- •Міністерство освіти і науки України
- •О. Ю. Співак, м. М. Чепурний
- •1 Загальні відомості про тепломасообмінні процеси 6
- •IV дослідження процесів тепломасообміну методом математичного моделювання 70
- •І теоретична частина
- •1 Загальні відомості про тепломасообмінні процеси
- •Іі Дослідження процесів теплообміну на фізичних моделях
- •Визначення коефіцієнта теплопровідності матеріалу методом циліндричного шару
- •Обробка результатів
- •1 Частина
- •Дослідження поширення температури в металевому стержні
- •2 Частина
- •Дослідження поширення температури в багатошароВій плосКій стіНці
- •Дослідження тепловіддачі в разі вільної конвекції
- •Дослідження тепловіддачі для вИмуШеної течії у кільцевому каналі
- •Вплив шорсткості на локальну тепловіддачу в кільцевому каналі
- •Дослідження тепловіддачі в разі кипінНя у великому обємі
- •Визначення термічного опору теплової труби
- •Визначення коефіцієнта випромінювання твердого тіла
- •Дослідження тепловіддачі до двофазних потоків
- •Дослідження неусталеного теплового режиму для граничних умов першого роду.
- •Дослідження неусталеного теплового режиму для граничних умов другого роду
- •Ііі Масообмін
- •Дослідження характеристик конвективної сушильної установки
- •Дослідження процесу конвективного сушіння капілярно – пористих тіл
- •Вивчення кінетики конвективного сушіння капілярно-пористих матеріалів
- •IV дослідження процесів тепломасообміну методом математичного моделювання
- •Дослідження температурного поля в плоских і циліндричних стінках при сталих і змінних коефіцієнтах теплопровідності
- •Дослідження радіаційно-конвективного теплообміну
- •Визначення оптимальних характеристик ребер різного профілю
- •Дослідження теплопередачі через стінку поперечно-обтічної труби
- •Дослідження процесу адіабатного випаровування
- •Література
- •Тепломасообмін
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
Дослідження тепловіддачі в разі кипінНя у великому обємі
Мета: експериментально визначити коефіцієнти тепловіддачі в разі кипіння рідини у великому об’ємі та залежність їх від різниці температур, скласти критеріальне рівняння тепловіддачі.
Дослідна установка (рис. 7.1) складається з теплоізольованої посудини 1, в яку вмонтовано електронагрівник 2 з термопарами 3 для вимірювання температур на його поверхні. Температура рідини в безпосередній близькості від нагрівника вимірюється термопарою 4. Усі термопари через перемикач 5 підключені до потенціометра 6. Потужність електронагрівника змінюється регулятором 7 і контролюється електроприладами 8 і 9. Зверху посудина закрита кришкою 10. У верхній частині посудини розташовано змійовик-конденсатор, який охолоджується водою і має призначення повертати в посудину випарену рідину. Під шаром теплоізоляції міститься компенсаційний нагрівник 12, який живиться від окремого джерела і призначений для компенсації теплових втрат в навколишнє середовище.
Вмикає установку лаборант або викладач. Спочатку відкривають вентиль 13 для подачі води на конденсатор. Далі вмикають електронагрівники 2 і 12. Після досягнення температури кипіння (boiling) потужність нагрівника зменшують до забезпечення повільного кипіння. Досліди здійснюють для атмосферного тиску. Показання приладів записують у журнал спостережень.
Таблиця 7.1 – Журнал спостережень
№ досліду |
Тиск, кг/см2 |
Барометри-чний тиск, мм.рт.ст |
Покази термопар, мВ |
Температура насичення, 0С |
Покази електроприладів |
||||
стінки |
рідини |
І, А |
U, В |
||||||
1с |
2с |
1р |
2р |
||||||
1 2 3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обробка результатів
Тепловий потік Q визначають за показами електроприладів. Покази термопар стінки усереднюють. Далі визначають різницю термо-е.р.с. між стінкою, яка за допомогою градуювальної кривої переводиться у 0С (Δtcp). Температура насичення, виміряна термометром 11 або термопарою 10, порівнюється з табличною для абсолютного тиску в посудині.
Середній коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2К)
,
де
- поверхня електронагрівника, м2.
Рисунок 7.1 – Схема дослідної установки
Будують
залежності
і
,
які апроксимують степеневими функціями.
За температурою насичення з таблиць (додатки Д, Е) визначають фізичні властивості води і пари на лінії насичення. Подальшу обробку дослідних даних здійснюють у критеріальному вигляді:
,
де
,
,
,
;
штрихом позначені величини рідини, а
двома – пари.
Залежність
будують в логарифмічних координатах
(logarithmic
coordinates)
і визначають значення сталої С
та показника степеня n,
які порівнюють з рекомендованими в
літературі і визначають розбіжність.
Контрольні запитання.
1. Поясніть суть механізму тепловіддачі в разі кипіння рідини у великому об΄ємі.
2. Які фактори впливають на інтенсивність бульбашкового кипіння?
3. Що розуміється під швидкістю пароутворення?
4. Які величини вибирають як характерні лінійні розміри в критеріях подібності при кипінні?
5. Що розуміють під кривою теплообміну?
6. Що розуміють під першим критичним температурним напором?
7. Які ви знаєте режими кипіння рідини в трубах?
8. Чим плівкове кипіння відрізняється від бульбашкового?
Лабораторна робота № 8
