- •1.Електричні кола постійного струму
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Величини електричного кола
- •1.3. Прийняті позначення величин для кола постійного струму
- •1.4. Умовні позначення елементів
- •1.5. Види електричних схем
- •1.6.Структурний аналіз електричних кіл
- •1.9. Закони та формули для електричних кіл постійного струму
- •1.10. Розрахунок електричних кіл постійного струму класичним методом
- •1.7. Види з’єднання резисторів
- •1.8. Існуючі типи задач розрахунку електричних кіл
- •Приклади розв'язку задач
- •1.11. Еквівалентні взаємні перетворення “трикутника” і “зірки”
- •1.12. Побудова потенційних діаграм
- •1.13. Методи розрахунку складних електричних кіл постійного струму
- •1.13.1.Метод контурних струмів
- •1.13.2. Метод суперпозицій
- •1.13.3.Метод вузлових потенціалів
- •1.13.4. Метод еквівалентного генератора (або еквівалентного активного двополюсника)
- •2.Лінійні електричні кола однофазного синусоїдального струму
- •2.1.Змінний струм: основні поняття. Галузі застосування змінного струму
- •2.2. Основні параметри змінного синусоїдального струму
- •2.3.Деякі відомості про комплексні числа
- •2.4. Елементи електричних кіл змінного струму
- •2.5. Способи зображення синусоїдальних величин
- •2.6. Закони Ома і Кірхгофа в комплексній формі
- •2.7. Елементарні кола змінного струму з ідеальними елементами – резистором, котушкою індуктивності та конденсатором. Співвідношення між струмом і напругою
- •2.8. Елементарні кола змінного струму з послідовно з’єднаними ідеальними елементами –резистором, конденсатором, котушкою індуктивності
- •2.9. Побудова векторних діаграм для кола з послідовно з’єднаними елементами
- •2.10. Трикутник напруг і опорів
- •2.11. Електричне коло з паралельним з’єднанням елементів
- •2.12. Побудова векторних діаграм для кола з паралельно з’єднаними елементами
- •2.13. Резонанс струмів
- •2.14. Трикутники струмів і провідності
- •2.15. Потужність в колах змінного струму: активна, реактивна і повна потужності. Трикутник потужності
- •2.16. Коефіцієнт потужності. Засоби компенсації реактивної потужності
- •2.17. Баланс потужностей для кола змінного струму
- •2.18. Змішане з’єднання r, l, c елементів
- •3.Трифазні кола змінного струму
- •3.1. Галузі застосування трифазного змінного струму. Найпростіший трифазний генератор. Система трьох ерс
- •3.2. З’єднання обмоток генератора зіркою і трикутником. Види з’єднання навантажень в трифазному колі
- •3.3. Види навантаження в трифазному колі
- •3.4. З’єднання фаз джерела й приймача зіркою. Основні поняття
- •3.5. З’єднання фаз джерела й приймача зіркою при різних видах навантаження
- •3.6. Обрив лінійного проводу
- •3.7.З’єднання споживачів трикутником, симетричне та несиметричне навантаження
- •3.8. Обрив лінійного проводу
- •3.9. Активна , реактивна та повна потужності трифазного кола
- •3.10. Засоби вимірювання активної потужності трифазної системи
- •4. Магнітні кола та їх основні параметри
- •4.1. Магнітні кола: основні поняття
- •4.2. Властивості та характеристики феромагнітних матеріалів
- •4.3. Основні параметри магнітних кіл
- •4.4. Закони Ома і Кірхгофа для магнітних кіл
- •5.Електромагнітні пристрої
- •5.1. Трансформатори
- •5.1.1.Конструкція, параметри та класифікація трансформаторів
- •5.1.2. Класифікація трансформаторів
- •5.1.3. Використання трансформаторів для передачі електроенергії
- •5.1.4. Графічне позначення трансформаторів
- •5.1.5. Принцип дії двообмоточного однофазного трансформатора
- •5.1.6. Енергетичні втрати в трансформаторі. Коефіцієнт корисної дії (ккд) трансформатора
- •5.1.7. Режими роботи трансформатора
- •3). Режим короткого замикання
- •5.1.8. Схема заміщення трансформатора
- •5.1.9. Рівняння електричної рівноваги трансформатора
- •5.1.10. Векторна діаграма трансформатора
- •5.1.11. Робочі характеристики трансформатора
- •5.1.12. Типи і застосування трансформаторів
- •5.1.12.1. Трифазні трансформатори
- •5.1.12.2. Автотрансформатор
- •5.1.12.3.Вимірювальні трансформатори
- •5.2.Трифазний асинхронний електродвигун з короткозамкненим ротором Вступ
- •5.2.1. Конструкція трифазного асинхронного двигуна
- •5.2.2. Умовне позначення асинхронного двигуна на електричних схемах
- •5.2.3. Принцип дії асинхронного двигуна
- •5.2.4. Пуск трифазного асинхронного двигуна
- •5.2.5. Реверс двигуна
- •5.2.6. Енергетична діаграма тад та його ккд
- •5.2.7. Реактивна потужність і коефіцієнт потужності двигунів
- •5.2.10. Способи зміни кількості оборотів тад:
- •5.2.11. Робочі характеристики тад
- •5.2.12. Режими роботи тад
- •5.2.13. Гальмування двигуна
- •5.3.Електричні машини постійного струму Вступ
- •5.3.1.Принцип дії машин постійного струму
- •5.3.2.Будова машин постійного струму
- •5.3.3. Ерс якоря генератора
- •5.3.4. Типи генераторів за способом збудження головного магнітного поля
- •5.3.5. Генератори з незалежним збудженням. Основні характеристики
- •5.3.6. Генератори з паралельним збудженням. Основні характеристики
- •5.3.7. Генератори послідовного збудження
- •5.3.8. Генератори змішаного збудження
- •5.3.9.Двигуни постійного струму, їх будова та принцип роботи
- •5.3.10. Струм якоря й частота обертання двигуна постійного струму
- •5.3.11. Пуск, зупинка й реверс двигунів постійного струму
- •5.3.12. Двигуни з паралельним збудженням
- •5.3.13. Регулювання частоти обертання шунтових двигунів
- •5.3.14. Двигуни з послідовним збудженням
- •5.3.15. Двигуни зі змішаним збудженням
- •6. Елементна база електронних пристроїв і систем. Принцип дії та характеристики
- •6.1.Електровакуумні прилади
- •6.2. Фотоелектронні прилади
- •1). Фотоелементи, що використовують зовнішній фотоефект
- •2).Фотоелементи, що використовують внутрішній фотоефект
- •6.3. Напівпровідникові елементи
- •6.3.2.Напівпровідникові діоди, їх будова, характеристики
- •6.3.3.Стабілітрон
- •6.3.4.Транзистор
- •6.3.4.1.Біполярний транзистор
- •6.3.4.2.Схеми включення біполярного транзистора
- •6.3.4.3.Вольт-амперні характеристики біполярного транзистора
- •6.3.4.4.Режими роботи біполярного транзистора
- •6.3.5.Тиристор
- •6.3.6.Уніполярні транзистори
- •6.3.6.1. Будова уніполярного транзистора
- •6.3.6.2. Принцип роботи польового транзистора з керуючим р-n- переходом
- •6.3.7. Випрямлячі та їх класифікація
- •6.3.7.1. Однофазний однопівперіодний випрямляч без фільтру, його параметри та зовнішня характеристика
- •6.3.7.2. Мостова схема двопівперіодного однофазного випрямляча без фільтру
- •6.3.7.3. Багатофазні випрямлячі
- •6.3.8. Фільтри
- •6.3.8.1. Ємнісний фільтр
- •6.3.8.2. Індуктивний фільтр
- •6.3.8.3. Складні фільтри
- •6.3.9. Інші електронні перетворювальні пристрої
- •6.4.Електронні пристрої: підсилювачі
- •6.4.1.Однокаскадний підсилювач на біполярному транзисторі з Re – зв’язком
- •6.4.2.Робота підсилювача в динамічному режимі (робочий режим роботи підсилювача)
- •6.4.3.Підсилювачі постійного струму
- •6.4.3.1. Диференціальний підсилювач
- •6.4.3.2. Операційний підсилювач
- •6.5.Імпульсні електронні пристрої
- •6.5.1. Загальні відомості
- •6.5 2. Ключовий режим роботи біполярних транзисторів
- •6.5.3. Мультивібратор
- •6.5.4. Тригер
- •6.5.5. Логічні елементи
- •6.5.5.1. Логічні елементи, їх схематичне позначення. Таблиця істинності
- •6.5.5.2. Найпростіші схеми реалізації логічних елементів
- •Матеріал для самостійної роботи студента
- •1. Нелінійні кола постійного струму
- •1.1.Загальні визначення. Статичний та динамічний опори нелінійних елементів
- •1.2. Графоаналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •1.3. Аналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •2. Електричні кола несинусоїдного струму
- •2.1. Визначення періодичних несинусоїдних струмів та напруг
- •2.2. Розкладання періодичних функцій в ряд Фур'є
- •Література
5.1.9. Рівняння електричної рівноваги трансформатора
Рівняння електричної рівноваги записуємо на основі схеми заміщення трансформатора за законами Кірхгофа.
Рівняння електричного стану в комплексному вигляді для кола первинної обмотки згідно з другим законом Кірхгофа має вигляд:
,
де r1, х1 – індуктивний і активний опір індуктивності розсіяння первинної обмотки.
Рівняння рівноваги для кола вторинної обмотки за другим законом Кірхгофа:
,
або
.
Крім того, зі схеми заміщення для вузла “а” згідно з першим законом Кірхгофа одержуємо:
або
.
5.1.10. Векторна діаграма трансформатора
Р
івняння
електричної рівноваги використовують
для побудови векторної діаграми
трансформатора (рис. 5.11, а), при цьому
всі комплексні величини зображуємо
відповідними векторами. Послідовність
побудови векторної діаграми наступна:
а)
відкладаємо вздовж дійсної осі вектор
амплітуди
магнітного потоку Ф (Ф = Фm sin
ωt);
б)
відкладаємо вектор струму холостого
ходу
. Струм холостого ходу випереджає
на кут δ, де δ - кут магнітних
втрат - визначається з режиму холостого
ходу трансформатора:
. Зсув фаз φ10 між напругою
та струмом
визначаємо з формули для коефіцієнта
потужності для кола первинної обмотки:
.
в)
потік
наводить ЕРС
та
,
які однакові за модулем і відстають від
потоку на 900. Враховуючи це,
відкладаємо вектора
та
.
г)
з трикутника опорів (рис. 5.11,б) вторинного
кола трансформатора знаходимо зсув фаз
між
та
:
,
і під цим кутом до
відкладаємо струм
.
д)
знаходимо струм первинної обмотки:
.
Для цього відкладаємо спочатку з
протилежним знаком вектор
,
а потім складаємо його векторно з
.
е)
в протилежному напрямку до
рисуємо вектор
- це є частина напруги
,
яка йде на компенсацію ЕРС самоіндукції
.
д)
до
додаємо спади напруг на резистивному
та індуктивному
опорах (вектор
повинен бути паралельним до
а
- перпендикулярно до
).
ж)
знаходимо зсув фаз
між
та
:
.
Відкладаємо під кутом
відносно вектора
вектор
.
з)
далі додаємо до
спад напруг на резистивному
та індуктивному
опорах
(вектор
повинен бути паралельним до
,
а
- перпендикулярно до
).
В результаті сума трьох векторів напруг
дає ЕРС
згідно рівнянню рівноваги:
.
5.1.11. Робочі характеристики трансформатора
Для опису експлуатаційних властивостей трансформаторів застосовують такі робочі характеристики:
залежність cosφ1 = f(β);
залежність η = f(β);
залежність I1 = f(β);
залежність U2 = f(β),
де β – коефіцієнт завантаження трансформатора ( ).
1
).
Характер зміни коефіцієнта потужності
(cosφ1)
від коефіцієнта завантаження трансформатора
(β) нагадує залежність ККД (η
) від потужності Р2.
На рис. 5.12,а наведена залежність
коефіцієнта потужності і вплив коефіцієнта
потужності навантаження при
активно-індуктивному навантаженні.
2). Максимальний ККД потужних трансформаторів дуже високий (0,98
і більше). Оптимальний коефіцієнт завантаження звичайно менший за одиницю (рис. 5.12,б). Для серійних трансформаторів оптимальний коефіцієнт завантаження β = 0,4...0,5 (при якому ККД набуває максимального значення).
3).Залежність U2 = f(β) називається зовнішньою характеристикою трансформатора (див. п.6 цієї лекції). Вигляд зовнішньої характеристики залежить від особливостей завантаження, і при ємнісному завантаженні вона може бути навіть зростаючою (рис. 5.12,в).
4). На рис. 5.12,г наведено залежність, що характеризує зростання струму І1 від завантаження трансформатора.
