан, який він викликає». Цей

емоційний стан, котрий виникає за механізмом безумовного рефлексу,

і є емоційним тоном відчуттів.

У тварин і людини в головному мозку є «центри задоволення» й

«центри незадоволення» (особливо __________багато тих й інших у підгорбовій

(гіпоталамічній) ділянці, у мигдалеподібному ядрі, зоні перегородки),

порушення яких і дає відповідні переживання.

Загальна характеристика емоцій та почуттів

460

Появу задоволення-невдоволення визначає не лише якість

подразника, а й його сила. Відомо, що подразник, який викликав

приємне відчуття, при його великій силі стає неприємним і навіть

спричиняє біль. Отже, природа мала б передбачити й інший параметр

подразників – не лише їх якість, а й оптимальну зону їхньої

інтенсивності. Надто інтенсивне задоволення називають екстазом, а

дуже сильне невдоволення – стражданням.

Отже, прив’язка задоволення – незадоволення до корисності чи

шкідливості подразника для організму повинна враховувати не лише

якість подразника, а й його інтенсивність. Крім того, незадоволення

виникає й за відсутності подразника.

Емоційний тон вражень. Емоційний тон задоволення чи

невдоволення, насолоди чи відрази може супроводжувати не лише

відчуття, а й враження людини від процесу сприйняття, уявлення,

інтелектуальної діяльності, спілкування, емоцій. Тому Є.П. Ільїн

виокремлює ще один вид емоційного тону – емоційний тон вражень.

Якщо емоційний тон відчуттів – це фізичне задоволення-

незадоволення, то емоційний тон вражень – естетичне задоволення-

незадоволення.

Емоційний тон вражень входить складовою частиною до емоцій.

Саме ця обставина й дає підставу поділити емоції на позитивні

(пов’язані із задоволенням) і негативні (пов’язані з невдоволенням),

тобто мітити їх знаком. Тому можна сказати, що емоційний тон

вражень – це знак емоції.

Емоційний тон вражень має властивість узагальненості. Він, на

відміну від емоційного тону відчуттів, може бути безконтактним,

тобто не пов’язаним із прямим впливом фізичного чи хімічного

подразника, а бути наслідком впливу (спогадів про приємно проведену

відпустку, про перемогу улюбленої команди, про свій вдалий виступ

тощо).

Емоційний тон вражень може супроводжуватися емоційним

тоном відчуттів а, отже, фізіологічними змінами в організмі людини

(відображаються інтероцептивні та пропріорецептивні відчуття).

Отже, можна зазначити, емоційний тон відчуттів – це нижчий

рівень вродженого (безумовно-рефлекторного) емоційного

реагування, який виконує функцію біологічної оцінки і впливає на

організм людини і тваринних подразників через виникнення

задоволення або невдоволення. Емоційний тон відчуттів є наслідком

уже фізіологічного процесу (відчуття), який виник. Тому для

виникнення емоційного тону відчуттів необхідний фізичний контакт

із подразником.

Емоційний тон вражень є наступним кроком у розвитку

емоційного реагування. Він пов’язаний із соціалізацією людини в

процесі її онтогенетичного розвитку й, отже, з механізмом

зумовлення, не вимагає для свого виникнення безпосереднього

фізичного контакту з подразником, але зберігає ті самі функції, що й

емоційний тон відчуттів.