Тема 9: виразність мовлення і структурно-інтонаційна організація тексту

Ключові слова: виразність, інтонація, інтонування, тембр, ритм, логічна виразність, інтонаційна виразність, партитура тексту.

План заняття

1. Виразне мовлення та його структурні ознаки.

2. Логічна та інтонаційна виразність.

3. Поняття партитури тексту.

Питання для самостійного вивчення

1. Дослідження найдавніших систем письма в Україні.

Теми рефератів:

1. Виразність.

2. Інтонація.

3. Пауза.

Література

1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення . - Львів., 1990.

2. Кочет М, Токарська Н.С. Культура рідної мови.-Львів, 1996.

3. Ощітко 1-Й. Практична стилістика сучасної української літературної мови,-Львів, 1968.

4. Татевич Ф.С. Основи комунікаційної девіатології. - Львів, 2000.

5. Антисуржик За ред. О.А. Сербенської, - Львів, - С. 19-2 І.

6. Бабич И.Д. Основи культури мовлення.- К.» 1990. - С. 11-30, 66-70.

7. Гринчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Терлак 3. Словник-довідник з культури української мови, - Львів, 1996. - С. 10 -15.

8. Паламарів О.Д. Стилістика сучасної української літературної мови, - К., 1992. -С. 19-36.

9. Нсровня Я.М Як ми звертаємося // Культура слова. - 1982. - Вип. 23. - С. 102-104.

10. Плющ Н. П. Формули ввічливості в системі українського мовного етикету // Українська мова і сучасність. К, 1991, - С. 90-98.

Питання до заліку

3. Поняття культура мови та культура мовлення.

4. Функції мови (комунікативна, номінативна, мислетворча, пізнавальна, експресивна та ін.).

5. Функціональні стилі (науковий, офіційно-діловий, художній, публіцистичний, розмовний).

6. Мовленнєвий етикет як один із складників культури мови.

7. Етикет і його складові;

8. Основні тональності українського мовленнєвого етикету;

9. Значення мовленнєвого етикету для юриста.

10. Емотивна функція мовлення.

11. Позамовні виражальні засоби, їх загальнолюдські, національні та локальні характеристики.

12. Характеристика основних комунікативних ознак мовлення .

13. Чистота мовлення як відповідність лексичним нормам.

14. Позалітературні елементи у мовленні;

15. Іншомовні слова у мовленні. Перенасичення тексту чужомовними запозиченнями;

16. Тавтологія і плеоназм. Доцільність їх уживання в різних стилях;

17. Мовні штампи та канцеляризми.

18. Предметна і понятійна точність, їх взаємодія.

19. Синонімія і точність мовлення.

20. Полісемія і точність мовлення.

21. Паронімія і точність мовлення.

22. Точність наукового мовлення.

23. Функційно-стильова своєрідність логічності;

24. Особливості логічності у науковому стилі;

25. Алогізм та плеоназм як художні прийоми;

26. Основні типи помилок, пов’язаних з логічністю викладу.

27. Критерії визначення роду іменників в українській мові.

28. Категорія відмінка іменника в сучасній українській літературній мові.

29. Граматичні категорії прикметника у сучасній українській мові.

30. Нормативність уживання числівникових форм.

31. Порядок слів у різних мовних стилях.

32. Інверсія як стилістичний прийом сфера її застосування.

33. Основні правила координації присудка з простим підметом.

34. Основні правила координації присудка зі складеним підметом.

35. Виразне мовлення та його структурні ознаки.

36. Логічна та інтонаційна виразність.

37. Поняття партитури тексту.

38. Основні правила милозвучності.

39. Поняття орфоепічної норми: особливості вимови голосних звуків,

40. Особливості вимови приголосних,

41. Асимілятивні і дисимілятивні процеси у мовленні.

42. Характеристика українського наголосу.

43. Основні правила наголошування іменників.

44. Основні правила наголошування прикметників

45. Основні правила наголошування числівників і займенників.

46. Основні правила наголошування дієслів

47. Дублетний наголос

48. Фразеологічна точність мовлення

49. Нормативність уживання займенникових форм.

50. Особливості уживання дієслівних форм.

51. Особливості відмінкових закінчень іменників ІІ відміни

52. Кличний відмінок іменників I – IV відміни.

53. Форми ступенів порівняння прикметників і стиль

54. Членні і нечленні форми прикметників та їх уживання у мовних стилях.

55. Використання числівників у різних стилях мови

56. Типи відмінювання кількісних числівників

57. Особливості поєднання числівників з іменниками

58. Стилістичні особливості числівників

59. Стилістичні властивості займенників

60. Дієприкметник як особлива форма дієслова і його уживання в науковому стилі

61. Дієприслівник і дієприслівниковий зворот у реченні

62. Особливості дієслівного керування. Варіантне керування дієслів

63. Конструкції з прийменником ” по ” в українській мові

64. Основні типи помилок пов’язані з неправильним керуванням

65. Основні типи помилок пов’язаних з уживанням однорідних членів речення

66. Уживання відокремлених та уточнювальних членів речення у різних функціональних стилях

67. Особливості поєднання різних видів підрядних речень сполучниками та сполучними словами

68. Паралельні синтаксичні конструкції як синоніми. Виражальні можливості синтаксичних конструкцій

18