Розділ vі. Злочини проти власності Стаття 185. Крадіжка

		Примітки
Підслідність – органи внутрішніх справ.
Категорія злочину: ч. 1, 2 – злочин середньої тяжкості, ч. 3, 4 – тяжкий, ч. 5 – особливо тяжкий злочин
Об’єктом злочину є права власності на майно будь-яких осіб. Предмет злочину – будь-яке майно, що знаходиться у власності чи володінні юридичної або фізичної особи (будь-які речі або матеріальні цінності).	Крадіжка вважається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо).
Об’єктивна сторона злочину – таємне викрадення чужого майна51.	Таке викрадення вчиняється непомітно для інших осіб або винна особа вважає, що робить крадіжку непомітно.
Суб’єкт злочину – фізична, осудна особа, яка досягла 14 років.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Обов’язковою ознакою є корисливий мотив.	Змістом умислу винного охоплюється його переконаність у тому, що викрадення ним майна здійснюється таємно від потерпілого, очевидців або осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно: за відсутності сторонніх осіб; у їхній присутності, але непомітно для них; у присутності таких осіб і на “їхніх очах”, але за умови, що вони не усвідомлюють характеру вчинюваних винним дій; у присутності сторонніх осіб, на потурання яких, в силу особливих зв’язків чи стосунків з ними, розраховує винний тощо.
Кваліфікованими видами є вчинення дії: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) у великих розмірах; 4) в особливо великих розмірах; 5) організованою групою; 6) крадіжка поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; 7) що завдала значної шкоди потерпілому.

⁵¹ Таємним визнається таке викрадення,здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб.

Стаття 186. Грабіж

		Примітки52
Підслідність – органи внутрішніх справ.
Категорія злочину: ч. 1 – середньої тяжкості, ч. 2, 3, 4 – злочин тяжкий, ч. 5 – особливо тяжкий.
Об’єктом злочину є право власності на майно як фізичних, так і юридичних осіб.	Закінченим злочин вважається з моменту, коли винна особа вилучила майно і має реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним.
З об’єктивної сторони злочин характеризується відкритим способом викрадення чужого майна, виявляється у формах: 1) відкритого викрадення чужого майна без застосування насильства або погрози його застосування; 2) відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства або погрозою його застосування.	Відкритим визнається викрадення, що здійснюється у присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер дії винного, а він, у свою чергу, усвідомлює цю обставину.
Суб’єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 14 років
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мотив – корисливий.	Змістом умислу грабіжника охоплюється усвідомлення того факту, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності – вони мають відкритий для потерпілого або інших осіб характер. При цьому винний ігнорує цю обставину.
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) у великих розмірах; 4) в особливо великих розмірах; 5) організованою групою; 6) поєднання грабежу з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; 7) завдання значної шкоди потерпілому.

⁵² При насильницькому грабежі винний не тільки прикладає певні зусилля для того, щоб безпосередньо вилучити чуже майно, а ще і вдається до насильницького впливу на потерпілого чи інших осіб. При цьому насильство застосовується як засіб протиправного вилучення або утримання такого майна.

Застосування в процесі відкритого викрадення насильства істотним чином змінює правову сутність грабежу: за таких обставин обов’язковим додатко'вим об’єктом виступає особа потерпілого, до якої було застосовано насильство